Тарифи за комунальні послуги завжди займали чільне місце у переліку проблем, які хвилюють українців. Львів не є виключенням, і апеляції до "комуналки" та тарифів присутня у багатьох місцевих політиків, активістів, громадських діячів.
Однак, більшість фахівців, які безпосередню працюють в цій сфері, наголошують наступне: попори ймовірну присутність корупційних схем у роботі великих ресурсних підприємств, питання тарифів є значно глибшим. І будь яка можливість реального зниження тарифів для окремих родин, чи цілих будинків, лежить передусім у площині енергоефективності та енергоощадності.
Іншими словами - це модернізація мереж та обладнання, а також тепло модернізація застарілого житлового фонду. Як завжди, виникає питання фінансування подібних проектів. Ініціативи з цього питання є з боку центральних органів влади. Зокрема, рішенням Кабінету міністрів на 2020-й рік закладено фінансування у розмірі 1,3 млрд гривень для проектів тепломодернізації 2041-го житлового будинку. Втім, у масштабах країни, ця цифра є незначна.
“Говорячи про енергоефективність та енергоощадність, ми маємо розуміти, що це передусім сфера локальної компетенції, яку мають вирішувати місцеві громади. Енергоефективність - це передусім якісне управління комунальними підприємствами, модернізація їх обладнання, що цілком реально і можливо у випадку виведення цього питання у пріоритет. енергоощадність - це комплексна модернізація застарілого житлового фонду.
Очевидно, що Львів не має достатнього бюджету, аби за кошти міста здійснити масову тепломодернізацію. Але це можливо за умови участі самих мешканців. Програма “теплих кредитів” діє, і передбачає співфінансування таких проектів. Де частину грошей дають мешканці, об’єднанні в ОСББ, а частину - місто, і державні банки. Зокрема це відбувається і за рахунок грантів європейських інституцій.
Отже маємо інструмент, який дозволяє зекономити мешканцям від 40 до 70% вартості робіт з тепломодернізації. А у подальшому- відповідно це відбивається на платіжках. Цей інструмент працює, але для його використання необхідна воля та ініціатива самих мешканців” - говорить голова ГО "Львів і майбутнє", архітектор та інженер Ігор Кузьмак.
Втім, станом на зараз, попри незадоволення тарифами, фахівці констатують неготовність більшості українців до власної ініціативи з енергоефективності.
Експерт з енергозбереження "Екодії" Анна Акерманн зазначає, що "За чотири роки сталося небагато змін. Попри зусилля влади та громадських організацій, населення вважає, що енергоефективні заходи — це дорого, а відповідають за енергоефективність влада та промисловість. Так, 84% українців стверджують, що саме влада повинна взяти на себе відповідальність за впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах. У 2015 році таких було на 2% менше” - каже вона.
За матеріалами ГО "Форум Львів і Майбутнє"
