Схід – справа тонка, особливо коли йдеться про кулінарію. У сучасному світі кордони стають усе більш умовними, і сьогодні вже нікого в Європі не здивуєш японськими суші чи сашимі. Більш того, багато хто намагається готувати страви японської кухні у себе вдома.

Так само й азійський кухонний інвентар поступово входить у наш побут. Деякі речі приживаються швидше, інші – повільніше. Наприклад, японські кухонні ножі досить успішно завойовують популярність у Європі. Ніж сантоку є одним із найпоширеніших "японців" серед сучасного кухонного приладдя. Його вже давно виготовляють не лише в Японії, а й у багатьох інших країнах.

У самій Японії існує величезна кількість видів кухонних ножів. Багато з них досить специфічні, адже ця країна, попри уявлення про її компактність, складається з сотень островів. Культура, звичаї та кухня різних регіонів, розділених океаном, можуть помітно відрізнятися.

До того ж, більшість японських ножів створені для професійного використання, для виконання певних специфічних завданнь.

Однак у другій половині ХХ століття ситуація почала змінюватися. Причиною цього стало винайдення заморожених напівфабрикатів, доступних у супермаркетах. Це відкриття хоч і не таке гучне, як освоєння атома чи космосу, але воно дуже суттєво вплинуло на кулінарію.

Японці почали більше готувати вдома. Навіть специфічні японські страви з морепродуктів тепер можна було приготувати власноруч. Для цього, звісно, потрібен був кухонний ніж, який міг би використовувати не професійний шеф-кухар, а звичайна пересічна людина. Так і з’явився ніж сантоку.

По суті, сантоку – це універсальний кухонний ніж, який є функціональним аналогом шеф-ножа. Водночас за конструкцією ці ножі помітно відрізняються.

Сантоку коротший, не має вираженого вістря, спрямованого вперед, а його лезо зазвичай пряме, без вигинів. Через це техніка нарізання шеф-ножем та сантоку помітно різняться. Професійні кухарі полюбляють нарізати шеф-ножем у техніці “гойдання” від вістря до п’ятки. Для сантоку характерніші прямі ріжучі та рубючіі рухи.

Назва “сантоку” перекладається як “три чесноти”. Вважається, що це символізує універсальність ножа: його здатність однаково добре справлятися з нарізанням риби, м’яса й овочів.

Окрім сантоку, на звичайній японській кухні ви часто зустрінете ніж накірі. Цей ніж, схожий на китайський цайдао, використовують переважно для нарізання зелені й овочів. Але навіть у Японії багато хто вважає, що сантоку все ж відіграє головну роль у домашньому кулінарному процесі. Адже з його допомогою можна:

  • Обробити м’ясо чи птицю.
  • Нарізати й приготувати морепродукти (рибу, крабів тощо).
  • Різати овочі.
  • Подрібнити зелень.
  • Нарізати хліб.

Як і у випадку з європейським шеф-ножем, сантоку не варто використовувати для розколювання кісток. Для цього треба використовувати м’ясницький сікач.

Сучасний сантоку – яскравий приклад злиття східної та європейської культур. Відточена століттями форма японського ножа доповнюється європейською якістю та практичністю. Такий ніж просто не може бути поганим. Спробуйте самі й переконайтеся в цьому!

Джерело - https://grossman.com.ua