Борги АТП-1 перед Львівським автобусним заводом: що відомо станом на сьогодні

Пройшло уже майже 8 років з того моменту, як Львів придбав автобуси для міста перед Євро-2012, але упродовж цього часу над міським бюджетом висить Дамоклів меч у вигляді боргу близько 20 млн грн за цей транспорт. Журналіст сайту 032.ua спробував розібратися, що це за гроші та чому у Львові виступають проти їх виплати.

З чого все почалося?

На зламі 2009 - 2010 років Львівська міська рада, у рамках реалізації програми підготовки міста до Євро-2012, придбала у Львівського автобусного заводу 32 автобуси, загальною вартістю 53 мільйони 700 тисяч гривень. Транспорт передали у розпорядження ЛК АТП №1. Станом на сьогодні всі кошти не були оплачені: раніше йшлося про борг у сумі 19 мільйонів 585 тисяч 266 гривень, який залишилося сплатити, а з урахуванням додаткових стягнень (пені) ця сума сягає близько 22 мільйонів гривень.

Спершу у міському бюджеті нібито не було коштів на сплату боргу, а потім громадськість виступила проти виплати фінансів російському бізнесмену Ігорю Чуркіну, який став власником підприємства.

Кому належить ЛАЗ?

ВАТ «Львівський автобусний завод» створили 1994 року на базі заводу, який після Другої світової війни (з 1945 року) забезпечував Радянський союз транспортом. Контрольний пакет акцій належав Фонду держмайна, який 2001 року продав 70,41% акцій підприємства українсько-російському СП «СІЛ-Авто».

Згодом прямим власником заводу стало ТОВ «Львівські автобусні заводи», засновниками якого є акціонерна корпорація «Мерибені енерджі корп» (Канада), корпорація «Євротрак Технолоджіс лімітед» (Канада), приватна компанія «Сіті транспорт Констракшн Інвестмент ЛТД» (Великобританія) та російський бізнесмен Ігор Чуркін.

З того часу завод перейшов у фінальну стадію загибелі (вирізали та вивезли обладнання, відправили близько 2000 працівників у неоплачувані відпустки, у 2013-му оголосили про перенесення заводу у Дніпродзержинськ), щоб у жовтні 2014 року повністю зупинити виробництво.

Втім, на цьому історія не закінчується: у серпні 2015 року прокуратура Львівської області розпочала розслідування незаконної приватизації ВАТ «Львівський автобусний завод» у 2001 році. Тоді правоохоронці були переконані: з державної власності майно вибуло незаконно.

А за півроку, у січні 2016 року дві юридичні особи - ТОВ «Львівський автобусний завод» і ТОВ «Будтехкомплектпостач Груп», попри накладений судом арешт на землю й будівлі ЛАЗу з 2015 року, стали власниками цієї низки об’єктів нерухомості, що на вул. Стрийській, 45 у Львові.

Згодом у прокуратурі пояснили, що заборону на майно зняв один із державних реєстраторів, який керувався підробленим рішенням господарського суду Києва, і тоді ж приватний нотаріус посвідчив договори купівлі-продажу на це майно.

Тут варто зазначити, що існує два схожих за назвою товариства — ТОВ «Львівські автобусні заводи» (яке не діє з 2014 року та директором якого значиться у системі YouControl Андрій Коновальчук) і «Львівський автобусний завод» (директором якого вказується Таїсія Саніна, вона ж — директор ТОВ «Будтехкомплектпостач Груп» і відома як бізнес-партнер Ігора Чуркіна, зокрема, по компанії ТОВ «Сіті транспорт груп»).

Що пропонувалось раніше?

20 вересня 2017 року львівські депутати вкотре торкнулись питання розрахунку за автобуси, придбані до Євро-2012. А вже на наступній сесії, 5 жовтня, після години обговорення, депутати напрацювали Меморандум про співпрацю між ТзОВ «Оптимум Фактор» (яке у грудні 2016 року викупило борг у ТзОВ «Львівські автобусні заводи») і ЛК АТП №1.

Підписання Меморандуму було винесене на голосування, його підтримали 45 депутатів. Цей документ, окрім іншого, визнавав ЛК АТП №1 як боржника перед ТзОВ «Львівські автобусні заводи», новим кредитором якого, згідно з договорами, стала факторингова компанія ТзОВ «Оптимум Фактор».

Через два тижні, 19 жовтня мер Львова Андрій Садовий відкрито заявив журналістам, що місто впродовж 7 років не виплачувало кошти ЛАЗу за автобуси, оскільки не було грошей, та назвав це економією.

А 25 жовтня 2017 року відбулось перше засідання робочої групи, яку створив мер Львова Андрій Садовий для вирішення ситуації з ТзОВ «Львівські автобусні заводи», до складу якої увійшов, зокрема, С. Бабак, Г. Пайонкевич та окремі депутати ЛМР. Завданням цієї комісії було, окрім іншого, скерування у правоохоронні органи звернення щодо неправомірної приватизації ЛАЗу.

Наступного дня, 26 жовтня депутати ЛМР скасували меморандум та вирішили не сплачувати борг за автобуси. За відповідне рішення проголосував 61 депутат. Зі слів Андрія Садового, основна причина такого рішення — з’ясувалося, що керівництво ЛАЗу має борги перед працівниками заводу. У той же ж день активісти пікетували ЛМР з вимогою не сплачувати борг у 20 млн грн перед колишнім власником заводу, російським олігархом Ігорем Чуркіним.

Що відбувається зараз?

25 січня на сесії ЛМР мали на меті «воскресити» ухвалу про врегулювання питання заборгованості ТзОВ «Львівські автобусні заводи» перед своїми працівниками та ЛК АТП №1 перед ТзОВ «ЛАЗ».

Згідно з проектом ухвали, ЛМР повинна була відправити у Генеральну прокуратуру України звернення з вимогою «про відновлення кримінальних проваджень щодо перевірки фактів продажу у 2001 році контрольного пакету акцій ВАТ «Львівський автобусний завод», що у подальшому призвело до втрати робочих місць близько 2000 людей та знищення виробничих площ Львівського автобусного заводу».

Слід зазначити, що напередодні, 24 січня мер Львова Андрій Садовий, на зустрічі з громадою міста, заявив, що суд арештував 7 автобусів комунального АТП №1, тому ухвалу слід прийняти якнайшвидше. З його слів, ще 140 автобусів підприємства перебувають в системі розпізнавання номерних знаків «Рубіж», і у зв’язку з цим, 410 людей, які працюють на АТП №1, можуть опинитися без роботи.

Наступного дня, на самій сесії, львівські депутати вирішили відкласти питання про повернення боргів за автобуси ЛАЗу на невизначений термін, допоки не розберуться в питанні. Разом з тим, і депутати, і представники громадських організацій, підтримали ідею зверення до Генпрокуратури.

Яка сума боргу?

Різні депутати називають різні цифри боргу, відрізняється вона і у попередньому тексті меморандуму. Це пояснюється тим, що на момент оприлюднення даних, не було враховано додаткову пеню, яку за рішенням судів стягнули з АТП-1.

Директор юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич розповіла у коментарі для 032.ua, що сума заборгованості станом на нині становить близько 22 мільйонів.

«На момент підготовки меморандуму вже було рішення, яке набрало законної сили про 700 тисяч пені і про 1 мільйон 600 тисяч гривень пені. Це не компанія «Оптимум фактор», а Автобусний завод стягував додаткову пеню з АТП-1, за рішенням судів. Ця сума не була врахована в меморандумі. Попередньо, з урахуванням всіх штрафних санкцій, сума боргу була 28 мільйонів, але місто погасило 4 млн 300 тис. грн боргів по заробітній платі працівникам Автобусного заводу через виконавчу службу. Відповідно, сума боргу зменшилася. На цю суму, в подальшому, збільшили розмір пені», - пояснила Гелена Пайонкевич.

Головний юрист міста додала, що ТзОВ «Львівські автобусні заводи» продало свій борг фінансовій компанії ТзОВ «Оптимум Фактор». Представники цієї компанії звернулися до АТП-1 з пропозицією врегулювати цю заборгованість: вони пропонували зменшити зі своєї сторони суму заборгованості на 5 млн грн та зобов’язувалися погасити 3 млн грн боргів ЛАЗу та його афілійованих структур перед комунальними підприємствами.

«ТзОВ «Львівавтокомплектація» є власником трьох гуртожитків: по вул. Науковій, 16, вул. Кульпарківській, 139 та вул. В. Великого, 16 та має 3 млн заборгованості перед «Львівтеплоенерго» і «Львівводоканалом». Компанія ТзОВ «Оптимум Фактор» мала на меті погасити цю заборгованість і зменшити нам суму боргу на 5 млн перед ЛАЗом. Був підготовлений і проголосований відповідний меморандум на сесії, потім відмінений сесією ЛМР. Зараз ситуація - в підвішеному стані», - додала Гелена Пайонкевич.

Чому автобуси АТП-1 перебувають у розшуку?

Зі слів Гелени Пайонкевич, автобуси АТП-1 перебувають в арешті з 2011 року через борги. Але 28 грудня 2017 року відділ примусового виконання рішень ДВС України при Міністерстві юстиції видало постанову про розшук майна боржинка, тож усі автобуси АТП-1 внесли у систему «Рубіж». Загалом, усе майно та рахунки комунального перевізника перебуває під арештом.

«Як юрист, я вважаю: оскільки місто придбало автобуси, воно повинне за них заплатити. Якщо є можливість заплатити меншу суму й врегулювати питання заборгованості нашим комунальним підприємствам, то цим треба скористатися. Коли в справу втручається політика, мені складно робити якісь висновки. Говорю зараз виключно як юрист: є рішення суду і є можливість його виконати, з меншим навантаженням на міський бюджет», - резюмувала директор юридичного департаменту ЛМР.

Що кажуть про це політики?

Відреагував на ситуацію також голова Львівської ОДА Олег Синютка, який написав на своїй Фейсбук-сторінці, що «ситуація із «ЛАЗом» переходить межі здорового глузду», оскільки «немає жодних економічних підстав та обгрунтувань передачі майже 20 мільйонів гривень підприємству, з якого «стирчать вуха» російської компанії».

Керівник фракції «Народний контроль» у ЛМР, Валерій Веремчук у коментарі для 032.ua наголосив, що борги потрібно повернути, але без посередників, щоб кошти виплатили львів’янам: колишнім працівникам заводу та комунальним підприємствам.

«Проблема у тому, що ЛАЗ продав право вимоги боргу афілійованій структурі, яка має до них відношення — факторинговій компанії «Оптимум Фактор», яка в свою чергу, перед львів’янами ніяких зобов’язань не має. Тому я наполягаю на тому, щоб іти в суд, шукати можливість розірвати договір і платити не компанії-посереднику, а підприємству, яке поверне ці кошти людям і у місцевий бюджет. Це був би вихід із замкненого кола», - розповів Валерій Веремчук.

У свою чергу, голова фракції «УКРОП» у ЛМР, Ігор Телішевський запевнив, що їхня партія категорично проти виплати коштів через «компанію-«прокладку».

«Ми готові заплатити кошти комунальним підприємствам напряму і готові виплатити людям зарплату — напряму. Щодо автобусів — була у нас державна програма до Євро-2012, за якою купувалися певні автобуси і зараз ставити місто на коліна є неправильно. На більшість автобусів було накладено арешт у 2011 році. Сім років нічого не робилося, а зараз говорять про колапс. Не буде колапсу. Якщо автобуси будуть їздити по маршрутах у місті Львові, їх ніхто затримувати не буде. Але якщо вони виїжджатимуть за межі Львова — їх можуть затримати. І жоден депутат нашої партії не проголосує за те, щоби перерахували кошти компанії, яка має російське походження, російських власників», - сказав Ігор Телішевський.

Наразі у ЛМР продовжує свою роботу комісія, створена 25 жовтня міським головою для вирішення ситуації, яка очікує на відповіді від профільних установ та готує звернення до правоохоронних органів. Втім, коли ж буде прийняте остаточне рішення Львівської міської ради щодо сплати або несплати боргу ЛАЗу - наразі невідомо.

Копіювання, поширення або часткове відтворення матеріалу без згоди редакції суворо ЗАБОРОНЕНО та вважається порушенням авторських прав, що переслідується відповідно до Закону України.

Читайте також:

Програма забезпечення житлом посадовців ЛМР та комунальників: що про це відомо.