Розпалення вогнища перед церквою та виготовлення молотків: цікаві традиції святкування Великодня на Львівщині

Цікаві традиції святкування Великодня на Львівщині. 

Великдень - це одне з найбільших християнських свят. У кожному регіоні України є свої традиції та правила святкування Воскресіння Христа. Традиції відрізняються починаючи від випікання Паски до орнаменту на писанках.

У рамках спецпроєкту “Історії старого Львова” журналістка 032.ua вирішила розповісти про традиції святкування Великодня, які є на Львівщині.

Підготовку до Великодня розпочинається ще задовго до цього свята. Переважно до Воскресіння Христа починають активно готуватися саме з Вербної неділі.

Вербною неділею називають день, коли Ісус прибув до Єрусалиму. У Біблії написано, що єврейський народ зустрічав Христа з особливою пошаною, а дорогу йому вкривали пальмовими гілками.

В Україні ця традиція дещо змінена, адже замість пальмових гілок тут використовують вербові котики. Це дерево є символічним, адже воно першим розцвітає з приходом весни.

На Львівщині у це свято невеликі букети з верби освячують в церквах. Також у області існує і окрема традиція складання вербових букетів, куди, окрім гілок, додають ще м’яту, чорнобривці, безсмертники та мирту. На Львівщині цей день називають Цвітна неділя, а наступний тиждень - Цвітний тиждень.

Також серед мешканців Львівщини можна почути таку назву передвеликоднього понеділка - “Красний торг”. Так називають цей день, через те, що закупи до свята розпочинаються переважно у понеділок, за тиждень до Великодня.

Усі ми добре пам’ятає Чистий четвер перед Великоднем, саме тоді у всіх домівках починається велике прибирання, аби згодом уся сім’я зібралася в чистій домівці.

В народі кажуть, що у Чистий четвер в домівці не повинно бути сварок, а атмосфера у оселі повинна бути спокійною та злагодженою.

Люди вважали, що через сварки та непорозуміння на Чистий четвер головний Великодній хліб - Паска може значно зіпсуватися. А початок його випікання припадає саме на цей день.

Люди, які прискіпливо дотримуються посту також мають певну традицію. Після Чистого четверга і до неділі вони можуть нічого не їсти та пити лише воду. Вважається, що саме у ці дні ми найбільше очищуємося перед Великоднем.

Останню п’ятницю перед Великоднем називають Страсною. У цей день не можна виконувати важку роботу, прибирати вдома та працювати на землі.

У п’ятницю віряни згадують розп'яття на христі Ісуса та його поховання. Тому в цей день забороняють великі веселощі, танці, музичні концерти та інші розваги.

Однак є одна цікава традиція - випікання хліба. Ходить думка, що випечений хліб у Страсну п’ятницю має цілющі властивості, він не зіпсується та не покривається пліснявою.

На Львівщині перед Великоднем була одна цікава традиція. Малі хлопці за тиждень до паски починали майструвати дерев’яні молотки (“добіньки”). А все для того, щоб виконати траурний ритуал у “страсний” четвер.

“У передвечірню пору вони збиралися під церквою, де була підвішена велика дерев’яна дошка, вишиковувалися біля неї і з нетерпінням чекали першого удару церковного дзвону, після чого розпочинали свою своєрідну траурну «мелодію» – ударяли в ритм «добіньками» об дошку: два удари – довгі,три – короткі, аж до пізніх сутінків. Місце біля дошки хлопці займали на основі неписаного закону, як кури в курнику – перше місце належало найстаршому з найбільшою “добінькою” і останнє найменшому – з найменшою “добінькою”, - розповіли про традиціяю у видання “Фотографії старого Львова”.

Ще одною цікавою традицією на Львівщині - є розпалення вогнища перед церквою. Ватру розпалювали у передвеликодню ніч.

Така традиція була у надзубрянських селах на Львівщині. Це села у Львівській області, що розташовані понад рікою Зубра – Вовкові, Кугаєві, Загір’ї та Жирівці.

Вогнище розпалювали поблизу церкви та сиділи біля нього аж до ранку. Збиралися там і молодь, і старі люди, і малеча.

До нашого часу не збереглося ритуального призначення цього обряду. Кажуть, що вогонь палили, адже так робили діти та прадіди.

В деяких місцевостях називали цей звичай «гріти діда», в інших районах із вогнем пов’язували новий урожай, а також здоров’я членів сім’ї, а подекуди тлумачили вогонь євангельським текстом про сторожу біля господнього гробу.

Писанка – унікальний артефакт української культури. На кольоровій поверхні писаного восковими знаками яйці прочитуються дохристиянські вірування, історія Христового Воскресіння. Освячена у Великодню ніч писанка є символом перемоги життя над смертю.

У Львові знайшли найдревнішу писанку

У 2013 році під час розкопок у Львові на вулиці Шевській археологи знайшли 500-літню писанку. Орнамент із зображення безконечника був нанесений на гусячому яйці, раніше на Львівщині знаходили глиняні писанки з такими орнаментами. Зараз цей артефакт зберігається у фондах Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України у Львові.

Писанковий орнамент західних теренів України досліджувала Ірина Гургула. У своїх працях дослідниця виділила певну класифікацію зображень у писанках на Львівщині:

• Геометричні – “закруцяхи”, “мережка”, “качала” (чотирикутники), “півколіщатка”, “кривулька”, “ланцух”, “мережка”, “половинки розетою”.
• Рослинні – “галузка”, “квіти”, “різки”, “смерека”.
• Звірині назви – “крила”, “курячі пальці”, “курячі пазурі”, “лабка”, “вочка цьмуки”, “пташки”.
• Назви домашнього побуту – “вікна”, “грабці”, “драбинка”, “тарелики”.
• Назви, пов’язані з церквою, вірою – “хрест”
• Космічні назви – “звіздар”, “зірки”, “місяць”.
• Назви з незрозумілою етимологією – “паннами” (Жовква), “волося” (Яворів).

Дослідниця встановила, що у писанках з Львівщини переважають рослинні та геометричні орнаменти. Також часто можна зустріти зображення сонця, хреста та “звізди”. На території Львівщини - “звізда є мотивом самостійним і лише рідко прикрашають її галузка, грабельки, спіралі”.

Господині на Львівщині дуже прискіпливо підходили до випікання паски. Паска мала бути найбілішою, найпахучішою та найкраще оздобленою. У Львівській області оздоблення пасок було схоже із прикрашенням короваю. Паски прикрашали ліпленими кісоньками та пташками. Поганою вважалася Паска, яка мала тріщини та неправильну форму.

На жаль, до нашого часу не дійшов традиційний рецепт святкової Паски, яку раніше випікали на Львівщині, та й це не дивно. Адже рецептів великоднього хліба в Україні безліч. Рецепти Паски відрізняються не лише у кожному українському регіоні, а й у кожній українській сім’ї.

Відомо, що за традицією, Паски на Львівщині випікали саме у Чистий четвер, якщо ж родина не встигла спекти паску того дня, то наступна можливість була лише у суботу перед Великоднем.

Яке було великоднє вбрання на Львівщині

Господині на Львівщині вважали, що на Великдень до церкви потрібно йти лише в новому одязі. Вишивання святкових сорочок починалося ще далеко до свята. Однак не лише жінок стосувалося повне оновлення вбрання перед Великоднем. Діти та чоловіки також вбиралися у новий одяг, а шевці перед святом мали вдосталь роботи.

Ця традиція до сьогодні збереглася у Львові та області. Саме “обливаним понеділком” завершувалися великодні свята. Люди вважали, що вода у понеділок після Великодня стає цілющою та оздоровлює людей. Обливали не лише себе, а й усіх перехожих, що траплялися на шляху. Цей обряд пов’язують із духовним весняним очищенням.