Не варто публікувати пости про розшук військового.
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України у соціальних мережах можна зустріти безліч постів про розшуки безвісти зниклого військового.
Зазвичай, такі пости публікують родичі військовослужбовця або активісти. До публікацій також додають повне ім’я, прізвище, фото та військову посаду.
У підписах постів зазвичай пишуть: “Ця особа перебуває в полоні, подивіться, може хто знає чи шукає цю людину” або "помоліться за повернення".
Пости про розшук військового
На перший погляд, такі дії родичів та активістів зрозумілі та логічні. Попри це їх ще можна описати словом - “НЕБЕЗЕЧНІ”.
Журналістка 032.ua поспілкувалася з начальницею пресслужби Львівського ОТЦК та СП, капітаном - Марією Левко, та з’ясувала, чому такі пости та схожі публікації є небезпечними для українських захисників.
Марія Левко зазначила, що схожі пости можуть зашкодити віськовослужбовцям та перемовинам щодо їх обміну. Чому?
Військового можуть вважати цивільним
Перше, про що варто подумати - ворог може не здогадуватися, що у полоні перебуває військовий. Захисника чи захисницю можуть вважати цивільною людину, а публікації персональних даних дає “всі карти” у руки окупантів.
“Особа може просто переховуватись на тимчасово окупованих територіях і шукати можливості повернутись. Оприлюднюючи данні і фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки”, - додали у пресслужбі.
Інформація - несе загрозу для побратимів полоненого
У пресслужбі Львівського ОТЦК та СП зазначили, що інформація про позивні українських бійців, військові частини і місця їх дислокації, про обставини потрапляння військовослужбовців в полон - є прямою загрозою не лише для самим полоненим, але й їх бойовим побратимам.
Яка інформація є небезпечною для полоненого?
Для військового, який перебуває у полоні може бути вкрай небезпечною інформація про його політичні погляди, військові успіхи, інформація про сім’ю та його близьких.
У пресслужбі військкомату кажуть, що це спонукає ворога прискіпливо ставитися саме до цієї конкретної особи, в результаті чого вимоги до її обміну стають завищеними, а сам процес – максимально ускладненим.
Що потрібно робити, коли український захисник чи захисниця потрапили до полону?
Якщо ви впевнені або ж сумнівається в тому, що ваша близька людина перебуває у російському полоні, то зверніться з усіма питаннями до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Цей штаб діє на базі Головного управління розвідки Міноборони України, він об’єднує в собі понад десять державних установ та організацій.
Адреса приймальні: м. Київ, вулиця Спаська 37,
Контактні номери: +38 (095) 412 74 24 та + 38 (044) 425 12 09.
Такі координаційні штаби працюють у різних областях України: Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській, Закарпатській та Рівненській.
Також передбачений контактний номер і для тих, хто зараз перебуває за кордоном: +380322295754. Зателефонувати туди можна БЕЗКОШТОВНО.
Де у Львові розташований Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими?
У Львові такий штаб розташований на вулиці Коперника, 17. На другому поверсі у Палаці мистецтв.
Окрім потрібної інформації для родин військових там передбачена юридична та психологічна підтримка.
Матеріал підготовлений у рамках спецпроєкту "Війна за незалежність".
Читайте також: У ЛОДА прокоментували масштабний склад гуманітарки на Львівщині, - ФОТО