Перший український академічний театр для дітей та юнацтва

Перший український театр для дітей та юнацтва заснований на основі наказу ТЕО Наркомпросу у березні 1920р. у Харкові як «Театр казки» (офіційне відкриття – 21 березня 1921р.) Так було започатковано новий вид театрального мистецтва, який не мав аналогів у світовій практиці – театр для наймолодших глядачів. У створенні театру брали участь мистецтвознавець і драматург О. Білецький, композитори І. Дунаєвський, Д. Ямпольський, художники Б. Косарев, М. Акимов та ін. Згодом у театрі працювала ціла плеяда вихованців та соратників Леся Курбаса: Михайло Верхацький, Леонтій Дубовик, Фауст Лопатинський, Володимир Скляренко, Борис Тягно, а потім і їхні учні – Олександр Барсегян, Олексій Ріпко. Із 1923 року театр перейменовується на Перший державний театр для дітей, а з 1933 року - на Харківський театр юного глядача ім. М. Горького (у 1990р. за рішенням колективу театр отримав свою теперішню назву).

Після років Другої світової війни, які колектив у співпраці з трупою Київського театру юного глядача провів на Кузбасі, Казахстані, Узбекистані, у 1944р. театр переводять до Львова у приміщення колишнього єврейського театру.

У львівський період у театрі у різний час працювали такі відомі режисери як С. Данченко, В. Опанасенко, А. Куниця, М. Нестантінер, В. Козьменко-Делінде, А. Бабенко; тут розпочинав свій творчий шлях Р. Віктюк. У 1990р. від театру від’єдналась група акторів на чолі з Я. Федоришином, зорганізувавшись у відомий нині театр «Воскресіння».