Однолітки ображали Дмитрика через вроджену ваду обличчя – розщілину губи і піднебіння, яка вплинула на все обличчя. До лікарні його привезли нові батьки.
Про це розповіли у Центрі дитячої медицини “Охматдит”.
Доля у Дмитра та його молодшого брата Максима була нелегкою. За своє коротке життя вони звикли виконувати важку сільську роботу. Їх мати випивала і не надто пильнувала за синами. У 2023-ому, у 37 років, жінка померла від цирозу печінки, тож двоє братів залишилися сиротами. Тато Дмитрика невідомий, а тато Максима жив з мамою хлопців, але не опікувався ні власним сином, ні прийомним.
Тож брати потрапили в дитячий будинок, а звідти – у родину Мирослави і Олега з Ковеля.
«Коли почалася війна, ми вирішили, що візьмемо дитину в родину, адже ми чули, що до нас евакуйовують цілі дитбудинки. Якось нам зателефонували і повідомили про двох старших братиків. Ми поїхали знайомитись і зрозуміли, що заберемо їх обох. Старших дітей не дуже спішать усиновлювати, тож ми розуміли, що хлопцям не світить родинне тепло. Чому ми взяли дитину з вадою обличчя? Бо добре розуміли, що Дмитрика з його вадою ніхто не візьме», – пригадує мама Мирослава.
Так Дмитрик і Максимко потрапили у родину. Усього за півроку хлопці змінилися до не впізнання. На перших порах вони мали труднощі з освітою, наприклад, у свої 12 і 13 років братики не вміли добре додавати-віднімати, а зараз уже вивчають табличку множення. У 13 років Дмитрик виглядає на 8–9, дається взнаки недогляд у біологічній родині.
«Мама била гапуном (з місцевого діалекту – палиця), говорила гнилі слова і виганяла», – розповідали хлопці. Якось побила Дмитрика: він намагався приготувати гречку, бо вдома не було, що їсти, але налив у каструлю недостатньо води.
Зараз усе по-іншому. У родині Олега і Мирослави хлопці розуміють, що їх люблять.
Нові батьки не гаяли часу і почали шукати допомогу для старшого. Так родина потрапила до львівської лікарні “Охматдит” саме тоді, коли тут працювали провідні американські щелепно-лицеві хірурги зі США з благочинною місією.
Розщілина була складна, але хірургам вдалося закрити її за одну операцію. Втручання минуло успішно і уже в пʼятницю, перед Великоднем батьки забрали Дмитрика додому.
«Коли Дмитрик прокинувся після операції, то його першим питанням було, чи рівний у нього ніс. Він дуже щасливий. За 3 дні у лікарні він дуже сумував за братом і просив мене, щоб Максим йому подзвонив, бо він уже скучив», – каже мама хлопців.
“Зазвичай такі операції у Центрі ми робимо малечі до року, але у випадку Дмитрика операція із закриття дефекту піднебіння і губи була неможлива через материнський недогляд. Наші лікарі функцію і естетику відновили. Однак наголошують, що краще звертатися до хірургів вчасно. Це дає найкращий результат”, - розповіли в “Охматдиті”.
«Думаю, Дмитрик і Максимко - це не тільки наші з Олегом діти, це - діти нас усіх. Ми дали братикам сімʼю, лікарі дали їм здоровʼя, кожен з нас дав їм щось потрібне. Для нас одужання сина - це і є диво. Я би дуже хотіла сказати нашим лікарям, що вони роблять велику справу», - розчулено каже мама маленького пацієнта.