Соціологи Центру дослідження суспільства створили унікальну базу даних усіх протестів та репресій на всіх майданах, антимайданах та поза ними. А також з'ясували його загальнонаціональне поширення та роль насильства, щодо яких продовжуються гострі дискусії та тривають маніпуляції з боку політиків.
Протести Соціологи встановили, що за період з 21 листопада 2013 р. по 23 лютого 2014 р. було зафіксовано щонайменше 3950 протестних подій.
Серед 3950 протестів за період 3235 були напряму пов’язані з Майданом та відбувалися на його підтримку, а 365 можна віднести до Антимайдану.
Не зважаючи на те, що про київський Майдан у ЗМІ повідомляли найчастіше, частка його протестів склала лише 13% від усього Майдану. Натомість лідером за кількістю протестів Майдану визнали Західний регіон. Там було зафіксовано не менш, ніж 1218 протестів.
Найпомітніші учасники Майдану Участь партій та політиків була вищою на початкових стадіях Майдану (до 19 січня) – вище 40% - однак, різко впала під час протестних подій останньої фази Майдану (з 18 по 23 лютого) – до 20%.
Серед непартійних учасників та ініціатив найбільш помітною була участь Автомайдану (6%), Правого сектору (6%), Самооборони Майдану (4%). Загалом участь громадських організацій була зафіксована в 13% протестних подій Майдану.
Насильство та репресіїНа Майдані було зафіксовано 24% конфронтаційних протестів (порівняно з 19% протестів у 2013 році до початку Майдану), а також 12% насильницьких (порівняно з 8% до початку Майдану у 2013 році). Однак, все одно, майже дві третини протестів Майдану (64%) відбувалися у мирний конвенційний спосіб у формі мітингів, пікетів, наметових містечок тощо.Аналіз соціологів вказує на те, що насильство з боку протестувальників було відповіддю на насильство влади, а не навпаки. Якщо лише 12% протестів на майданах країни були насильницькими, то репресій зазнавав кожен третій протест.