Військовий, батько трьох малолітніх дітей пошкодив зір, коли намагався витягти поранених побратимів з-під щільного ворожого вогню. Аби бодай частково відновити зір захисникові, офтальмологи Національного реабілітаційного центру НЕЗЛАМНІ застосували власну методику втручання – так звану шовну підтримку кришталика.
42-річний Максим Тристан із села Бондарі, що на Полтавщині, повідомляє пресслужба Львівської міської ради. У чоловіка троє дітей: 9-річна донечка та два менші сини, віком 8 і 3 роки. Максим мав всі законні підстави не служити у війську. Однак саме заради своїх дітей він вступив до лав ЗСУ добровільно.
«Прийняв для себе таке рішення, бо не хотів, аби мої діти побачили весь той жах, який несе за собою ворог. Не такого майбутнього я для них хотів», – каже він.
Воював Максим у складі 17-ї окремої танкової бригади імені Костянтина Пестушка, на посаді піхотинця. Поранення отримав на Бахмутському напрямку наприкінці грудня. Тоді потрібно було забрати поранених та загиблих з поля бою.
«Ніхто не хотів виходити. Нас було дві групи по три людини. Перша група пішла і повернулася. Сказали, що не підуть, бо там просто пекло. Треба було пройти під щільним ворожим вогнем понад пів кілометра. Моя група посиділа трохи і рушила», – пригадує боєць події того дня.
Військовослужбовці таки потрапили під обстріл. Хлопці лягли на землю і поповзли. Максим зачепив рукою міну. Каже: «Відчув, що лице все в крові. Не бачив нічого. Було страшно. Боявся наразитися на ще одну міну. Аби розуміти, куди повзти, слухав побратима. Він скеровував мене і я таки зумів дібратися до безпечної зони, де мені надали допомогу».
Максиму уламком міни відірвало два пальці на лівій руці. А ударною хвилею пошкодило всі структури лівого ока. Поранений реагував лише на світло. Річ у тому, що у Максима вроджена вада зору – він погано бачить на праве око, яке хоч фізично і не постраждало, але свою функцію не виконує. На лівому ж до поранення було 100% зору.
У прифронтових шпиталях воїну провели первинні хірургічні втручання. А для того, аби поборотися за бодай часткове відновлення зору, захисника скерували до спеціалістів центру НЕЗЛАМНІ.
«Зараз я практично нічого не можу робити: ні автівкою кермувати, та що там говорити, навіть вдома в побуті в звичних речах не вправляюся», – каже Максим.