Безпліддя — це медичний стан, що характеризується неможливістю зачаття після 12 місяців регулярних спроб без використання засобів контрацепції. Це поширена проблема, яка зачіпає мільйони пар по всьому світу. В останні роки наукові дослідження та інновації в репродуктивній медицині значно розширили наше розуміння безпліддя та методів його лікування.

Види безпліддя

  • Первинне безпліддя стосується пар, які ніколи не змогли завагітніти.
  • Вторинне безпліддя виникає у пар, які вже мали хоча б одну успішну вагітність, але зараз не можуть завагітніти знову.

Фактори безпліддя

Жіночі фактори:

  • Овуляторні порушення: Включають синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), передчасну недостатність яєчників, гіперпролактинемію та інші гормональні дисбаланси.
  • Проблеми з матковими трубами: Частіше всього викликані запальними захворюваннями тазу або ендометріозом.
  • Маткові аномалії: Поліпи, фіброми, аденоміоз, аномалії форми матки.
  • Ендометріоз: Захворювання, при якому тканина, схожа на ендометрій, розростається поза маткою.

Чоловічі фактори:

  • Порушення сперматогенезу: Низька кількість або погана якість сперматозоїдів, проблеми з рухливістю або аномальною морфологією сперматозоїдів.
  • Гормональні порушення: Недостатність тестостерону або інші гормональні дисбаланси.
  • Структурні аномалії: Обструкції або аномалії, що заважають вивільненню сперми.

Поєднаний фактор: У деяких випадках безпліддя обумовлене комбінацією проблем у обох партнерів, що ускладнює діагностику та лікування.

Генетичні фактори

Генетичні порушення можуть значно впливати на репродуктивну функцію як у чоловіків, так і у жінок. До генетичних причин безпліддя належать:

  • Аномалії хромосом: Такі як синдром Клайнфельтера у чоловіків, при якому є додаткова Х-хромосома.
  • Генетичні мутації: Деякі генетичні захворювання можуть викликати порушення репродуктивної системи.
  • Спадкові захворювання: Захворювання, що передаються з покоління в покоління, можуть впливати на здатність до зачаття.

Сучасні методи лікування безпліддя

Лікування безпліддя залежить від його причини та включає як медикаментозні, так і хірургічні методи, а також допоміжні репродуктивні технології (ДРТ):

Медикаментозна терапія:

  • Індукція овуляції: Використання препаратів для стимуляції овуляції у жінок з овуляторними порушеннями.
  • Гормональна терапія: Лікування гормональних дисбалансів у чоловіків та жінок.

Хірургічні методи:

  • Лапароскопія та гістероскопія: Використовуються для діагностики та лікування ендометріозу, видалення поліпів, фібром та усунення трубних обструкцій.
  • Вазектомія реверсія та інші операції на чоловічій репродуктивній системі: Використовуються для відновлення прохідності сперматозоїдних шляхів.

Допоміжні репродуктивні технології (ДРТ):

  • Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ): Найбільш поширений метод ДРТ, який включає злиття яйцеклітини та сперматозоїда поза організмом з наступною імплантацією ембріона в матку.
  • Інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда (ІКСІ): Метод, при якому один сперматозоїд вводиться безпосередньо в яйцеклітину.
  • Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ): Сперма вводиться безпосередньо в матку під час овуляції.

Перспективи та наукові досягнення

Наукові дослідження продовжують відкривати нові можливості в лікуванні безпліддя. Наприклад, вдосконаленя техніки заморожування яйцеклітин і ембріонів значно підвищують шанси на успішне зачаття. Зокрема, дослідження, проведене в 2024 році, показало, що поліпшення методів ооцитної кріоконсервації може збільшити успіх ДРТ у жінок з низьким оваріальним резервом​.

На сьогоднішній день, репродуктивна медицина продовжує розвиватися, відкриваючи нові горизонти для пар, які стикаються з проблемами безпліддя. Використання інноваційних технологій та постійне вдосконалення методів лікування дозволяють лікарям надавати ефективну допомогу та реалізувати мрії багатьох пар про батьківство.

Для отримання додаткової інформації та консультацій звертайтеся до клінік професора Стефана Хміля