У наш час штрих-коди стали невід’ємною частиною життя: кожен товар на прилавку в магазині має свої унікальні номери, які дозволяють дізнатися більше про його виготовлення. Поширеними є американський Універсальний товарний код UPC і Європейська система кодування EAN. Штрих-код зазвичай складається із 13 цифр.
У такому типі кодування (EAN-13), перші дві цифри вказують на країну виробництва чи продавця товару, наступні п’ять - на підприємство, яке його виготовило, ще п’ять наступних - це найменування, властивості, маса та колі товару. Остання цифра - контрольний 0, який використовують для перевірки правильності зчитування штрихів сканером.
Кожна країна має свій орган кодування або асоціацію по нумерації, який присвоює коди виробникам та має відповідну базу даних. Уся система кодування EAN контролюється Міжнародною асоціацією нумерації товарів, яка розташована у Бельгії.
Всесвітня організація GS1 володіє стандартом для формування штрихових кодів товарів з усього світу. Отримати маркування товару штрих-кодом можна у організації – представника GS1 в конкретній країні, в Україні теж є їхня філія.
Маркування товарів штрих-кодом має низку переваг для виробників: можливість розміщення товарних позицій у магазинах, зберігання товару на складах, закріплена інформація за товаром, що унеможливлює його розкрадання, зручний облік продукції.
Щоб зареєструвати пакет кодів, потрібно зібрати інформацію про товар, заявку та подати їх до філії GS1, а також сплатити усі обов’язкові внески. Якщо уся інформація зібрана правильно, то договір з GS1 укладуть за 3 дні. Є спеціалізовані компанії, які допомагають виробникам отримати штрих-коди: підготовка й отримання договору триває в середньому 7 днів та обійдеться від 1000 гривень.
Пропонуємо дізнатися штрих-коди різних країн:
