Срібло — надзвичайно красивий і популярний дорогоцінний матеріал для виготовлення медичної й комп’ютерної техніки, портативної електроніки, столового приладдя і, звичайно, ювелірних прикрас. Вінтажна срібна каблучка здатна зовсім по-новому розкрити звичний образ, а мінімалістична підвіска з елегантним кулончиком доповнити як стриманий офісний костюм, так і легку романтичну сукню. Тож як ювелірам вдається виготовляти настільки красиві й довершені прикраси?

61b70abaf372a.jpg

Секрети ювелірних майстрів: як срібні прикраси народжуються на світ

Історія виготовлення срібних прикрас налічує близько 7 тисяч років. Імовірно, вперше цей дорогоцінний матеріал почали використовувати на теренах сучасної Сирії. Якщо золотий злиток нагадує цеглину, то срібний — піраміду. Під час добування срібла з руди його розплавляють, а тому дорогоцінний метал невеликими каплями спадає у спеціальний розчин, створюючи характерні рівномірні гранули. Саме так ювеліри отримують срібло 999,9 проби. 

Для виготовлення ювелірних прикрас найчастіше обирають стерлінгове срібло (925 проба), яке прийшло до нас з Англії ще в XX столітті. Перетворити чисте срібло в стерлінгове можна за допомогою спеціальних домішок (лігатур).

Як виготовляють об’ємні ювелірні прикраси?

Прототип майбутньої ювелірної прикраси спершу малює художник на звичайному аркуші паперу. Виготовити об’ємні сережки, срібні браслети, підвіски й каблучки можна лише з реальної моделі, яку конструктор ліпить власноруч. Пласкі кулончики й додаткові декоративні елементи створюють за допомогою сучасної комп'ютерної техніки (3D-принтерів). До прикладу, виготовлення каблучки або підвіски проходить в кілька основних етапів:

  1. Спершу конструктор виготовляє воскову модель майбутньої ювелірної прикраси.
  2. Якщо завдання полягає у створенні однакових прикрас, то виготовляється кілька моделей.
  3. Готові воскові прототипи закріплюють на спеціальному механізмі, який нагадує новорічну ялинку.
  4. Зібрану святкову “ялинку” відправляють до ливарного цеху, де розпочинається справжня магія.
  5. Ливарний цех розміщує “ялинку” у спеціальній посудині (опока). Прототип загортають у спеціальну тканину, після чого заливають всередину гіпс. Після нагрівання віск тане, стікаючи в отвори, і залишається сама гіпсова модель.
  6. Нарешті розплавлене срібло (приблизно 1020ºС) під відповідним тиском заливають у гіпсову форму. Далі гіпс швидко занурюють у холодну воду, миють “ялинку” і відділяють основні елементи від стрижня. Залишається позбутися від сторонніх домішок за допомогою концентрованого розчину лимонної кислоти.

Завершальним етапом стає шліфування, полірування й інкрустація готової ювелірної прикраси. Запобігти потемнінню срібних виробів і зробити його гіпоалергенним допомагає родій, яким покривають готову прикрасу.

Саме так народжуються на світ витончені й довершені срібні ювелірні прикраси, які так полюбляють модниці зі всього світу!