Перевірено на собі: чи страшно стрибати з роупом (ФОТО+ВІДЕО)

Такий вид екстремального відпочинку, як роупджампінг набирає з кожним днем все більшої популярності. Одні кажуть, що це надзвичайно круто, інші – що люди, які стрибають з мотузкою самогубці. Тому в рамках нашого проекту “Перевірено на собі” наша команда вирішила з'ясувати хто ж із них має рацію.

У Львові роуп-джампінгом займається тільки компанія "Кava". Для того, щоб стрибнути з мотузкою у них, потрібно пройти попередню реєстрацію в режимі онлайн. Під час реєстрації треба вказати свій вік, номер телефону, назву міста, дати посилання на свої акаунти у соцмережах тощо.

Після проходження реєстрації треба внести передоплату у розмірі 50 гривень, а потім зателефонувати на певний номер і повідомити про те, що ви внесли передоплату.

До слова, обов'язково треба зберегти чек передоплати та взяти його з собою на стрибки, бо Вам можуть не повірити, що ви заплатили, а 50 гривень, як не крути, теж гроші.

Скільки це коштує?

Вартість стрибка - 210 гривень, при умові, якщо Ви реєструєтесь та вносите передоплату. Якщо не вносите передоплати і приходите просто на місце стрибків, то доведеться заплатити на 40 гривень дорожче, тобто 250 гривень.

Сідаємо на автобус і їдемо

За 20 хвилин приїжджаємо на місце стрибків, дивимось на дев'ятиповерховий будинок, оцінюємо висоту, кажемо один одному, мовляв, не страшно, от люди стрибають, радіють. Питаємося: “хто тут у Вас головний?” і йдемо до нього. Йому ми оплачуємо вартість стрибка та підтверджуємо свої дані.

Після цього проходимо інструктаж і заповнюємо анкету, де вказуємо, що якщо щось із нами станеться, то ми самі винні.

Наступний наш крок – одягуємо спорядження. Рушаємо. Піднімаємося на дах багатоповерхівки, перед стрибком інструктори кілька разів наше спорядження перевіряють. Дивляться чи все добре закріплено і ще раз проводять інструктаж, як потрібно стрибати.

Не дивіться вниз.

Чого не можна робити, коли вже наважився стрибати і стоїш на краю даху дев'ятиповерхівки, так це дивитись вниз. Так- так не можна дивитися вниз. У жодному разі, бо стає дуже страшно.

Звісно, коли стоїш внизу і дивишся, як стрибають інші, то здається, що це все легко, просто і не страшно, але коли ти стаєш і дивишся вниз, починаєш думати про те, що ти такий ще молодий і не хочеш закінчувати своє життя, розбившись внаслідок падіння з висоти. Тим часом інструктор готує тебе до стрибків і каже: три….два…. один…... стрибок. І тут твої ноги відриваються від твердої поверхні і ти… летиш. Ну це в ідеалі так. Насправді, ноги від землі відриваються дуже і дуже важко, бо ти стоїш на тому даху, як вкопаний. До слова, не всі з нашої команди відважились стрибати, тому попросили, щоб їх штовхнули.

Півтори секунди неначе вічність.

Сам політ триває десь півтори секунди, далі ти відчуваєш, як тебе смикає мотузка і розумієш, що все гаразд. Після кількох вигуків: “Вау, це круто” або щось на кшталт “ураааааа” тебе поступово опускають вниз. Ти встаєш на землю, а інструктори внизу знімають із тебе спорядження.

Які відчуття? Так, ніби ти щойно зважився на щось божевільне і зробив це. Так, ніби ти щойно літав і це вартує спробувати.

Роуп страшніше за стрибки з паруштом.

Такий висновок зробили Катя і Андрій із нашої команди, які стрибали з парашутом. Прочитати про їхній стрибок, до речі, можна ТУТ. Вони кажуть, що стрибати з мотузкою страшніше, бо ти стоїш, бачиш перед собою обрив , тобі рахують секунди і ти ще можеш десь там надумати накрутити себе, а з парашутом немає часу. Тобі говорять: “пішов” і ти стрибаєш.

А хто мене сфоткає?

У вартість стрибків входить фотозвіт. Якщо хочете отримати відео, то потрібно ще доплатити.

Фотографії з'являються за два-три дні, а відео до п'яти днів, бо його монтують.

А ось і наші фото та відео із стрибків: