Олег Шмід про велоінфраструктуру Львова, підземний паркінг та затори (ІНТЕРВ'Ю)

В рамках нашого спецпроекту “Кава з депутатом” ми зустрілись із депутатом фракції “Самопоміч” у Львівській міськраді Олегом Шмідом. Говорили про розвиток велоінфраструктури, будівництво підземного паркінгу та про катастрофічно малу кількіть паркомісць у Львові.

Досьє:

Олегу Шміду – 56 років, він є депутатом фракції “Самопоміч” в ЛМР. Його політична кар’єра розпочалася у 2015 році. З 2011 року пан Олег є радником міського голови Львова з питань транспортної системи, а ще очолює “Інститут просторового розвитку”.

Одружений, виховує трьох дітей.

Як розпочалася ваша політична кар’єра ?

Одразу хочу сказати, що я не займаюся політичною діяльністю. Я просто депутат, а депутат – не обов’язково політик. Я займаюся питаннями міста, проектуванням вулиць, створенням нових громадських просторів, нового погляду на транспортну систему міста. Звичайно, що в депутатській діяльності я намагаюсь реалізувати ці ідеї, які виникають.

У міській раді Львова ви є депутатом  фракції "Самопоміч". А чи часто ви спілкуєтесь з мером Андрієм Садовим?

З мером ми переважно розмовляємо про господарчі справи. Про роботу, про веломережу міста, про транспортну систему, проектування вулиць. Наші зустрічі можуть відбуватися кілька разів на місяць, а можемо взагалі не бачитись довший період.

Чи є у вас друзі серед депутатів?

Можу сказати, що практично з усіма депутатами я нормально спілкуюсь. Тобто, товаришую з усіма своїми колегами.

Пане Олеже, Ви є радником міського голови Львова з питань транспортної інфраструктури. Чи не найбільша проблема нашого міста – відсутність паркомісць. Як влада збирається вирішувати цю ситуацію?

Я думаю, що просто не повинно бути таких місць в центральниї частині міста, де водій може припаркувати автомобіль безкоштовно. Можуть бути лише якісь пільги тільки мешканцям цієї дільниці в центрі міста, де є парковка. Паркування може бути в центральній частині впродовж якогось дуже короткого часу. Якщо водій паркує свою автівку на 10-15 хвилин, це може бути взагалі безкоштовно. Перша година за паркування має бути достатньо низькою, а чим довше стоїть автівка, тим більше зростає ціна. Не можна приїхати на парковку і поставити авто на 10 годин. Має бути так, щоби фінансово водію було невигідно паркувати автівку на тривалий час. Мусить бути якась динаміка, рух. Але щоби це відбувалося, необхідно міняти законодавство, особливо в частині адміністративного кодексу України. Щоб ніхто і ніколи не мусив нічого доводити. Ми повинні довіряти службам, які ми створюємо. Якщо працівник такої служби помітив, що автівка припаркована вже більше ніж 15 хвилин і водій нічого не заплатив, значить водія мають штрафувати. І не треба нічого доводити тоді, збирати свідків, чекати водія того автомобіля. А зараз в нас парадокс – ми повинні чекати водія автівки, аби він підписав протокол, що він справді не заплатив за паркування. Ми повинні довіряти таким службам, а не доводити ситуацію до такого маразму, який є наразі. Цим ніхто не хоче займатися. Ми ніколи не створимо такої служби, поки будуть такі умови, вона просто не захоче працювати. Або буде працювати собі в кишеню.

Вже кілька років у Львові тривають розмови щодо будівництва підзменого паркінгу. Вже й ділянку обрали – навпроти університету Франка. Які шанси на те, що там дійсно з’явиться підземний паркінг?

Я скептично ставлюся до ідеї будівництва паркінгу біля університету Франка, адже ділянка там є не дуже доброю. Підзмемний паркінг будувався би на території по якій має проходити мале транспортне кільце. Вулиця там вже є, просто кільце треба організувати. Ідея з паркінгом буде цьому заважати. Зрештою, вже було кілька нарад, засідань на рівні навіть із заступником міського голови, на яких було вирішено, що така ідея є невдалою. Наразі ми розглядаємо інші варіанти щодо будівництва підземного паркінгу на інших ділянка. Тобто, навпроти головного корпусу ЛНУ імені Франка підземний паркінг, скоріш за все, будувати не будуть.

І які це ділянки?

На площі Петрушевича та на площі Двірцевій, біля головного залізничного вокзалу. Але це все ще на рівні ідей, говорити щось конкретно про будівництво там підземного паркінгу ще дуже зарано.

Останніми роками у Львові досить активно розбудовуюється велоінфраструктура. Влада планує пересадити львів’ян на велосипеди?

Це не є ноу-хау для нашого міста. Ця практика показала себе успішною в багатьох європейських містах. Створення умов для альтернативного транспорту звільняє місто від автомобілів. Велосипедні доріжки звільняють від автівки пасажира і самих водіїв. Це не означає, що не треба категорично ділити людей за категоріями: є пішоходи, є велосипедисти, а є автомобілісти. А хто наприклад, я? В мене є автомобіль, але я його не використовую з будь-якої нагоди, аби проїхати пару кілометрів на роботу. В мене є велосипед, я пересуваюсь по-місту пішки, а ще користуюсь громадським транспортом. Більшість людей є такими. Принаймні, серед своїх знайомих я не знаю таких, хто не мав би автівки. Водночас, ми разом із ними їздимо і на велосипедах. Тобто, немає такого поділу людей на категорії. Ясна річ, якщо в мене є автомобіль, а мені створюють умови для їзли на велосипеді, то я буду обирати останній варіант. Але для альтернативного транспорту мають бути створені відповідні умови: привабливі умови їзди на громадському транспорті та дороге паркування. І плата має бути такою, якої не можна уникнути.

В соціальних мережах досить часто можна натрапити на скарги від велосипедистів про неякісний стан велодоріжок. Це халатність будівельників чи є якісь інші причини?

Знаєте, мене просто спочатку смішила фраза: “Велодоріжка починається нізвідки і закінчується в нікуди”, а зараз це вже просто злить. В нас є веломережа затверджена рішенням виконкому, якщо ви бачите, що будівництво якесь нелогічне, тоді давайте говорити про це якось доказово. Велодоріжка може закінчитися тільки через те, що проект велодоріжки має мати кінець. Ми не можемо за один день зробити проект всієї веломорежі. Вона проектується по-етапно. Наприклад, до проекту велодоріжки в Брюховичі наступного року долучать ще одну ланку, і ми матимемо від Брюхович до Оперного театру неперервну велосипедну доріжку. Для цього необхідно збудувати велодоріжку по вулиці Чорновола та Варшавській, яку ми наразі проектуємо. І будемо мати велодоріжку з початком і кінцем.

Взагалі, велодоріжка не повинна мати початок і кінець. Вона має бути повністю цільною і вона є круговою. Тому, це висловлювання звучить дуже смішно.

Загалом, який наразі кілометраж велодоріжок у Львові?

Наразі у Львові збудовано близько 100 кілометрів велодоріжок. Перша стадія веломережі передбачає 268 кілометрів велодоріжок. Це для того, аби ми отримали закільцьовану схему. А далі будемо урізноманітнювати нашу велоінфраструктуру.

На яких вулицях варто чекати будівництва велоінфраструктури найближчим часом?

Наступного року плануємо збудувати велодоріжку на вулиці Кн.Ольги, проект будівництва вже є. Це є дуже важливим, адже як ви знаєте, в нас досить розвинена веломережа в південних районах міста, бо там є велодоріжки на Стрийській, Науковій, частково на Володимира Великого, де ремонтуються тротуари. Велодоріжка на вул.Кн.Ольги наблизить роверистів з районів до центру. А ще дуже важливим є те, що ми проектуємо велодоріжку на перетині вулиць Чорновола – Варшавська. Це дасть змогу нам сполучити велодоріжку з Брюхович із Оперним театром. Ще залишається з’єднати вулицю Зернову з велосипедною доріжкою на просп.Свободи, і маєте можливість від Рави-Руської в’їхати в місто, сісти на ровер та доїхати на центральну вулицю Львова. Але для цього треба сполучити доріжку від готелю “Львів” до Оперного театру. Це якісь 200 метрів, але зробити це буде дуже важко.

А в чому складність будівництва?

Там чотири смуги руху. Важкість переїзду самої вулиці Городоцької. Ми думаємо брати вулицю Лазневу і Староміську, яка виходить за Оперним, чи робити по проспекту Чорновола.

Ви ще очолюєте ЛКП “Інститут просторового розвитку”. Розкажіть, над чим працює підпорядкована вам інституція?

Інститут займається проектами вулиць, громадських просторів, доріг, пішохідних зон, велодоріжок, дворів. Такі питання ми вирішуємо.

Які з реалізованих проектів вважаєте найкращими?

Це реконструкція вулиці Садової та велодоріжка на вулиці Сихівській. Я вважаю, що це добрі проекти і в інтернеті про них є лише схвальні відгуки, критики немає взагалі. Так само реконструкція вулиці Садової сподобалась громадськості.

Над якими проектами Інститут працює наразі?

Наразі є готовий проект щодо вулиці Богдана Хмельницького, на ділянці від вул. Опришківської до Липинського. Я сподіваюся, що у 2018 році почнеться його реалізація. Це теж зовсім новий погляд на вулицю. Після реконструкія вулиця стане зручною для всіх категорій населення: для пішоходів, автомобілістів, роверистів, а для пасажирів громадського транспорту ми зробимо зручні зупинки з підвищеними платформами для низькопідогових автобусів.

Фото: Назар Юськів/032.ua

Зараз дуже модно робити так звані “європейські” реконструкції вулиць у Львові. В чому полягають відмінності від реконструкцій радянських часів?

Ми хочемо показати, що по-іншому дивимось на вулиці. Не на їхню пропускну здатність, хоча вона теж може бути великою. Наприклад, наші попередники, робили проект вулиці Личаківської з чотирма смугами руху. І що ми бачимо? Що фактично на вулиці працюють лише дві смуги руху, а крайні смуги водії використовують для паркування. І навіть якщо немає місця для парковки, водії все одно знають, що автівку можна припаркувати. Чому так? Тому, що проектанти не подумали над питанням щодо паркування на вулиці. Хотіли вирішити проблему пропускної здатності, а водії самі знайдуть собі місце, де можна буде припаркувати автівку. І який сенс з того, що місто витратило гроші на проектування вулиці?

Ще у 2013 році у Львові встановили так звані боларди, аби обмежити в’їзд автівок у центральну частину міста. Чи ефективною є ця ідея, зважаючи на те, що техніка часто виходить із ладу і не працює тривалий час?

Був час, коли в липні блискавка влучила і вивела з ладу техніку. Тоді дійсно боларди не працювали, там чергували муніципали. Але раніше все було нормально. Тому неправильно говорили, що боларди більшість часу не працюють. І звичайно, що вони потрібні місту, бо якщо їх зняти, то вся площа Ринок буде в автомобілях. Ви ж пам’ятаєте, що відбувалося поблизу Катедрального собору колись? Автомобілі паркувалися у три ряди і був хаос. Старе місто повністю все було запарковане, а це неправильно.

Відомо, що місцева влада хоче збудувати сміттєпереробний завод в межах міста. Ви підтримуєте таку ініціативу?

Насправді, я не дуже вивчав це питання. Я за те, щоби був сміттєпереробний завод, а не сміттєспалювальний. Напевно, краще, аби такий завод був за містом. Але я мушу послухати аргументи, вивчити детально це питання. Міська рада ще не голосувала за цей проект, тому я маю час все дослідити. 

Читайте також на нашому сайті:

Маркіян Лопачак про конфлікт Свободи із міським головою і про критичну ситуацію із сміттям.

Ірина Оршак — про депутатство у ЛМР, екологічні проблеми Львова та життя на Рясному.

Юлія Гвоздович: «Будь-яку проблему треба вміти розв'язати, а не бігти до мами під халат».