Наприкінці 20-го століття глобалізація стрімко увійшла в усі сфери життя. Не оминув цей процес і сферу вищої освіти. Внаслідок цього з’явились нові явища, пов’язані з університетською освітою. Серед таких явищ виділяють мобільність студентів, нові форми навчання (дистанційна та віртуальна), збільшення інвестицій у навчальну сферу, акредитацію, автономність університетів, рейтинги, конкуренцію, ринкові відносини тощо.
Глобалізація вищої освіти є комплексним явищем, яке впливає на всі університетські ступені і вищу освіту в цілому. Завдяки впливу глобалізації на вищу освіту постійно пропонуються нові дослідження, що не обмежуються національними кордонами, з’являються великі можливості для навчання. Глобалізація – це та рушійна сила, яка здійснила найбільший вплив на трансформацію міжнародного аспекта вищої освіти, і є ключовим фактором, що значною мірою змінює систему вищої освіти за кордоном.
Глобалізація як процес постійно викликає появу нових технологій, цінностей, ідей, пріоритетів. Поряд з цим стоїть процес інтернаціоналізації, що являє собою міжвідомчу співпрацю у сфері освіти, інтернаціоналізацію навчальних програм, створення міжнародних університетських консорціумів. Це безкінечний потік знань, людей, ресурсів, який безперешкодно поширюється через кордони інших країн. Глобалізація та інтернаціоналізація так чи інакше впливають на інформацію, але через особливості кожної нації та її культури роблять це по-різному.
Конкурентоспроможність університетської освіти
Після появи глобальних рейтингів конкурентоспроможність університетської освіти значно зросла, стала більш багатополярною. Рейтинги вищих навчальних закладів залежать від кількості та якості академічного персоналу. Також на рейтинги впливають кількість опублікованих статей.
Однією з найконкретніших оцінок успішності системи вищої освіти є рівень зайнятості випускників. Тож безперечно відмінним результатом глобалізації освіти за кордоном є нове державне управління вишів. ВНЗ все частіше долучаються до управління персоналом та прийняття рішень щодо організації певних процесів. Глобалізація охопила конкуренцію та ринки як між вишами, так і між іншими країнами.
Розвиток системи вищої освіти і які проблеми з’явились
З роками вища освіта, отримання дипломів у Львові, по Україні або в інших країнах все більше стає конкурентною сферою і набуває ознак маркетизації. Якщо раніше змагання між університетами мали позитивний вплив на систему вищої освіти, допомагали навчати та розвивати майбутніх спеціалістів високої кваліфікації, то сьогодення говорить про протилежні речі: конкуренція руйнує традиційні цінності академічної спільноти та знищує єдність. У результаті цього викладачі й студенти є противниками того, аби вища освіта розглядалась як товар. Тобто, у минулому продавали різні товари, а зараз продають освіту.
Негативний вплив глобалізації за кордоном у наші дні полягає не лише у торгівлі освітніми послугами. Також економічна та політична нестабільність сприяють появі нерегульованого ринку збуту послуг освіти. Прогнози вказують на те, що зменшення державного фінансування вищої освіти буде продовжуватись. У зв’язку з цим пропоновані університетами спеціальності не відповідають потребам ринку праці, з’являється проблема працевлаштування студентів. Глобалізація має негативний характер через нерівність можливостей молоді отримати доступ до якісної вищої освіти.
Отже, за останні десятиліття глобалізація мала позитивний та негативний вплив на сферу вищої освіти за кордоном. У будь-якому випадку кожна країна має індивідуальний досвід і робить власні висновки щодо глобальних процесів навчання.
