Не рекультивація: чому у Львові планують відновити роботу Грибовицького сміттєзвалища

Львівська влада підготувала та подала на розгляд проект реконструкції сміттєвого полігону у Великих Грибовичах, в рамках якої має відбутися ряд робіт, які дозволять відновити роботу сміттєзвалища.

Що сталося

У п’ятницю, 6-го червня, на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України була опублікована пояснювальна записка до проекту “Комплексний проект з рекультивації полігону, с. Грибовичі, Жовківського району, Львівської області. Реконструкція. (Коригування)”.

Якщо раніше міська влада Львова впевнено заявляла, що сумнозвісний сміттєвий полігон у Великих Грибовичах підлягає лише рекультивації, після чого на місці сміттєзвалища не залишиться і згадки про сміття, то в пояснювальній записці на сайті Міністерства зазначено, що після проведення реконструкції роботу полігону планують відновити аж до моменту його закриття.

Цікаво, що до 6-го липня громадськість та фахівці мали би подати свої зауваження до пояснювальної записки щодо проекту. Але як не дивно, представники міської влади Львова взагалі не показали свій проект експертам, а переглянути документи можна лише на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Так, на думку еколога МБО “Екологія-Право-Людина” Алли Войціховської, ці документи можуть означати бажання львівскьої мерії використовувати Грибовицьке сміттєзвалище після проведення реконструкції на полігоні та вивозити туди відходи. Хоча проти цього категорично виступають мешканці навколишніх сіл.

Більше того, у Львові з якихось причин приховують від суспільства повну інформацію щодо технічної рекультивації сміттєзвалища. В рамках цих заходів на Грибовицькому сміттєзвалищі ще минулого року мали виконати роботи з очищення фільтратів, дегазацію, виположування та трасування.

“Минулого року на будівництво станції з очищення фільтратів на Грибовицькому сміттєзвилищі витратили майже 1,5 мільйона гривень. Нещодавно ми з представниками Європейської комісії хотіли оглянути, як працює ця станція, і нас на полігон не впустили”, - зазначає еколог.

Комплексний проект з рекультивації полігону – що це за проект

На розгляд Мінекології був поданий проект від 2013 року, над яким працювали фахівці “Гірхімпрому”, а згодом вдосконалювали французькі фахівці від компанії “Egis” та харківська фірма “Діпрокомунбуд”. Ця фірма була зареєстрована ще у 1994 році, а основним видом діяльності підприємства є сфера архітектури. Розмір статутного капіталу фірми становить трохи більше 4 мільйонів гривень.

Читайте також: Яким буде майбутній сміттєпереробний комплекс у Львові. Візуалізація.

Так, за словами технічного директора “Гірхімпрому” Івана Зозулі, тоді проект пройшов громадські слухання та погодження в Мінрегіонбуді, однак так і залишився лише на папері. Станом на сьогодні, “Гірхімпром” досі володіє авторським правом на проект рекультивації Грибовицького сміттєзвалища від 2013 року, однак фахівці Інституту вже не займалися його коригуванням та не брали участі в тендерних процедурах, бо місто висунуло непідйомні для “Гірхімпрому” умови.

“Ці умови не передбачали ані авансу, ані оплати поетапних робіт. Оплатити обіцяли, коли проект пройде експертизу і буде затвердженим Кабміном. Про що йдеться в новому проекті, ні я, ні наші фахівці нічого не знаємо. Про причини цього я говорити не хочу. Вони є політичними”, - каже Зозуля.

Водночас, він переконаний, що якби міська влада дозволила рекультивацію сміттєвого полігону за проектом 2013 року, то трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі у 2016 році вдалося би уникнути.

“Наш проект передбачав часткове використання площі для того, аби сформувати тіло звалища. Тобто, до 2015-2016 років туди ще мало завозитися сміття. Іншого варіанту куди його возити у 2013 році не було. Сміття ми пропонували складувати на вершині полігону, бо зараз там плоский «город», площею 30 га. На нього падає дощ, а опадів у нас стільки, що 50% випаровується, а решта йде в ґрунт. І от ці 50% просочуються через цей «город», через тіло звалища і утворюють фільтрат. За нашими розрахунками в рік утворюється 100 тис. куб. м фільтрату. І якщо не сформувати верхню частину полігону у вигляді купола з ухилом хоча би в 5%, то така ситуація буде постійно”, - зазначає технічний директор “Гірхімпрому”.

Фахівець також наголошує на ще одній проблемі Грибовицького сміттєзвалища, яку невідомо як вирішити – фільтрати, адже вони у Львові специфічні за складом, у зв’язку з тим, що поруч є гудрони.

“Ті ж фахівці з “Egis” не надали технічних рішень щодо проблеми фільтратів. Ми колись розробляли таку ініціативу, коли збирали усі пропозиції по фільтратах з усього світу, провели декілька нарад і вже почали доходити до спільної думки стосовно того, робити з ним, але і ці роботи були призупинені. На скільки мені відомо, там зараз реалізовуються напрацювання фахівців з Рівного, але і вони не пропонують остаточного вирішення, адже після переробки залишається близько 30% концентрованої речовини, яка вже жодній переробці не підлягає. І що робити з нею – станом на сьогодні так і не вирішили” - розповідає Іван Іванович Зозуля.

Що кажуть в ЛОДА

Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник також зазначає, що мерія Львова не надавала Львівській ОДА жодних документів.

“Ми ознайомилися з експертним звітом, який отримали з власних джерел”, - каже Гречаник.

За його словами, під час оцінки документів фахівцями було виявлено, що французька компанія “Egis” мала залучити до коригування проекту “Інститут Гірхімпром”, однак згодом з’ясувалося, що тендер виграла харківська фірма.

“В підсумку, ми отримали новий проект. Однак виникає питання: чи немає тут відмивання коштів. Більше того, коли ми аналізували документи то з’ясували, що сміття з території сміттєзвалища планують забрати, але проводити рекультивацію не будуть. Натомість, кошти вкладуть в дослідження вмісту газу в тілі полігону. Це означає, що знову будуть бурити свердловини. Наскільки нам відомо, 150 таких свердловин вже було пробурено. І повторно робити ту саму роботу, витрачаючи державні чи кредитні кошти, які доведеться віддавати, - це вже предмет зацікавлення правоохоронних органів”, - вважає Гречаник.

На невизначеність щодо нового проекту скаржаться і представники сіл Малехова та Грибовичів. Так, голова Грибовицької сільської ради Ігор Питель розповідає, що жителів сіл активно залучали до обговорень майбутньої рекультавації ще до трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі, однак згодом про людей забули.

“Після трагедії до жодних обговорень нас не залучали. І що там з новим проектом нам теж невідомо, ніхто нічого не каже”, - зазначає Питель.

Що зараз відбувається на Грибовицькому сміттєзвалищі

За інформацією начальника Державної екологічної інспекції у Львівській області Миколи Маланича, наразі на території полігону не проводиться жодних стабілізаційних робіт, хоча загроза нового зсуву існує й досі. Натомість, на Грибовицьке сміттєзвалище періодично приїжджають вантажівки зі сміттям. Це незважаючи на те, що у листопаді 2016 року з'явилося рішення суду з вимогою до виконкому Львівської міськради припинити діяльність полігону у Великих Грибовичах. Так, у травні цього року в соцмережах з'явилося відео , на якому зафіксовані факти незаконного вивезення будівельного, побутового, медичного та іншого сміття на Грибовицьке сміттєзвалище. А еколог і депутат Жовківської райради Ігор Муравський розповів у Фейсбуці, що крім стандартних насипаних купок сміття, на полігоні також викопують котловани, які вночі наповнюють відходами, а згодом загортають.

Читайте також: В Києві презентували техніко-економічне обгрунтування щодо рекультивації сміттєзвалища та будівництва сміттєпереробного заводу у Львові: що це означає.

Крім того, за деякий час на полігоні виник конфлікт: на журналістів та еколога Муравського, які приїхали перевірити інформацію про вивіз сміття на Грибовицьке сміттєзвалище, вчинив напад директор ЛКП “Збиранка” Віталій Пугач.

Що кажуть у Львівській міській раді

Директор ЛКП “Зелене місто” Вадим Ноздря підтвердив, що проект на сайті Мінекології створений на основі проекту “Гірхімпрому”.

“Це лише нульовий цикл, він стосується дамби. А потім буде кілька інших проектів. На це піде від 300 до 600 млн гривень”,- каже Ноздря.

Він також пообіцяв розповісти детальніше про проект та про те, якою буде подальша доля Грибовицького сміттєзвалища після повернення з відрядження в Києві.