Нещодавно вчені провели дослідження, яке вказало, що схильність людей рано прокидатися…. можуть викликати гени неандертальців. Це пов’язано з еволюційними механізмами, що допомагають адаптуватися до життя у помірних та північних широтах.

Тож, якщо ви любите рано підійматися та відчуваєте максимальний прилив сил у ранішні години - можливо, у вас говорить насліддя доісторичних предків. Саме воно спонукає вас використати промокод Elslots для гри казино до роботи, а не після неї. Та раніше відійти до сну, щоб знову зранку бути готовим до активності.

Гени впливають на добові ритми

Американські вчені визначили, що в організмі людини існує 246 генів, що впливають на добові ритми. Кожен ген, що має вплив на добові ритми - може мати сотні генетичних варіантів. Саме наявність того чи іншого варіанту програмує поведінку людини.

Гени можуть робити це різним чином. Наприклад - задаючи час виділення мелатоніну та кортизолу - гормонів, що відповідають за засипання і пробудження відповідно.

Також ученими було виділено 28 неандертальських генів, які очевидно відповідають за добові ритми. З цих 28 - 16 присутні у сучасних людей.

Далі, за допомогою Британського біобанку, було виконане порівняння. За його результатами вчені виявили, що люди з циркадними генами неандертальців схильні до раннього підйому - це так звані “жайворонки”.

Чому саме неандертальці?

Як відомо, неандертальці були однією з гілок людиноподібних. Їх предки вийшли з Африки - колиски людства - близько 600 000 тому. Після чого з африканської популяції розвинулася сучасна людина - Homo sapiens. Тоді як неандертальці проходили окрему еволюцію на території Європи та, частково - Азії. Доки не зникли близько 27 000 років тому.

Проживання в північних широтах могло значно вплинути на еволюцію неандертальців. Зокрема, саме з ним вчені пов’язують такі їхні риси:

  • Більша маса тіла при однаковому зрості у порівнянні з людиною розумною. Навіть сьогодні можна спостерігати, що північні народи мають масивніший костяк та більший жировий прошарок у порівнянні з південними. Це викликано адаптацією до холодів.
  • Густіший волосяний покрив, який займав більші ділянки на тілі. Причина та сама. Якщо в екваторіальних широтах волосяний покрив заважав терморегуляції, то на півночі - він слугував додатковим захистом.
  • Схильність жити в невеликих групах, які мали між собою слабку комунікацію. Варто згадати, що в часи неандертальців Європа була вкрита лісами. А її площу частково займали льодовики. Ліси - невідповідне середовище для існування великих груп, на відміну від африканських рівнин.

Тепер сюди ж відносять і схильність рано прокидатися. У середніх та північних широтах довжина світлового дня сильно коливається в залежності від пори року. Раннє пробудження дозволяє людині скористатися більшою частиною світлового дня. Та зручніше адаптуватися до періодичної зміни його довжини. Такі є еволюційні механізми спостерігаються у тварин, що живуть далеко від екватора.

Homo sapiens вийшли з Африки значно пізніше за неандертальців - близько 80 тисяч років. Як бачимо, неандертальський та наш досвід проживання в Європі відрізняється на сотні років. Що пояснює, чому вони значно сильніше адаптувалися до тутешніх умов.

Також варто нагадати, що до зникнення неандертальців - сучасні люди встигли схреститися з ними. Що залишило у нашій ДНК невелику кількість неандертальських генів.