Адвокат – особа публічна, навколо якої існує ореол елітарності, ризику та принциповості. Але він утворений не об’єктивною реальністю, а міфами про професію, які у наші часи культивує кінематограф.
За посиланням https://advokat-narodu.com/lawyers/lviv можна знайти багато адвокатів, але це не герої детективів чи всемогутні володарі громадської думки. Пересічний громадянин, що вперше зустрічається з адвокатом, спочатку буває розчарований, побачивши замість потужної харизми простого працівника, що з ретельністю виконує найнуднішу роботу і не поспішає рятувати місто від мафії чи країну від шахрая-політика. В чому різниця між кінематографічним та справжнім обличчям адвоката, ми розповімо нижче.
Адвокати не всемогутні
Майже всі фільми та серіали, в тому числі українські, справжньому юристу цікаві не сюжетом, а оригінальним поглядом режисера на адвокатську діяльність. За сценарієм адвокат має великі повноваження, немов генеральний прокурор, суддя та всевладний монарх. Він вказує поліцейським, що їм робити, вимагає докази та доступу до особистої інформації учасників процесу, включаючи їхні медичні карти, виписки з рахунків, інформацію про дзвінки та транзакції.
Також у кіно адвокат бере безпосередню участь у розслідуванні злочину, будучи представником зацікавленої сторони. Він там, де адвокат взагалі не повинен бути, а самі поліцейські покірно йому підкоряються і виконують кожен його наказ. Ось тут і народжується одна з найпоширеніших помилок про адвокатуру. Нічого подібного не мають права робити навіть кращі юристи та адвокати Львова, але у свідомості звичайних людей настільки засів такий стереотип, що нерідко стикаєшся із звинуваченнями у некомпетентності, коли доводиться відмовлятися виконувати грандіозні доручення клієнтів.
Доступ адвоката к інформації
Ще один поширений міф про адвокатів, народжений в умах режисерів серіалів та голлівудських фільмів – це можливість ознайомлення адвоката з будь-якими відомостями. Герой фільму за дві секунди отримує будь-яку особисту інформацію, незважаючи на медичну чи банківську таємницю, на законодавчі обмеження та порядок отримання таких документів лише через суд, що, між іншим, потребує обґрунтування.
У реальній практиці адвокати стикаються із серйозним опором з боку поліції та законодавчими перешкодами, які не дозволяють нікому і навіть адвокатам, отримувати закриту інформацію особистого характеру. Однак стереотип, що склався, настільки стійкий, що за посиланням https://advokat-narodu.com/lawyers/lviv іноді шукають адвоката ті, кому потрібний не правовий захист, а задоволення інформаційної цікавості чи сумнівних з точки зору закону інтересів, що потребують порушення конфіденційності життя іншої особи. Отримавши обґрунтовану відмову, такі клієнти звинувачують адвокатів у непрофесіоналізмі, якщо це не зовсім можливо і реально зробити без судового наказу.
Звісно, деякі адвокати підтримують зв’язок з приватними детективами, але їхні послуги не дешеві, а отримана інформація часто не може бути прикріплена до справи, оскільки зібрана не зовсім законно. Іншими словами, такі дані можна використовувати лише для побудови стратегії, але в жодному разі як доказ у суді. Послуга детектива може коштувати захмарних грошей, і для задоволення дрібної цікавості не виправдовує себе.
Не плутайте кіно і реальне життя
Адвокати з досвідом всі фільми про себе вважають вигадкою та ігнорують, адже правди у них мало. Художнє кіно – це вид мистецтва, а не джерело інформації, тому не можна звинувачувати адвоката, який обмежений процесуальними та матеріальними нормами права. У праві взагалі немає чудес, а якщо вам якийсь адвокат заздалегідь гарантує успіх, пропонує незвичайні послуги, то тікайте від нього якнайдалі. З такими фахівцями-фокусниками недалеко і самим потрапити під слідство, чи залишитись обманутим.
