Трускавецький меридіан Зеленського, або Перший крок до дострокових виборів

У минулі вихідні маленьке туристичне місто на Львівщині стало на дві доби фактично політичною столицею України. В Трускавець зʼїхались представники найбільшої фракції Ради — президентської “Слуги народу”, керівники більшості силових структур країни, премʼєр-міністр Денис Шмигаль, але головною вишенькою на цьому шикарному торті української влади став приїзд президента Володимира Зеленського.

Приводом для збору цього політичного бомонду формально було підведення підсумків, але й не скривалося, що на заході йде збір підписів за відставку голови Верховного Ради Дмитра Разумкова. Це збіглося з новим витком Вагнергейту, якому хворосту до ватри додав ще сам гарант, виступаючи у Трускавці, та початком нового офшорного скандалу, в якому виявився замішаний президент та його найближче оточення.

Для чого Зеленському знадобилася така швидка відставка Разумкова і які політичні наслідки це буди мати для країни вже в досить близькому майбутньому?

Відкрити дорогу до дострокових президентських виборів

На початку своєї каденції Володимир Зеленський зробив важливий політичний крок — достроково розпустив Раду, щоб провести нові парламентські вибори і отримати більшість. При тому, що до строкових виборів залишалося тоді всього три місяці. Але Зеленський хотів кувати залізо, коли ще було гаряче, а електорат був під враженням його розгромної перемоги на президентських виборах. Президент добився свого. Рада отримала монобільшість зі “Слуг народу”, а Зеленський - всю повноту влади у парламентсько-президентській республіці.

Але проведення дострокових перегонів мало і зворотню сторону. Згідно з Конституцією, нові вибори у Раду повинні тепер пройти у жовтні 2023 року, а президентські - навесні 2024 року. Навіть коли вважати, що “Слуги” збережуть сьогоднішні рейтинги, що буде дуже складно, то заведуть у Раду максимум 100-120 штиків. Це менше половини від сьогоднішніх 246. А це означає, що для нової провладної коаліції треба буде укладати союз із ЕС, ОПЗЖ чи Батьківщиною, які звісно, у першу чергу захочуть отримати пост прем'єра.

Страшний сон Зеленського — премʼєр Порошенко, Тимошенко чи Бойко, але можна отримати і ще гірше - ворожу коаліцію, яка за пів року до президентських виборів почне вставляти палки у колеса чинному голові держави. Для Володимира Зеленського, який вже звик самовладно міняти премʼєрів, міністрів та генпрокурорів це буде виглядати як справжній фільм жахів.

Але в Офісі президента знайшли вихід, як вибратися із календарної пастки парламентських виборів — провести дострокові президенти.

Сьогодні Зеленський, маючи за різними оцінками рейтинг у 28-26%, у другому турі легко перемагає будь-якого потенційного суперника - Порошенко, Бойко чи Тимошенко. А коли вже Володимир Олександрович отримає гетьманську булаву вдруге — він зможе спокійно та впевнено дивитись на підсумки виборів у Раду.

Але є одне «але». Під час дострокових президентських виборів Зеленський повинен буде достроково скласти повноваження, поки буде тривати виборча кампанія, і в цей час обовʼязки голови держави буде виконувати голова Верховної Ради. Залишати державу на нелояльного та маючого власні президентські амбіції Разумкова для Зеленського смерті подібно. Тому треба встигнути швидко відправити Разумкова у відставку та вибрати голосами монобільшості на його місце слухняного Стефанчука чи Корнієнка.

Вагнергейт та Pandora Papers: чи залишиться рейтинг Зеленського високим

Стратегія на перемогу на дострокових президентських виборах базується у першу чергу на досить високих рейтингах шостого президента. Але вони можуть почати танути через два великих скандали - Вагнергейт та Pandora Paper або різкого погіршення соціально-економічного становища в України.

Поки скандал через злив операції по арешту кількох десятків бойовиків ЧВК “Вагнер” ніяк не відобразився на рейтингу президента. Але нагадаємо, що сам Володимир Зеленський у Трускавці знову додав цікавинок до цієї теми, відповідаючи на питання про свою причетність до скандалу.

“... Що стосується цього питання. Моє обговорення було з паном Лукашенко – це правда. Телефоном, коли ці люди (бойовики "Вагнера" — ред.), наскільки мені відомо, автобусами заїхали на територію Білорусі. Я щось чув, що вони там звідкись згідно операції летіли, я не знаю…" Зеленський признав, що саме в той час, коли у Білорусь заїхали бойовики, він повідомив Лукашенку телефоном про спільну таємну спецоперацію українських та західних спецслужб.

Деякі політики та журналісти вважають, що Володимир Зеленський фактично зробив зізнання у державній зраді — але чи буде саме так вважати електорат шостого президента - це ще питання.

Також на цьому тижні до Вагнергейту додався ще і Пандорагейт.

Центром з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), який входить до Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань (ICIJ) ,були досліджені документи так званій Pandora Papers. Журналісти отримали доступ до майже 12 мільйонів конфіденційних файлів від 14 компаній, що надають фінансові послуги у таких країнах, як, Британські Віргінські острови, Панама, Беліз, Кіпр, Об'єднані Арабські Емірати, Сінгапур та Швейцарія.

Згідно з документами, Зеленський та його близькі соратники могли бути причетними до переказів 40 мільйонів доларів від структур, пов’язаних із олігархом Ігорем Коломойським.

Пікантності новому скандалу додає той факт, що сам Зеленський під час виборчої кампанії голосно дорікав Петру Порошенку за наявність офшорних рахунків, на яких були набагато менші суми.

Чи відверне тренд симпатій досить великої кількості українців після таких скандалів від Зеленського у зворотну сторону? Сьогодні це досить трудно прогнозувати. Але звісно Трускавець у політичній кар'єрі Зеленського став своєрідним меридіаном, після перетину якого політичні часи, відміряючи етапи кар’єри шостого президента, можуть піти у зворотньому відліку.

Так, відомий журналіст Володимир Портніков вважає, що останні події - це прелюдія до фіналу політичної карʼєри чинного президента. “Питання тепер зовсім не у тому, як Зеленському утримати владу. Питання у тому, якою буде Україна після Зеленського. Що станеться з її інституціями, з її територією, з її соціальною сферою, з її економікою. І я не здивуюся, якщо новій владі доведеться відновлювати все буквально з нуля - ми це вже проходили після краху іншого олігархічного режиму з офшорів”.

Як би там не було, Україна стрімко входить у новий сезон, який вже у найближчі місяці може кардинально змінити увесь звичний політичний ландшафт у країні.

Фото на головній "Українська правда"