Місто Червоноград на Львівщині перейменували на Шептицький. Таке рішення кілька днів тому ухвалила Верховна Рада. Окрім назви міста зміниться і назва району — із Червоноградського він стане Шептицьким.
Раніше для перейменування пропонували назву Кристинопіль — так місто називалося від заснування й до того, як його перейменувала радянська влада.
Відтак сьогодні рекомендуємо відвідати місто Шептицький (колишній Червоноград), щоб насолодитися красивими пейзажами, відвідати місцеві пам'ятки та скуштувати смачну кухню. Це чудове місце для відпочинку та нових вражень.
Тепер уже Шептицький розташований на берегах Західного Бугу, неподалік кордону з Польщею.
Коротка історія
Місто заснував у 1692 році великий коронний гетьман Фелікс Казимир Потоцький, назвавши його на честь своєї дружини Кристини Любомирської — Кристинопіль. Його онук, воєвода руський Франц Салезій Потоцький, побудував палац і заснував монастир Василіян, де утримував постійний козацький полк. У 1760-х роках у кристинопільському палаці Потоцьких відвідав Джакомо Казанова.
Син Франца Салезія Потоцького, Станіслав Щесний Потоцький, після трагедії з Гертрудою Коморовською (його батько був проти їхнього шлюбу і віддав наказ викрасти її, помістити в монастир та домогтися анулювання шлюбу, але викрадачі випадково задушили дівчину і викинули тіло в ополонку річки Рата) переніс родинну «столицю» Потоцьких з Кристинополя до Тульчина.
Після першого поділу Речі Посполитої Кристинопіль разом з усією Галичиною відійшов до володінь Габсбурґів. До середини XIX століття місто мало чотирьох власників. Після окупації військами ІІ Речі Посполитої містечко належало до Польщі, було центром ґміни Сокальського повіту. 15 лютого 1951 перейшло СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди, і з 3 листопада цього ж року Кристинопіль став називатися Червоноградом. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні з районом.
Радянський Червоноград почав розвиватися через розвідані поклади кам'яного вугілля. А у 1950 почалося будівництво шахт.
Що подивитися
Комплекс Василіанського монастиря
Ченці-василіани з'явилися в Кристинополі на запрошення Франціска-Сілезія Потоцького у 1764 році. У 1776 році були побудовані церква святого Юрія та келії монастиря, спроектовані архітектором Іваном Зельнером у стилях бароко та класицизму. При монастирі діяла велика бібліотека, де зберігався «Кристинопільський Апостол». У 1892 році в монастирі складав обіти майбутній митрополит Андрій Шептицький. Монастир славився чудотворною іконою, подарованою Франціску-Сілезію Станіславом Садовським у 1765 році; ікону вивезли до Варшави в 1947 році, а повернули в Україну 7 квітня 1994 року. Наразі споруда використовується греко-католицькою громадою міста.
Палац Потоцьких
Палац Потоцьких був побудований у 1756-1760 роках власником міста, яке тоді називалося Кристинопіль, Франциском-Сілезієм Потоцьким. Він перетворив цей палац на свою резиденцію. Проект належав французькому архітектору П’єру Ріко де Тірреджеллі, який пізніше працював на пруського короля Фрідріха Великого. Як зразок для палацу був узятий королівський палац у Вілянуві під Варшавою.
За часів Франциска-Сілезія палац вважався справжньою архітектурною перлиною, що поєднувала два стилі: бароковий, мода на який починала згасати, і ранній класицизм, що лише починав завойовувати Європу. Основною окрасою палацу був парк у французько-італійському стилі, який, за словами польських істориків, наслідував парки Версалю та мав вплив Анджея ле Норте. Площа парку сягала понад 6 гектарів, а водні атракції — канали, басейни та фонтани — займали третину його території. Клумби з квітами та чудові скульптури на міфологічні теми доповнювали його красу.
Палац Потоцьких є єдиною пам’яткою палацової архітектури середини XVIII століття на півночі Львівської області. Тому одним з пріоритетних завдань є його реставрація; зараз у палаці розташований музей.
Костел Зіслання св. Духа
Будівля костелу Зіслання св. Духа зводилася в 1692-1704 роках на кошти Юзефа-Феліціана Потоцького. Інтер'єри храму розписав відомий художник Станіслав Строїнський. При костелі функціонував бернардинський монастир.
Римо-католицька парафія проіснувала до 1951 року, коли Кристинопіль увійшов до складу УРСР і став Червоноградом. Костел був реставрований у 1927 році, але згодом почав руйнуватися. У 1988 році споруду передали автокефальній громаді міста, і наразі тут розташована церква св. Володимира УАПЦ.
Читайте також: Куди піти у Львові: виставка кактусів в Ботанічному саду