Міські церемонії прощання із захисниками на площі Ринок відбудуть об 11:40 та о 15:40.
4 лютого у Львові прощатимуться ще з п'ятьма Героями. На війні загинули 39-річний Богдан Фолюсевич, 25-річний Назарій Стецура, 26-річний Максим Гриневич, 55-річний Володимир Кожевніков, 54-річний Олександр Пітуля. Про це повідомили у пресслужбі Львівської міськради.
Мерія закликає долучитись до міських церемоній прощання та утриматися в цей час від проведення розважальних заходів.
Чин похорону Богдана Фолюсевича, Назарія Стецури та Максима Гриневича розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:40 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону Володимира Кожевнікова та Олександра Пітулі розпочнеться о 15:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, о 15:40 – міська церемонія прощання на площі Ринок.
Поховають Героїв на Личаківському кладовищі. Маршрут похоронних процесій: пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Володимира Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Біографічні довідки Героїв. Богдан Фолюсевич львів'янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі №97 Львова. Закінчив Державний професійно-технічний навчальний заклад "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва" (тоді – Вище професійне училище N48 міста Львова).
Після завершення навчання проходив військову службу в місті Рава-Руська.
Протягом 13 років працював експедитором у Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія "Перша приватна броварня". Згодом продовжив працювати у сфері вантажних перевезень. Захоплювався футболом.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних сил України.
У Богдана Фолюсевича залишилися мама, брат, син та похресник.
Назарій Стецура уродженець села Тарасівка Львівської області. Навчався у Середній загальноосвітній школі №42 Львова. Закінчив Державний навчальний заклад "Львівське вище професійне політехнічне училище".
Згодом проходив військову службу в складі військової частини А3838. Працював старшим зміни у мережі магазинів EVA. Захоплювався автомобілями.
Із початком повномасштабного вторгнення росії захищав Батьківщину у "гарячих точках" у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних сил України.
У Назарія Стецури залишилися дружина, батьки та сестра.
Максим Гриневич львів'янин. Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. Здобував освіту у Національному університеті "Львівська політехніка".
У мирний час працював у одному із сервісних центрів Приватного акціонерного товариства "Київстар" у Львові.
Протягом 2017 - 2019 років проходив строкову військову службу у лавах Збройних Сил України. Після повернення працював на Приватному підприємстві "Перша соціальна медична лабораторія "Ескулаб".
Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 116-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління "Північ" Сил територіальної оборони Збройних сил України.
У Максима Гриневича залишилися батьки, брат та бабуся.
Володимир Кожевніков львів'янин. Навчався у Львівській загальноосвітній школі-інтернаті №2 Львівської міськради Львівської області. Закінчив колишнє Професійно-технічне училище №56 Львова.
Після завершення навчання проходив військову службу в армії.
У мирний час спочатку був робітником Державного підприємства "Львівський державний завод "ЛОРТА", згодом – пожежником у 8-му державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління Держслужби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Опісля працював у будівельній сфері.
Із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України від окупантів. Боровся із державою-терористом у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України.
У Володимира Кожевнікова залишилися батьки, син, онук та сестра.
Олександр Пітуля львів'янин. Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі I-III ступенів №71 Львівської міськради Львівської області. Закінчив колишнє Середнє професійно-технічне училище №27 міста Львова за спеціальністю "кухар".
Після завершення навчання проходив військову службу у місті Алмати (Республіка Казахстан). Близько 5 років обіймав посаду зварювальника у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Львівський автобусний завод", згодом займався чоботарством. Протягом останніх років працював у будівельній сфері.
У вільний час захоплювався кулінарією, риболовлею та збором грибів. Любив займатися домашнім господарством.
Із початком повномасштабного вторгнення боровся проти російських окупантів у складі 4-ї окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних сил України.
У Олександра Пітулі залишилися батьки, дружина, син та брат із родиною.