Вбивство Шеремета як пролог гарячої української осені 2016 року

У п'ятницю, 22 липня, Україна попрощалася з талановитим журналістом білоруського походження, громадянином Росії і патріотом України Павлом Шереметом.

Його життя обірвалося 20 липня в Києві, коли по дорозі на ранковий ефір було приведено в дію вибуховий пристрій, що був встановлений під днищем його авто.


Павло Георгійович був не лише геніальним журналістом, а й, на загальну думку всіх, хто хоч трошки його знав, приголомшливо доброю і порядною людиною.

Що вже відомо: продумане професійне вбивство

Матеріали слідства дають підстави говорити, що вбивство журналіста Павла Шеремета організувала група зловмисників, заявив генпрокурор Юрій Луценко.

"Ми займаємося аналізом всіх відеоматеріалів, і не тільки тих, які вам відомі з мережі Інтернет. Єдине, що можу повідомити: вбивця був не один. Це група, і частину цієї групи ми вже бачимо на відео».

Також в мережі з'явилося відео, на якому нібито і відображений процес установки вибухівки під автомобіль Шеремета.

Перша сенсація - дивно «щасливий телеканал»

Відзначимо, що по якомусь дивному збігу обставин першою на місці вбивства виявилася знімальна група інтернет-сайту "17-го каналу", який не без підстав вважається проросійським, вона ж і дала перші кадри загибелі Павла Шеремета.

Нагадаємо, що "17-й канал" також першим з'явився в свій час на місці вбивства Олеся Бузини.

Керівництво "17-го каналу" заявило, що їх знімальна група чергувала о 7.45 на цьому перехресті, щоб записати інтерв'ю з мером Києва Віталієм Кличком. Однак це виявилося явною брехнею, оскільки Віталій Кличко в цей час перебував у відпустці за межами України.

Як заявив Юрій Луценко, «журналісти сумнозвісного каналу, які випадково встигають першими на резонансні вбивства, перебувають в полі зору правоохоронців і будуть допитані».

Версії вбивства
Згідно з інформацією Національної поліції, в якості основної розглядають версію вбивства Шеремета через його професійну діяльність, також розглядаються і інші версії злочину.

Безумовно, що в усьому світі найчастіше журналістів вбивають за написану ним або ж підготовлену до публікації викривальну статтю. Але сьогодні без праці в будь-якому вітчизняному ЗМІ можна знайти страшні викриття, що стосуються українських політиків і олігархів, але, на щастя, вони не ведуть до трагічних наслідків. Суспільство вже звикло до найстрашніших звинувачень - а наша судова та правоохоронна системи поки не дозволяють прирівняти чесне розслідування до обвинувального вироку суду. Тим більше, що Павло Шеремет в останні роки своєї роботи не займався журналістськими розслідуваннями.

Шеремет, Притула, Гонгадзе і "Українська правда"

Напевно, про історію життя Олени Притули, власника і засновниці, разом з Георгієм Гонгадзе, першого українського суспільно-політичного інтернет-видання «Українська правда», коли-небудь знімуть драматичний телесеріал.

Так сталося, що вбивство її близького друга Георгія Гонгадзе поклало початок акції «Україна без Кучми» і назавжди змінило українське суспільство.

Павло Шеремет був цивільним чоловіком Олени Притули і того фатального ранку їхав на роботу на її машині.

Все це дало підставу стверджувати, що, можливо, зловмисники намагалися підірвати саме Олену Притулу, а не Павла Шеремета. Однак Притула ніколи не їздила з Шереметом на ранкові ефіри. І вбивці, що спостерігали кілька днів за Павлом, не могли не знати цього. Та й тротілл був закладений під водійським кріслом, за словами експертів, саме так, щоб убити тільки водія.

Можливо, Притулу хотіли залякати або помститися. Тим більше що сьогодні в українській політиці вихідці з «Української правди» Мустафа Найєм і Сергій Лещенко грають все більш активну роль і вже багатьом відомим людям перейшли дорогу своїми викриттями. Але ж легко прорахувати, що ефект від вбивства Шеремета для всіх його близьких і друзів в такому випадку буде зворотним від очікуваного. І організатори вбивства Шеремета, швидше, отримають групу топ-журналістів, які вважатимуть за честь якомога швидше їх знайти і покарати.

Павло Шеремет - ідеальна мішень для Росії

Отже, викладені вище версії мають право на життя, але виглядають поки мало правдоподібно.

І ЗМІ, і експерти серед інших версій в перші години після вбивства одразу назвали Росію. І аргументи на користь російського сліду поки виглядають досить переконливо.

По-перше, для ГРУ і ФСБ немає моральних перешкод у вбивствах відомих людей. Доведена Лондонським судом смерть Олександра Литвиненка від радіоактивного полонію зайвий раз демонструє, що російські спецслужби готові і можуть проводити вбивства навіть в столицях НАТОвських держав, що тут говорити про столицю країни, за знищення якої Росія веде сьогодні криваву війну.

Тим більше що фігуру Шеремета в якійсь мірі можна вважати ідеальною мішенню саме для російських спецслужб. Жорстоке вбивство відомого журналіста може стати для Росії козирним тузом, що одночасно б'є відразу кілька королів.

Лукашенкогейт

По-перше, білоруського - розворот Лукашенко на Захід можна побачити неозброєним поглядом. Саме час нагадати ліберальній західній громадськості, що колись Батька дійсно вважали останнім диктатором Європи.

Нагадаємо, що Павло Шеремет завжди був жорстким критиком режиму Лукашенка і навіть встиг за свій репортаж відсидіти кілька місяців в білоруській в'язниці.

А якщо десь залишити білоруські сліди і через західні ЗМІ їх правильно засвітити - то Лукашенко, як і Кучму, після вбивства Гонгадзе, можна легко перетворити в нового знедоленого. І змусити повернутися Олександра Григоровича в міцні обійми "російського ведмедя".

Тільки от навіщо Лукашенко, враховуючи всі ці чинники, під час ренесансу своїх відносин із Заходом вбивати журналіста, який давно і з головою поринув в українську тематику ...

Попередження для російських ЗМІ і політемігрантів

По-друге, Павло Шеремет є громадянином Росії і кілька років тому був популярним ведучим на політичних ток-шоу головного російського телеканалу. Його демонстративне вбивство має залякати, як вітчизняних критиків ВВП, так і численну і впливову київську діаспору російських політемігрантів: у нас довгі руки - нам, власне, все одно, в Москві ви, в Києві або Лондоні.

"Хлопці, привіт, ми тут, ми вас бачимо. Ви у нас в руках. Ви живі, тому що ми просто не вирішили ще, що доцільно з вами що-небудь зробити. Ви не думайте, що ви в чужій державі якось захищені», - так прокоментував один з меседжів вбивства Шеремета Віктор Шендерович.

Пролог української розкачки

І нарешті, головне. Вбивство Павла Шеремета може стати відправною точкою в новому російському плані дестабілізації України.

Відомий російський журналіст і автор роману «Аеропорт» Юрій Лойко прокоментував вбивство Шеремета так: «Павло був світлою, доброю людиною і спокійним, врівноваженим журналістом. У нього не могло бути ворогів в Україні (які хотіли б його вбити). У нього і в Росії немає ворогів.

А ось у України є. Це підступний і злісний ворог, у якого, на щастя, немає сил і можливостей продовжувати війну в Україні, але визнати поразку він теж не здатний, як і визнавати будь-які свої помилки. Тому головна мета Кремля щодо України - це довести всьому світу, що Україна is a failed state, в якій відомих людей, в тому числі, на вулицях підривають».

Безумовно, якщо це так - то вбивство Шеремета може стати першою, що сколихнула суспільство, трагічною подією нинішнього літа (хоча дуже хочеться помилятися). Однак, якщо слідувати цій канві, до 4 вересня - відкриття нової сесії Верховної Ради - українське суспільство повинно бути в достатній мірі підігріто. Адже тарифної теми може виявитися недостатньо, щоб вивести восени народ на вулиці. Україну треба переконати в безпорадності нинішньої влади, а ще краще - постаратися забруднити її кров'ю політичних опонентів. І тут будь-який відомий журналіст або політик може стати тією сакральною жертвою, якою путінський режим для досягнення своїх цілей точно не пошкодує.

Тим більше що, на думку українського політолога і військового експерта Олексія Арестовича, шансів у Москви військовим шляхом вирішити «українську проблему» більше немає. «Природні процеси будуть дуже активно розхитуватися однією "дуже дружньою" країною з північного сходу, у якій взагалі майже не залишилося інших стратегій, ніж зруйнувати Україну зсередини, роблячи ставку на деструкцію існуючої влади і привід на Олімп власних фігур», - вважає Арестович.

Вікно можливостей для реалізації своїх планів у Путіна досить невелике. Приблизно до січня 1917 року, коли нова американська адміністрація (поки все йде до того, що її очолить Хілларі Клінтон) займе кабінети в Білому Домі.

До цього Путіну потрібно домогтися і бажано, щоб в Україні встигли провести дострокові парламентські вибори, на яких кремлівські партії- «консерви» зберуть більшість голосів. А потім нова коаліція і новий прем'єр - старий і зручний партнер Путіна щодо газових угод. Дострокові президентські вибори - так, щоб ще в 2017 році встигнути впихнути Донбас з особливим статусом, розмінявши його на Крим. А після цього можна вже з повною підставою вимагати від Заходу і зняття всіх санкцій.

Агонія путінської Росії

Чи дізнаємося ми коли-небудь правду про справжніх замовників вбивства Павла Шеремета? Сподіваюсь, що так. Рано чи пізно, архіви на Луб'янці розкриють, і, можливо, ми ще побачимо за гратами тих людей, які цинічно і жорстко позбавили життя зірку української журналістики.

Упевнений в цьому, тому що путінський режим приречений на поразку логікою історичного розвитку. У найближчі рік-півтора будуть остаточно проїдені накопичені запаси з Резервного фонду і Фонду майбутніх поколінь. На думку економіста Степана Демури, в доступному для огляду майбутньому російський рубль неминуче подолає позначку в 100 рублів за долар. Росію чекає гіперінфляція і колапс економіки. В умовах економічної кризи в кавказьких республіках, в мусульманських та фінно-угорських республіках Поволжя, а також в Сибіру і на Далекому Сході неминуче посиляться відцентрові сили.

Остання класична імперія впаде і на її уламках з'являться кілька незалежних держав. Для частини яких процвітаюча, демократична Україна, що поважає права націй і народностей, стане новим центром тяжіння.

Замість післямови

Насправді, яким би не був апокаліптичний розроблений для України сценарій осені 2016 року - все в руках, а точніше, в мізках українців. Дозволимо Кремлю і його маріонеткам в Києві розгойдати вутлий кораблик, що вже хоч і повільно, хоч і зі страшним скреготом, але пливе вперед під назвою «Україна» - означає дозволити йому втратити швидкість і напрямок, а то і потонути в штормі дострокових виборів. Витримаємо, означає, не тільки побачить труп путінського режиму, що пропливає повз, але і зберегти для наших дітей країну, якою ми зможемо гідно пишатися.