У понеділок, 4 листопада, Львів попрощається з військовослужбовцями Іваном Єгоровим, Юрієм Сапроновим, Павлом Бардієм та Сергієм Ткаченком, які боронили Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.
Чин похорону воїнів Івана Єгорова, Юрія Сапронова та Павла Бардія розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Івана Єгорова та Юрія Сапронова поховають на Личаківському кладовищі, Павла Бардія – на Голосківському кладовищі.
Чин похорону воїна Сергія Ткаченка розпочнеться о 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Відтак, орієнтовно о 14:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Сергія Ткаченка на Личаківському кладовищі.
Довідково
Іван Єгоров («Гора») (08.07.1996-26.10.2024) Уродженець селища Козацьке Херсонської області.
Походив із відомого на Херсонщині козацького роду Єгорових.
Навчався у Ліцеї № 1 імені Олександра Довженка Новокаховської міської ради. Згодом вступив до Новокаховського політехнічного фахового коледжу Національного університету «Одеська політехніка». Вищу освіту здобув у Одеській політехніці за напрямком «Електротехніка та електротехнології». Тут також отримав ступінь магістра за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка, електромеханіка».
Завершивши навчання, займався торгівлею автомобілів.
Із початком повномасштабного вторгнення родина Івана Єгорова була змушена покинути рідний дім. У 2022 році він разом із вагітною дружиною переїхали до Львова. Тут почав працювати у ресторанній сфері, захоплювався рибальством і активно займався спортом, зокрема, рафтингом, катанням на лижах, ковзанах. Захоплювався літературою і, за словами рідних, любив усе живе. Обожнював свого маленького сина.
Згодом став до лав Збройних Сил України. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Донеччині у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-шутрмових військ ЗСУ.
У Івана Єгорова Героя залишилися мама, дружина, дворічний син, сестра, рідні та друзі.
Юрій Сапронов (21.08.1984-25.10.2024) Львівʼянин.
Навчався у Ліцеї № 18 Львівської міської ради. Одразу після закінчення навчання разом із своїм батьком почав працювати автослюсарем.
Проходив строкову військову службу у Львові. Завершивши службу, змінив кілька видів діяльності, зокрема, працював у сфері охорони власності, а згодом – експедитором. У вільний час захоплювався рибальством, любив природу та прогулянки лісом.
Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання із оборони незалежності та суверенітету України у 15-му гірсько-штурмовому Севастопольському батальйоні 128-ї окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Юрія Сапронова залишився брат із родиною.
Павло Бардій (08.07.1985-28.10.2024) Львів’янин.
Навчався у Ліцеї №5 імені Іванни та Іллі Кокорудзів Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Менеджмент».
Після завершення навчання впродовж певного періоду працював у сфері охорони власності у місті Львові. Був надзвичайно комунікабельною людиною, обожнював проводити час із друзями.
У 2015 році за власним бажанням підписав контракт із Збройними Силами України. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність і сумлінну службу був нагороджений численними відзнаками.
У Павла Бардія залишилися мама, дві сестри та брат.
Сергій Ткаченко (13.02.1982-27.10.2024) Львів’янин.
Навчався у Середній загальноосвітній школі № 72.
Після завершення навчання, ще будучи підлітком, почав працювати майстром-вкладальником у ТЦ «InVar». Згодом розпочав роботу у Приватному підприємстві «Флоор Бест» у місті Львові. Мав неабиякий хист до малювання, власноруч створював комікси, захоплювався відеоіграми та багато читав.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність бойового досвіду, за власним бажанням став на захист держави від російських загарбників. Завдяки вмінню швидко навчатись і творчому підходу, швидко опанував роботу безпілотних літальних апаратів. Боронив країну на східному напрямку фронту у лавах 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
У Сергія Ткаченка залишилися мама, син та молодший брат.