У вівторок, 30 липня, Львів попрощається з трьома військовослужбовцями. Маркіян Дорош, Михайло Нефьодов, Володимир Рябий загинули від рук російських окупантів, захищаючи Україну.
Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів та святкувань.
Чин похорону захисників розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Михайла Нефьодова і Маркіяна Дороша поховають на Личаківському кладовищі у Львові, а Володимира Рябого – на місцевому кладовищі у селі Конюшки Мостиського району.
Маркіян Дорош (23.07.2001-24.07.2024). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №3. Під час навчання активно займався спортом, зокрема, айкідо, карате та спортивною гімнастикою. Також входив до осередку «Пласт» у місті Львові. Закінчив Ставропігійське вище професійне училище міста Львова за спеціальністями друкар офсетного плоского друкування та палітурник. Був членом низки націоналістичних організацій, таких як «Цивільний корпус» та «Права молодь». Цікавився футбольним рухом. Після завершення навчання працював барменом.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист держави від російських загарбників. Спершу проходив військову службу у 10-му стрілецькому батальйоні, у складі якого виконував бойові завдання на Сумщині. Впродовж останнього періоду боронив суверенітет і територіальну цілісність Батьківщини на посаді розвідника у лавах 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України.
Боровся із окупантами на Запорізькому і Куп’янському напрямках, брав участь в обороні Авдіївки. За час служби успішно завершив курс бійця-рятувальника, а також базовий курс управління БПЛА. За особисту мужність був неодноразово відзначений військовим командуванням.
У Маркіяна Дороша залишилася мама.
Володимир Рябий (05.09.1971-26.06.2022)\ Уродженець села Конюшки Львівської області.
Навчався у Львівському ліцеї №15, згодом здобув професійно-технічну освіту. Після завершення навчання проходив військову службу в Баку (Азербайджанська Республіка).
Спершу працював на Львівському державному заводі «Львівське об'єднання радіотехнічної апаратури» (ЛОРТА) та на Приватному підприємстві «Радуга», а впродовж останнього періоду – у будівельній сфері Львова. За словами близьких, був «винятково доброю людиною».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від загарбника. Виконував бойові завдання на Луганщині у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Володимира Рябого залишилися мама, дружина та син.
Михайло Нефьодов (12.04.1986-24.04.2022). Уродженець міста Торез (сьогодні – Чистякове) Донецької області.
Навчався у Торезькій загальноосвітній школі №4. Закінчив Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця. Після завершення навчання проходив службу у складі колишніх повітрянодесантних військ, а згодом – у лавах військ зв’язку.
Повернувшись, проживав у рідному Торезі, працював на місцевому водоканалі. Захоплювався футболом. За словами рідних, був надзвичайно «веселим і добрим, надзвичайно любив життя».
У 2021 році разом із родиною перебрався до Львова, де працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупанта. Боронив Батьківщину на території Донецької області у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Михайла Нефьодова залишилися батьки, дружина, син та брат.
Читайте також: ЗСУ уже знищили 576 тисяч російських окупантів