Рівень освіти в Україні потребує негайного втручання з боку держави, оскільки якістю надання освітніх послуг невдоволена більша частина громадян держави. За статистичними даними, отриманими у результаті опитувань, рівень вдоволення становить близько 38%. Для встановлення причин низького рівня освіти і усунення факторів, які негативно впливають на ефективність навчального процесу, передбачено створення агенцій для оцінювання якості надання освітніх послуг. Подібні контролюючі органи успішно діють в найрозвиненіших країнах та якісно впливають на ефективність роботи навчальних закладів.

В рамках Національної стратегії розвитку освіти передбачено створення національної системи моніторингу системи освіти. Закордонний досвід впровадження подібної системи вивчався вітчизняними вченими, після чого була інтегрована система зовнішнього оцінювання, котра здатна забезпечити рівний доступ до освіти для всіх громадян.

Якість освіти безпосередньо впливає на кваліфікацію працівників усіх галузей і, як результат, на рівень вітчизняної промисловості, торгівлі, медицини тощо. ЗНО у забезпеченні об’єктивного оцінювання рівня знань грає роль своєрідного інструменту, який дає змогу скласти реальну картину стану рівня освіти випускників загальноосвітніх шкіл. Завдяки зовнішньому оцінюванні існує можливість виявлення проблем шкільної освіти та їх усунення. Детальніше про роль визначення якості освіти та шляхи підвищення рівня надання освітніх послуг Ви можете дізнатися на порталі Всеосвіта за посиланням https://vseosvita.ua/library/referat-53750.html.

Моніторинг, як метод впливу на систему освіти, з’явився майже століття тому - у 30-50-х роках 20-го століття. Найбільш актуальним питання моніторингу стало в 90-х роках.

Моніторинг розглядається як:

  • механізм контролю та впливу на якість освіти;
  • інструмент управління рівнем освіти;
  • частина державної системи контролю якості освіти, який може виявляти проблеми та демонструвати методи вирішення виявлених недоліків.

Моніторингова система повинна будуватись за принципом об’єктивності, повної автономності та неупередженості, адаптивності та гнучкості. Моніторинг повинен стосуватися основних напрямів освітньої діяльності: контексту, ресурсів, перебігу та результатів.

Керуючись міжнародним досвідом, можемо зазначити, що моніторинг може виконувати інформаційну, авторитарну та заохочувальну місії.

Наразі Україна впевнено крокує шляхом удосконалення та реформування вітчизняної системи освіти, беручи приклад з досвідчених держав. Більш детальну інформацію про закордонні приклади та результати впровадження моніторингу в освітню сферу Ви знайдете у запропонованому рефераті.