Перші гранітні пам'ятники у вигляді статуй з'явилися у Європі в епоху Відродження. Також у цей історичний період почали будуватися меморіальні комплекси у якості надгробків видатним історичним особистостям.

Для епохи Відродження характерним є розвиток надгробної архітектури, яка відрізнялася витонченістю, оригінальністю форм та наявністю безлічі оригінальних дизайнерських рішень. Багаті люди у самому розквіті своїх сил самостійно замовляли собі надмогильні пам'ятники з граніту відомим архітекторам.

У ті часи архітектори не робили різниці між розробкою концепції особняка, державної муніципальної будівлі чи надгробка. Не існувало окремої професії архітектора надгробних пам'ятників. Тому кожному проекту приділялась особлива увага та розроблявся індивідуальний дизайн у авторському стилі.

Серед тогочасної знаті найпопулярнішими були гранітні та мармурові пам'ятники. Ритуальні споруди могли бути довільних розмірів аж до величезного меморіального комплексу, присвяченого життю померлої людини. Ми й донині встановлюємо одинарні пам'ятники, фото яких можна переглянути тут. Проте виготовлялися також ексклюзивні гробівці для цілої родини, у вигляді сімейних склепів, у яких для кожного, навіть ненародженого члена сім'ї вже було своє строго відведене місце. Найбільшої популярності набули подвійні пам'ятники, які активно встановлюються і на сучасних кладовищах.

У 18 столітті в архітектурі надгробних меморіалів намітився явний переломний момент. Для декорування почали виготовляти найтонші елементи:

  • гранітні квіти,
  • хрести,
  • вази,
  • скульптури.

Вартість таких творів мистецтва була неймовірно високою. Будівництво одного такого склепу могло обійтися родині у суму, рівну вартості великого маєтку. Широкої популярності набула тема ангелів, якими прикрашалися надгробки і меморіали у величезних кількостях.

Кожне кладовище мало власний штат служителів, які займалися постійною реставрацією втрачених елементів і підтриманням меморіалів в ідеальному порядку. Робилося це за рахунок сімей, чиї склепи розташовувалися на даних кладовищах. Чим дорожчим було спорудження склепу, тим дорожче обходилося його утримання. Працівники кладовищ були шанованими людьми, які отримували великий дохід і мали спеціальну освіту у різних видах прикладних ремесел, які використовувалися для ремонту меморіалів. Належний вигляд кладовищ частково підтримувався за державний рахунок.

Підсумовуючи варто зазначити, що краса і вишуканість гранітних надгробків цінується і донині. Це найкращий спосіб увіковічнити пам'ять про рідних. Змінилась лише їх вартість. Такий виріб сьогодні може собі дозволити кожен, адже майстри пропонують надмогильні пам'ятники з граніту за доступними цінами.