У рамках спецпроєкту "Історія старого Львова" кореспондентка 032.ua пропонує дізнатися про культові кав'ярні міста.
Львів відомий не лише архітектурними спорудами та визначними місцями. Він славиться і кавою, яка є ароматним символом міста. Часто можна почути вислів "На каву до Львова". Кавова історія тут розпочалася близько 200 років тому. За цей час створили низку кав'ярень, серед яких є ті, які стали невід'ємною частиною Львова. Пропонуємо дізнатися детальніше про культові кав'ярні міста, які відвідували гості впродовж десятиліть та вони стали легендарними.
"Віденська кав'ярня"
Одна із перших кав'ярень у Львові розпочала свою діяльність у 1829 році. Йдеться про "Віденську кав'ярню", що розташована на вулиці Гетьманській (сучасному проспекті Свободи). Вона вважається найстарішою у місті та існує до сьогодні.
Будівлю збудував купець Карл Гартман і тривалий час був її власником. Створювали її безпосередньо як кав'ярню. У середині XIX ст. родинну справу очолила жінка засновника, а згодом власницею стала її донька.
Після 1870 року "Віденську кав'ярню" купила родина Зібер. Незабаром пані Зіберова відкрила у кав’ярні буфет. Тоді там продавали рогалики та ромові тістечка власного виробництва. Випічка стала відомою навіть за межами Львова.
Згодом у кав'ярні з'явилися нові власники. У 1880 році провели переобладнання кам’яниці, тоді суттєво змінився інтер’єр. Згодом до споруди прибудували залізну конструкцію літнього павільйону. Із часом вона перетворилася на муровану будівлю з терасою. Відвідувачами “Віденки” були відомі львів'яни, також там проводили зустрічі міські урядовці.
Наприкінці 1918 року кав’ярня майже не втратила історичної назви. Тоді намагались знищити всі згадки про минуле під владою Австро-Угорщини. На захист став історик, відомий захисник львівських традицій Чоловський.
Сучасний відлік історії "Віденської" розпочався у 1998 році, коли відкрили оновлену головну залу. Ця культова кав'ярня досі приймає гостей у самому серці міста.
Кав'ярня "Вірменка"
У 1979 році свої двері відкрила ще одна кав'ярня у Львові. Йдеться про легендарну "Вірменку", яка спочатку отримала назву "Кофейня на Вірменській". Заклад змінював кілька власників, однак впродовж своєї історії не втрачає затишну атмосферу.
У радянський період "Вірменка" відрізнялася від інших закладів тим, що у цьому кафе можна було вільно висловлювати свої думки, обмінюватися літературою. До початку 1990-их тут зустрічалася активна та нестандартна молодь, художники, музиканти, історики, поети. За кавою були постійні черги, які часто закінчувалися ще на вулиці.
Кав'ярня мала декілька періодів свого існування - "совковий", ранній період незалежності та сучасний період. У 1990-тих роках стало менше відвідувачів у закладі - багато людей виїхали з міста, а також змінилося покоління.
Однак поступово всі процеси знову активізувалися. Із 2008 року там розпочала збиратися редколегія альманаху "Хіппі у Львові", тоді туди потягнулося досить багато людей. Кав'ярня знову розпочала "відживати".
Оновили стиль "Вірменки" п'ять років тому. Залишились автентичні кладка, перекриття, такі елементи, як фрагмент кам’яного порталу. З’явились старі фотографії кав'ярні, книжкові полиці. Там розпочали проводити різні заходи, виставки. У 2016 - 2018 роках "Вірменку" обрали "Найкращою кав'ярнею Львова" в рамках Lviv Coffee Festival.
"Вірменка" до нашого часу "живе", продовжує історію та є для багатьох місцем ностальгії та зустрічей. Зокрема, постійним гостем є відомий львівський хіпі Алік Олісевич, його навіть називають амбасадором закладу.
Кав'ярня "Шкотська"
У 1909 році на вулиці Фредра (сучасна вул. Герцена) відкрили "Шкотську" кав'ярню. Через 20 років німець Едуард Шанц, який розпочинав помічником офіціанта в готелі "Жорж", взяв в оренду приміщення кав'ярні.
Кав'ярня мала великі вікна до самої землі, облицювання каменем, зал кав’ярні був у розписах за мотивами лицарських творів Вальтера Скотта, звідси й назва закладу.
Цей заклад був улюбленим місцем щоденних зустрічей математиків Львівського університету. Столики із мармуровим покриттям були дуже зручними для записів математичних формул хімічним олівцем. Щоб регулярно не відтирати олівець, офіціанти навіть почали видавати математикам спеціальний зошит для записів. Згодом зошит назвали “Шкотська книга”. Записи у ньому робили регулярно з початку 1930-х і до 1941 року. Зараз цей легендарний зошит зберігають у Товаристві імені Банаха в Польщі. Усього у ньому зафіксовано 193 математичні проблеми.
Сучасні математики дуже шанують “Шкотську кав’ярню”, хоч самого закладу уже давно не існує. Кажуть, що саме там зародилася Львівська математична школа.
Кав’ярня “Шкотська”, фото 1930-х років
Кав'ярня "Штука"
У кам'яниці на давній вулиці Театральній у 1909 році Фердинанд Турлінський відкрив першу кав'ярню Sztuka (з польської означає "мистецтво") у місті. Це був заклад із вишуканим інтер'єром, стіни якого прикрашали полотна відомих на той час митців, а також декілька залів були оформленні розписами.
Богема відпочивала у кав'ярні і могла там сидіти до самого ранку. Під час Першої світової війни у закладі функціонувала так звана "дешева кухня" - це була ідея львівської міськради та її тогочасного очільника, доктора Тадеуша Рутовського. Тоді за доступними цінами годували львівську інтелігенцію.
Сучасна кав’ярня-галерея під назвою "Штука" у Львові розпочала свою роботу у 2009 році на вулиці Котлярській. На сайті закладу зазначали, що прагнули, щоб атмосфера відповідала тій, яка панувала раніше старій міській "Штуці". Основна ідея та настрій закладу - можливість поринути в мистецьку атмосферу Австро-Угорського Львова. Зараз у кав'ярні відбуваються презентації книг, тривають виставки живопису та фоторобіт.
Зазначимо, попри культові заклади, у Львові постійно відкриваються нові. Кореспондентка 032.ua розповідала, як АТОвці відкрили у Львові Military Coffee, поклавши "прапор ДНР" під ноги відвідувачам.
Читайте також: Таємниці Львова: чому зникло Сихівське озеро, - ФОТО
Фото на головній: photo-lviv.in.ua