Не все корисно, що в рот полізло

 В ранньому дитинстві батьки вчили нас не тягнути до рота все, що підібрали з підлоги. Мовляв, це брудно, животик боліти буде, та й некрасиво. Більшість корисних звичок, прищеплених ще в памперсному віці, відмінно приживаються, однак ця, дивним чином деформувавшись, досі відправляє людей на лікарняні ліжка.

Як і раніше нас просять - не беріть з підлоги, не купуйте з асфальту, забудьте про стихійників. Але ні, виправдовуючись бажанням купити подешевше, люди заохочують шкідливу дитячу звичку, що пробилися через роки.

Це стало щорічним явищем - ледь стовпчики вуличних термометрів піднімаються вище за позначку +25 ˚ С, приходить час харчових отруєнь і кишкових інфекцій. Медики і фахівці санстанцій, управління здоров'я і МОЗ щорічно повторюють один і той же ритуал - звертаються до городян з проханням не купувати продукти харчування у стихійних торговців, а потім інформують про кількість тих, хто не послухав їх  і тепер  лежить під крапельницями. Уже в горизонтальному положенні на лікарняному ліжку громадяни каються лікарям - диньки з рук купив, квасу випив з незрозуміло чиєїсь  бочки, рибки у бабусі взяв, запевняла, що свіжа ... І це незважаючи на велику кількість продуктових магазинів і ринків, де продукцію перевіряють лабораторії СЕС .

Так, в Харкові цього року в санстанцію не звернувся жоден підприємець, який торгує квасом з бочки. СЕС не знає, що насправді залито в ємності, які стоять у місті мало не на кожному кутку, де перехожим пропонують освіжитися, мабуть, найпопулярнішим влітку напоєм.

У Сімферополі квас також називають однією з головних причин, по якій городяни можуть опинитися в лікарні з отруєнням. За словами головного санлікаря міста Олега Гончаренка, також найчастіше люди труяться немитими фруктами, молочними коктейлями, солодощами невідомого виробництва, які продаються стихійно. В цілому, в Криму цього року відзначається зростання числа захворювань гострими кишковими інфекціями - тільки в Ялті 80% відпочиваючих вже встигли отруїтися. При цьому головною причиною лиха  називають продукти, які туристи купують у міцях несанкціонованої торгівлі.

Страшними в плані можливості отруєння в літній період є риба і морепродукти. Так, в Керчі з цієї причини дари моря просто заборонили подавати на ринках, однак, за інформацією місцевих жителів, далеко не всіх торговців зупинила заборона керченської мерії. А в Одесі зафіксовано випадок масового отруєння солдатів однієї з військових частин. Вісім строковиків госпіталізовані, ще близько 40 військовим надається медична допомога в частині. Як з'ясувалося, всі вони скаржилися на неякісні продукти харчування (за смаковими якостями, запахом), зокрема смажену рибу, після якої відчули себе погано. Де закуповували продукти для солдат і як зберігали, встановлює санепідслужба.

Масове отруєння рибою сталося і в Дніпропетровську - 8 працівників заводу «Дніпросталь» вирушили на лікарняні ліжка, ще 12 людей з кишковими розладами лікуються вдома. Як з'ясувалося, потерпілі отруїлися після прийому їжі в заводській їдальні - всі їли оселедець «під овочами».

Не останнє місце в списку причин отруєнь у літній період займають баштанні культури. За словами фахівців СЕС, норма кількості нітратів становить 60 мг на 1 кілограм у кавунах і динях. Перевірити баштанні можна і в домашніх умовах - треба  серцевину занурити у  склянку з водою. Якщо вода прийме коричневий відтінок, то такий кавун їсти не варто, якщо ж вода просто помутніла - небезпеки немає.

Наші запорізькі журналісти роздобувши прилад для вимірювання кількості нітратів у овочах та фруктах, вирушили у рейд супермаркетами та ринками. Результати здивували. Майже у всіх місцях стихійної торгівлі вміст нітратів у баштанних перевищував норму. Були порушення і у деяких супермаркетах, але не в такому обсязі.

Поки в Запоріжжі масових отруєнь кавунами не зафіксовано - лише поодинокі випадки. А вот у Донецькій області дитячі інфекційні відділення заповнені на 100%, лікарняні ліжка порожні не бувають. Діти масово травляться кавунами та динями. Правда, лікарі запевняють, що винні у цьому не самі баштанні, а батьки, які не миють або погано миють кавуни перед вживанням.

Кажуть, людина по натурі слабка, проте вже давно оберігають нас від багатьох наших слабостей різні служби та організації. Розібратися зі стихійниками, зокрема, покликані люди в міліцейській формі, в усякому разі, цього чекають від них і влада, і свідомі городяни. Однак, схоже, чи то правоохоронцям рук не вистачає впоратися з усіма нелегальними торговцями, чи зацікавлені вони геть у іншим. Деякі роблять  на стихіниках вигідний бізнес, по-панськи збираючи податки за невтручання і своєчасне інформування. Адже кожен житель міста знає, де в його районі регулярно збираються стихійники, а рейд приходить - нікого немає.

Але і торговцям куди як вигідніше заплатити своїм «дахам» за овочі на асфальті, ніж купити місце на ринку, де, як заявляє місцева влада, створені всі умови для зручної торгівлі. Крім того, стихійників приваблює, що місця, які вони вибрали, дуже людні, там завжди є багато покупців і низька конкуренція. Хто ж змінить такі блага на ринок? У деяких містах на місці таких уподобаних стихійникам точок місцева влада створюють міні-ринки - з торговими рядами, контейнерами для сміття та невеликою платою за місце - щоб утримувати територію в чистоті. Але, на жаль, так прийнято не скрізь.

А до тих пір війни, оголошені міською владою місцевим стихійникам, будуть безглуздими. Одна зі сторін завжди постарається вбігти з поля бою.