Євген Штендера – сотник УПА, родом зі Львівщини, який усе своє життя присвятив боротьбі за Україну. Він помер два роки тому на 99-му році життя в Канаді. Завтра, 12 липня, його прах перепоховають у Львові в родинному гробівці разом із прахом його доньки Софії.
Про це повідомили у пресслужбі ЛМР.
Чин похорону розпочнеться о 10:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Поховають прах Євгена Штендери та його доньки Софії у родинному гробівці на Личаківському кладовищі (поле №43).
«Євген Штендера був з великого покоління бандерівців, присвятивши все своє життя боротьбі за незалежну Україну. Був командиром середньої ланки в ОУН-УПА. Воював, не покладаючи рук – чи у лавах Організації Українських націоналістів, чи офіцером в Українській Повстанській армії, чи працюючи журналістом, чи будучи пізніше в еміграції в Канаді, де заснував багатотомне видання Літопису УПА і був відповідальним редактором до 2000 року.
Ця людина – як згусток волі і енергії для боротьби за незалежну Україну. І в умовах сьогоднішньої російсько-української війни – це дуже важлива постать для вшанування і віддання йому останньої честі відповідного до військових традицій», - наголосив у коментарі Микола Посівнич, кандидат історичних наук, президент фонду «Літопис УПА».
Також, з нагоди перепоховання Євгена Штендери, у неділю, 14 липня, о 14:00 в Палаці Мистецтв (вул. Коперника 17) відбудеться показ документального фільму «Рубіж. Грубешівська операція». Цей фільм присвячений спільній польсько-українській атаці на підконтрольне комуністам польське місто Грубешів, і його зняли за спогадами Євгена Штендери. Адже він тоді був одним із керівників спільної операції з польським націоналістичним підпіллям.
Біографічна довідка
Євген Штендера (псевдоніми «Прірва», «Зоряний», «Нерв») – сотник Української повстанської армії (УПА), бібліотекар, публіцист і дослідник історії УПА.
Народився 2 січня 1924 року у селі Волиця Барилова Радехівського повіту (колишній Радехівський, а зараз – Червоноградський район на Львівщині).
Навчався у львівській українській гімназії, згодом у Радехові та Сокалі.
У 1940 році став членом Юнацтва ОУН.
З весни 1943 року боровся в лавах УПА на Волині, де проходив військові вишколи. Був військовим референтом у Радехівському повіті, надрайоновим Любачівського (Польща) надрайону, провідником Третьої (ІІІ) округи ОУН (Холмщина і Підляшшя). Був також командиром рейду УПА в Східну Пруссію (зима 1948 року).
З 1956 року емігрував з Німеччини до Канади.
На посаді відповідального редактора видавництва «Літопис УПА» та його видань працював 25 років (з 1975 до 2000 року). Є автором статтей про українське підпілля й історії про УПА, про радянську політику, економіку і суспільство, в більшості – українською мовою, а також у перекладі англійською і польською.
У 2010 році третій президент України Віктор Ющенко нагородив Євгена Штендеру Хрестом Івана Мазепи – за значний внесок у відродження національної, культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у державотворчій, дипломатичній, гуманістичній, науковій, просвітницькій та благодійній діяльності.
Євген Штендера помер у Канаді 23 серпня 2022 року, на 99-му році життя.