У рамках редакційного спецпроєкту "ТОП від 032.ua" пропонуємо переглянути добірку ресторанів, які відкрили одними із перших у Львові.
У наш час ресторанний бізнес у Львові активно розвивається. Налічується безліч закладів громадського харчування у різних локаціях та постійно з'являються нові. Однак так було не завжди. Кореспондентка 032.ua пропонує дізнатися, коли розпочали відкривати ресторани у місті, якими вони були та у яких локаціях функціонували.
Публікуємо добірку ресторанів, які відчинили свої двері для відвідувачів одними із перших у місті Лева.
Ресторан "Гживинського"
У 1888 році відкрили ресторан на сучасній площі Міцкевича, 9. Його облаштували в одній з перших будівель цієї площі, що звели у 1839 році. Спочатку це був ресторан "Гживинського", а з 1894 року - "Вуазе".
Впродовж 1909 - 1920 років у партері та приміщеннях другого поверху будинку, поруч з рестораном, були кімнати для сніданків, а також магазин делікатесів, вин та прянощів Мар’яна Лясоцького. Зокрема, у ресторані щоденно відбувався концерт салонної музики. У 20 - 30 роках XX століття власником закладу був Б. Гурський. За часів радянської окупації ресторан не діяв. Саму будівлю знесли у 1998 році.
Ресторація в будинку на пл. Марійській, 9
Ресторан "Під трьома муринами"
У кам'яниці Коломийській, що на Краківській, 9, у в XIX столітті розпочав діяти готель "Вікторія", призначений для вишуканої публіки. У 1886 році будинок викупив австрієць Людвіґ Штадтмюллер. Через чотири роки він реконструював та осучаснив будівлю за проєктом львівського архітектора і будівничого. Тоді на партері розпочав діяв ресторан-винарня "Під трьома муринами".
У 1912 році Штадтмюллер разом із рестораном свою власність продав Соломону Фрідману. Готель проіснував до 1939 року. В радянські часи кам'яницю перетворили на житлову, провівши реконструкцію. Замість ресторану у приміщеннях партеру облаштували магазин. Наразі там функціонує житловий будинок, а на партері діє кав'ярня.
Вулиця Краківська у Львові, 1912 рік
Ресторан Анни Колонської
У 1891 році на сучасній вулиці Шевській, 10 відкрили готель Garni, власником якого був Вільгельм Брейтмаєр. При готелі діяла також винарня. Станом на 1894 рік готель називався "Під 3 Коронами" (Pod 3 Koronami), а при готелі працював ресторан Анни Колонської. Функціонували готель та ресторан орієнтовно до 1939 року. За часів радянської окупації там був тир. Наразі будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Будинок по вулиці Шевській, 10, початок XX ст.
Кнайпа "У Нафтули"
На сучасній вулиці Шевській діяв ще один ресторан у будинку №12, який відкрили у 1852 році. Він отримав назву на честь власника закладу Нафталі Тепфера. Там були досить лояльні ціни. Зокрема, відомо, що серед меню: печеня вепрова з капустою; флячки - 12 корон, ніжка теляча з хріном - 10 корон, ковбаска з хріном - 5 корон; вино від 40 корон літр.
Після смерті Нафталі його син Міхал у 1901 року перетворив кнайпу у місце зустрічі музикантів, критиків, поетів з усього світу. На другому поверсі була спеціальна кімната, де збиралися та обговорювали театральні вистави, концерти або ж книги.
"Атляс"
На площі Ринок, 45 наприкінці XIX - початку XX століття був розташований один із найпопулярніших закладів міста - "Атлас". Ресторан був відомий завдяки смачній кухні.
Власником закладу тривалий час був Едзьо Тарлерський, саме від його перекрученого імені з'явився відомий львівський вислів "зайти до пана Едзя", що означає "зайти до вбиральні". Він виник, тому що всі, хто торгував на площі Ринок, ходили до закладу пана Едзя у туалет.
Ресторан "Атлас" закрили після війни. Згодом там було трикотажне ательє, потім магазин спортивного одягу. У нас час відновили популярну кнайпу "Атляс", вона існує і до сьогодні.
Ресторація "Райха"
На площі Ринок, 5 із кінця XIX до середини XX ст. працювала ресторація "Райха". Її власником був єврей Самуїл Райх. Там збиралася різна інтелігенція, громадські діячі, а також учні гімназій І. Франко, М. Яцків, В. Стефаник, М. Заячківський. Зокрема, Василь Стефаник, приїжджаючи до Львова, одразу йшов до цього закладу і запрошував товаришів з редакції "Літературно-наукового вісника".
У 1913 році провели реконструкцію ресторану на першому поверсі будинку. Останньою приватною власницею кам'яниці була Лаура Райх. Після 1926 року будинок перейшов у власність міста і був сполучений з сусідніми кам'яницями, у ньому розмістили музейну експозицію.
Заклад Якуба Маселки
На сучасній вулиці Степана Бандери, 25, що навпроти головного корпусу Львівської політехніки, у 1926 році відкрили кнайпу Якуба Маселки. У будинку діяв не лише заклад, але і магазин. Зокрема, пропонували дичину. Впольовану звечора здобич наступного дня везли до кнайпи, щоб на обід подати відвідувачам до столу. Окрім того, у закладі продавали свіжі раки, живі коропи.
При кнайпі працювала власна палярня кави та пекарня, де пекли "сільський хліб” із чорним кмином на капустяному листі, торти, бісквіти. Привозили також вина з Угорщини в діжках, а вже на місці господар розливав їх у пляшки.
Якуб Маселко першим у Львові запровадив сервіс замовлення товарів по телефону та доставку по домашній адресі клієнту. Після цього власники інших кнайп також розпочали проводити телефонні лінії до своїх закладів.
Згодом Якуб Маселко віддав кнайпу в оренду своєму працівникові та сусідові Альфонсу Гонсьоровському. Він перетворив її на покій сніданковий. Припинив існування заклад з початком Другої світової війни.
Біля головного входу до кнайпи Маселка, 1920 рр.
"Сан-Сусі"
На сучасній вулиці Банківській у 1905 році відкрили готель "Сан-Сусі" з зоднойменним рестораном. У 1920 році назву змінили на "Адрія". У міжвоєння відомим власником закладу був Соломон Роттенберг. Основними відвідувачами були молодь, офіцери та любителі дешевого більярду. Діяв заклад щонайменше до 1933 року.
Ресторація “Сан-Сусі” на Шайнохи. Поштівка початку XX сторіччя
Читайте також: Венеційська, Бандінеллі, "Під оленем": ТОП кам'яниць на площі Ринок у Львові, - ФОТО
Фото на головній: photo-lviv.in.ua
За інформацією: uk.wikipedia.org, lvivcenter.org