Неймовірна Україна. Замки, смачна їжа та винні льохи Закарпаття (КАРТА, ФОТО, ЦІНИ)

Чи любите ви мандрувати так, як це люблю я? Сезон відкритий, а це означає - настав час подорожей. Проект "Неймовірна Україна"- про "скарби" нашої країни, які не лежать на поверхні. Кожен випуск - це окрема подорож по заданому маршруту. Вас чекають замки, садиби, підземелля і неймовірна природа під соусом етнографії. Погнали!

Продовжуємо мандрувати неймовірною Україною. Після подорожі замками Волині та Галичини вирушаємо у Закарпаття! Ці території в різний час належали Угорщині, Трансільванії (князівство Румунії) та Австро-Угорщині, і вже після Другої світової війни були приєднані до України. Самобутності у Закарпаття вистачає. Вона всюди - в гірських масивах, міні-скульптурах Ужгорода та у бездонних винних льохах.

Початок маршруту знаходиться на залізничній станції "Карпати", куди можна дістатися залізницею (у напрямку Ужгороду чи Мукачево). Буквально одразу ви потрапляєте в мальовничий доглянутий парк. Це територія палацово-паркового ансамблю Шенборнів або замок Берегвар.

Після війни тут, в оточенні пагорбів і річок, був відкритий санаторій, який працює до сьогодні. Проживання в палаці коштуватиме 500-1000 грн з людини, що вище середніх цін Закарпаття.

Мисливська садиба 19 століття, побудована благородною династією Австро-Угорщини - Шенборнами. Будівля виконана в неоромантичному стилі - її прикрашають чудові башти, барельєфи, флюгери, вітражі та годинник з курантами. Цікаво, що кількість вікон - 365 (як днів у році), а входів - 12 (як місяців). У дендропарку навколо садиби висаджені сакури, канадські ялини, рожевий бук та інші рідкісні дерева.

Крім того, тут діє невеличкий звіринець з оленями і козулями.

Нам час. Наступний об'єкт знаходиться буквально в 5 км дорогою М06 (Київ-Чоп). Їдемо в замок Сент-Міклош (14 століття). Ця невелика фортеця була резиденцією багатьох шляхетських родин Угорщини і брала участь у польсько-угорських війнах. Повз неї угорці водили війська через Карпати на Галичину. У 17 столітті фортеця втрачає оборонне значення і стає палацом. За радянських часів Сент-Міклош занепадає і руйнується.

У фортеці є доглядач. Це художник Йосип Бартош, який не побоявся в 2001 взяти руїни в оренду і відреставрувати пам'ятку. Щоб зупинити руйнування і привести замок до ладу, Бартошу довелося продати частину свого майна і безліч картин. Крім того, була допомога меценатів, в тому числі з-за кордону. Зараз тут культурно-мистецький центр.

Зайти в замок можна безкоштовно або заплатити будь-яку суму, яку родина Бартошів витратить на збереження унікального об'єкта.

Попереду, в 10 км - Мукачево на річці Латориця! Місто вперше з'являється в письмових джерелах у 9 столітті, коли його захоплює угорський цар, що прийшов з території Західного Сибіру. З тих пір угорська культура стала частиною багатонаціонального Закарпаття.

Головною пам'яткою Мукачева є старовинний замок Паланок (11 ст.). Ним в різні періоди володіли польські, угорські, австрійські та трансильванські феодали. За тисячу років замок переходив з рук у руки, доки не втратив військового значення у 18 столітті. Після чого став політичною в'язницею. За радянських часів тут було ПТУ.

Сьогодні фортеця - одна з найцінніших оборонних пам'яток України. У музеї працюють експозиції. Є підземелля зі знаряддями тортур. Іноді тут влаштовують нічні екскурсії зі смолоскипами. Вартість повного квитка - 40 грн, а групової екскурсії - 150 грн. Щоб подивитися замок, вам потрібно мінімум 2-3 години.

Зі стін відкривається чудовий краєвид на Мукачево.

Що стосується міста, то тут також безліч цікавих місць, розташованих переважно в центрі. Почнемо з того, що місцева архітектура дуже нагадує архітектуру Угорщини. Крім традиційних пам'яток, ми можемо влаштувати тур по винних льохах (це ж Закарпаття!).

У Мукачеві є своя ратуша з годинником-курантами. Як і в багатьох муніципалітетах-ратушах, тут є невелика експозиція.

Поруч розташований Білий палац (17 століття) - резиденція князів Ракоці, які зробили місто своєю столицею.

Для того, щоб подивитися Мукачево в експрес-режимі, вам знадобиться кілька годин (без урахування дегустації, звичайно). Потрібно зазначити, що закарпатська кухня - це суміш безлічі кулінарних культур Східної Європи. Але переважає вплив Галичини та Угорщини. Найвідоміші страви - Бограч (ситний суп), Банош (кукурудзяна каша на сметані з бринзою), лечо (добре всім відомий тушкований салат), торгоня (домашні макорони), лангош (смажений в олії коржик), кнедлики (схоже на хліб, який готується на пару) тощо.

"Екватор" нашої подорожі пройдено. Далі в Ужгород, але дорогою заскочимо в Середнянський замок (12 ст.) - фортеця тамплієрів. На жаль, вона знаходиться в стані руїни. На відміну від Паланок, Середнянський замок ніколи не призначався тривалої оборони. Це скоріш дозорна башта, укріплена ровами, валами та стінами. Вхід у башту здійснювався за допомогою драбини на рівні другого ярусу. У разі нападу, сходи, ясна річ, демонтувати.

Після війни з турками в 15 столітті угорці розчищають підземелля замку, і створюють тут величезні винні погреби (які діють до цього дня, але про це пізніше). Будова занепала у 18 столітті і більше не відновлювалася. Вхід на територію румовища вільний.

Не менш цікавим об'єктом селища Середнє є винний завод та його 500-річні льохи, що сягають 4-кілометрів у довжину. Об'єкт внесений ЮНЕСКО до десятки кращих винних підвалів Європи. Тут проводяться екскурсії (домовлятися треба заздалегідь), які неодмінно варто відвідати. Вартість екскурсії з дегустацією близько 100 грн.

Їдемо в Ужгород (20 км від Середнього). Адміністративний центр Закарпаття, безумовно, заслуговує на окрему розповідь і навіть на окрему подорож. Ужгород - невелике місто, в якому проживає трохи більше 100 тис. людей. Тут все дихає сумішшю безлічі культур.

Перш за все, вирушаємо в Ужгородську фортецю (10 ст.), яка не поступається замку Паланок в Мукачеві.

Перше дерев'яне укріплення на пагорбі тут побудували предки українців - білі хорвати. Угри, які наступали зі сходу, захопили цей регіон, а замок спалили у 13 столітті. Пізніше вони побудували тут фортецю Унгвар, назву якої згодом переробили на слов'янський мотив Ужгород.

Сьогодні замок являє собою систему ровів, стін та бастіонів, за яким знаходиться палац (теж, до речі, придатний для оборони).

Останній раз Ужгородський замок перебудовувався в 18 столітті. Сьогодні тут музей. Вхід до музею коштує 45 грн, а групова екскурсія обійдеться 200 грн.

Крім замку і самобутнього центру, в Ужгороді є пам'ятка, аналог якої поки не змогло створити жодне місто України. Йдеться про групу міні-скульптур, розкиданих містом. Статуетки та фігурки складають єдину смислову композицію. Значна частина скульптур присвячена історичним особистостям та діячам культури. Таких об'єктів близько 30, і всі вони нанесені на нашу карту.

Відпочивши, ми вирушаємо далі. В оточенні пагорбів, на відстані 10 км від Ужгорода (по трасі Н13) розташовані мальовничі руїни Невицького замку (13 ст.). Зараз замок перебуває в напівзруйнованому стані, проте в середньовіччі ці стіни стали свідком безлічі розбратних баталій угорської знаті.

Зі стін твердині відкривається дивовижний краєвид на карпатські гори. Біля підніжжя пагорба знаходиться невеликий парк.

Вхід вільний.

Наша поїздка доходить кінця, але залишається ще одне живописне місце - парк Шенборнів. Щоправда, з доступністю у нього не надто легко. Якщо вже втомилися або вам не подобається автостоп - краще повернутися в Ужгород.

Незважаючи на невелику відстань (від Невицького всього 30 км), дістатися парку можна лише автівкою вузькими дорогами. Потрібно доїхати до Печоріна (на північ), а потім звернути на дорогу Т0712 та через 20 км ви будете у парку. Але краще покладатися на навігатор.

Отже, ми їдемо в урочищі Воєводино. Незважаючи на те, що парк є історико-культурним пам'ятником, в сьогоднішньому вигляді він був відтворений нещодавно - у 2013 році на залишках будівель 18 століття. Місцева архітектура відсилає нас до австро-угорського періоду Закарпаття.

Навколо є туристична інфраструктура.

Щоб виїхати з Воєводино, потрібно проїхати близько 40 км у Сваляву. Цей курорт відмінно підходить, щоб закінчити поїздку. У Сваляві є залізниця, з якої можна дістатись більшості великих міст України.