Пневмонія залишається однією з найпоширеніших інфекційних хвороб. За даними ВООЗ, щороку у світі реєструється близько 450 млн випадків цього захворювання. Пневмонія є провідною причиною летальності від інфекційних хвороб, особливо серед дітей віком молодше 5 років та дорослих віком старше 75 років.
Основним методом лікування бактеріальної пневмонії є застосування антибіотиків. На практиці їх призначають емпіричним шляхом, але робити це має тільки лікар. У деяких випадках пацієнти з пневмонією потребують призначення 2 препаратів. Наприклад, рекомендують комбінацію амоксициліну та цефуроксиму, макроліду та доксицикліну від чого ефективність лікарських засобів підвищується.
Види пневмоній
Чи доцільно призначати антибіотики при будь-якій пневмонії? Щоб відповісти на це запитання, треба зрозуміти, які пневмонії взагалі бувають:
● за етіологією — бактеріальні, вірусні, грибкові та паразитарні. Найчастіше збудниками виступають бактерії (пневмокок, гемофільна паличка, клебсієли тощо), рідше — віруси, гриби або паразити;
● за локалізацією — вогнищеву, часткову, сегментарну та тотальну (дифузну) пневмонію. Це залежить від поширення запального процесу по легеневій тканині;
● за ступенем тяжкості — легкого, середнього та тяжкого ступеня. В окрему групу виділяють надтяжку пневмонію, що потребує лікування у відділенні інтенсивної терапії.
Призначення антибіотиків від пневмонії обов'язкове при підтвердженні або високій ймовірності бактеріальної причини захворювання. Вибір конкретного препарату або їх комбінації залежить від виду виявленого чи передбачуваного збудника та його чутливості, а також від ступеня тяжкості захворювання.
Антибіотики для лікування пневмонії вірусної та грибкової етіології, як правило, не застосовуються. Винятком можуть бути окремі випадки приєднання бактеріальної інфекції, що потребує підтвердження бактеріологічними методами.
Чим лікувати пневмонію?
Лікування запалення легень має бути комплексним та індивідуалізованим із врахуванням конкретної клінічної ситуації. При бактеріальній пневмонії провідну роль відіграє антибактеріальна терапія. Також призначають:
● муколітики;
● відхаркувальні;
● жарознижувальні;
● антигістамінні лікарські засоби;
● вітаміни;
● знеболювальні препарати.
Важливу роль відіграють фізіотерапія та лікувальна фізкультура.
За наявності ускладнень чи супутніх захворювань лікування доповнюється відповідними засобами. Наприклад, при дихальній недостатності може знадобитися оксигенотерапія.
Протокол лікування пневмонії
В Україні діє Уніфікований клінічний протокол надання медичної допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію. У ньому антибіотики проти пневмонії розподілені на препарати першого вибору та альтернативні лікарські засоби. Залежно від групи, до якої відносять пацієнта з запаленням легень, схема може включати:
● I група (пацієнти з легким перебігом захворювання без супутньої патології, які впродовж 3 міс не приймали антибіотики) — лікування починають з амоксициліну або макроліду. У разі потреби переходять на доксициклін або респіраторні фторхінолони;
● II група (мають супутню патологію та прийом антибіотиків в анамнезі) — до препаратів першого вибору належать захищений амоксицилін та цефуроксим, альтернативні — фторхінолони, макроліди;
● III група (госпіталізовані хворі з середньотяжким перебігом пневмонії) — старт терапії починають з комбінації амінопеніцилінів (цефалоспоринів III покоління) + макролід. В якості альтернативних препаратів використовують фторхінолони останніх поколінь, карбапенем, цефалоспорини V покоління;
● IV група (лікування відбувається у відділенні інтенсивної терапії) — до препаратів першого вибору (окрім комбінацій, які були зазначені для лікування пацієнтів III групи) належать ертапенем, цефтаролін. Альтернативно застосовують респіраторні фторхінолони в поєднанні з β-лактамами.
Антибіотик доксициклін у лікуванні пневмонії
Доксициклін — антибіотик тетрациклінового ряду з широким спектром антибактеріальної дії. Він активний відносно багатьох збудників негоспітальної пневмонії — пневмококів, гемофільної палички, мікоплазми, хламідій, легіонел тощо.
До переваг доксицикліну можна віднести:
● хорошу проникність у легеневу тканину;
● зручність застосування пероральних форм;
● помірну вартість.
Таблетки доксицикліну застосовують для лікування амбулаторних пневмоній. Зазвичай рекомендують у перший день лікування — 200 мг, в подальші — 100 мг на добу. Оптимальна тривалість курсу 7–10 днів. Часто призначається в комбінації з іншими антибіотиками.
Від чого ще можна призначати таблетки доксицикліну?
Доксициклін — це антибіотик широкого спектра дії, тому його призначають не лише при пневмонії, а й при багатьох інших бактеріальних інфекціях:
● дихальних шляхів (бронхіт, трахеїт, ларингіт, синусит);
● сечових шляхів і статевих органів;
● захворюваннях шкіри та м'яких тканин (абсцеси, фурункульоз, бешиха);
● офтальмологічних інфекційних хворобах;
● інших чутливих до антибіотика інфекційних захворюваннях.
Окрім лікування, доксициклін застосовують у профілактиці малярії, лептоспірозу, діареї мандрівника, японської річкової лихоманки.
Лікування пневмонії антибіотиками: побічні ефекти
Антибактеріальна терапія є основою лікування більшості випадків пневмонії. Проте, крім очевидної користі, застосування антибіотиків може мати і негативні наслідки. До них належать побічні реакції та ускладнення:
● алергічні реакції — висип, свербіж, набряк Квінке, анафілаксія;
● дисбактеріоз та антибіотикасоційована діарея;
● нудота, блювання, втрата апетиту;
● порушення з боку печінки та нирок.
Крім того, надмірне застосування антибіотиків призводить до розвитку стійких до них штамів збудників, що ускладнює подальше лікування.
