Знайомтеся, це - Олена Шеремет. Майже 14 років вона займалася спортивною гімнастикою, нині ця неймовірна дівчина робить просто немислимі речі на велотренажері (його ще називають спінбайком або сайклом,- ред.). Її відео зі шпагатами й іншими акробатичними трюками на велотренажері збирають десятки мільйонів переглядів у YouTube, різних соцмережах і вже принесли їй популярність закордоном.
Більше того, 27-річна фітнес-тренерка зі Львова створила унікальну програму з вправами на спінбайку, аналогів якої нема ніде в Україні. А нещодавно взяла участь у талант-шоу в Румунії, шокувавши журі викрутасами на велотренажері.
Спорт з’явився у моєму житті в 3,5 роки. Тоді ми з батьками жили в Червонограді, де я і народилася. Мама дуже хотіла, щоб ми з братом були спортивними і віддала мене на спортивну гімнастику, а його – на акробатику. Пам’ятаю, що тоді найгіршим покаранням для мене було, коли мама казала, що я не піду на тренування (усміхається, - ред.). Через якийсь час ми переїхали в Чоп, а, коли я була у першому класі, – до Львова, де я і продовжила свої тренування.
Загалом я займалася спортивною гімнастикою десь до 17 років. Хоч і не мала якихось супердосягнень, але показники були досить непоганими і я навіть входила у резерв збірної команди України. Розуміла, що спортивна гімнастика – досить молодий вид спорту: у переважній більшості дівчата закінчують кар’єру у 16-18 років. Більше того, виникли певні непорозуміння з тренером і це трохи підкошувало бажання займатися далі. Тому у 2010 році при вступі в університет фізичної культури у Львові я вирішила змінити напрямок і розвиватися далі у спортивній аеробіці.
Вже на другому курсі навчання мені запропонували працювати фітнес-тренером, я трішки вагалася, але згодом погодилася. Нині у мене вже фактично 10 років стажу у тренерстві і я є дипломованим універсальним фітнес-тренером: викладаю степ-фіт, комплекси для схуднення, стретчинг, проводжу заняття у тренажерному залі. Звісно, найулюбленіший напрямок – SpinBike Fit (мова йде про сайкл-гімнастику, - ред.), ця програма є повністю авторською і цьому не вчать ніде в Україні.
Мені здається, що мої тренування часто виходять за межі просто тренувань. Дівчата приходять зі своїм настроєм, і не завжди він сприятливий для тренувань. Тут вони можуть поділитися своїми проблемами і отримати підтримку, розповісти про успіхи, обговорити книжки та фільми, або ж просто поговорити ні про що. Це своєрідний жіночий клуб, де працюємо і над тілом і над душею. Тому, тренер – це часто психолог і якоюсь мірою навіть друг…
Велику кількість уваги приділяю техніці виконання. Не приховуватиму, що є ризик травмуватись, зазвичай це через неуважність. Власне, щоб мінімізувати ці ризики, я розробила спеціальну систему розучування з підвідними вправами і достатньою кількістю базових «круток». Для початківців є широкий асортимент більш простіших рухів, які спільною працею ми з часом перетворимо на складніші вправи та комбінації.
І, звісно, ніхто не відміняв важливість комунікації з клієнтками. Із кожною працюю по-різному: одним потрібен максимально м’який підхід, а іншим – міцне слівце. В нас багато своїх внутрішньоколективних жартів та фішок, під час тренувань можу вигукувати: «Красуні, богині, ви зможете! Ракети! Просто вогень!» (сміється, - ред.). А ось, коли дівчата роблять якісь неправильні перемахування через кермо, то називаю їх кострубатиками, і ми всі разом можемо з цього сміятися. Мої клієнтки кажуть, що після таких тренувань наче голова стає легшою. В цьому і «родзинка»…
Багато хто з моїх сайкл-гімнасток кайфує від того, як можна розвинути тіло, як можна його відчувати. Я зараз не про втрачені кілограми чи набуті бажані м’язеві пропорції. Це щось значно більше, і відчути ти це зможеш лише після серії тренувань. Дехто й уявити не міг, що за якийсь час робитиме щось зі складнокоординаційних елементів – зміна педалі у стрибку, перемахи ніг через кермо.
Проте не всі залишаються з нами. Декому не вистачає терпіння для відшліфування потрібної техніки. Дехто покидає нас, бо тут таки треба добряче попрацювати. А часом через нерозуміння нашої «хвилі», яку ми зловили і від якої кайфуємо.
Я була молодим інструктором і мені доручили у фітнес-клубі напрямок сайклу. Була на одному такому занятті, але не дуже зрозуміла, що це таке. Більшою мірою воно нагадувало просто їзду на велотренажері. Усвідомлювала, що і мені, і моїм клієнтам буде нудно, і почала шукати інформацію, щоб якось урізноманітнити ці заняття. Так я і натрапила на виступ корейців, які і заснували сайкл-гімнастику. Тоді зрозуміла, що використання спінбайку може бути значно ширшим і почала експериментувати…
Спершу це були якісь поодинокі вправи, але клієнтам подобалося все більше і більше, і мене це надихало. За 9 років це перетворилося у повноцінну авторську програму - SpinBike Fit. Своїм найбільшим досягненням я вважаю те, що мої старання оцінили засновники цього напрямку з Кореї: вони були вражені моїми вправами на велотренажері. Коли я була у Кореї, то навіть пробувала їх вчити деяким трюкам. Надалі мої елементи будуть впроваджуватися у їхні правила змагань. І це справді круто!
На мої заняття зі сайкл-гімнастики приходять люди з абсолютно різною підготовкою. Але це абсолютно не проблема. У нас є безпечна система, яка під силу всім. І якщо я бачу, що людині ще зарано, ніколи не дам виконувати незручні чи небезпечні вправи: перемахування через сідло чи руль, різноманітні відштовхування чи навіть відведення на руль. Ми завжди поступово починаємо вчити всі елементи - від простішого до складнішого. Насамперед робимо суглобову розминку, також у нас є своя вузьконаправлена розминка. Саме заняття завжди починаємо із найпростіших сайкл-гімнастичних вправ.
Під час години такого тренування ми пропрацьовуємо все тіло. Більшості видається, що у тренуванні задіяні тільки ноги, але це не так. Вже під час виконання тієї чи іншої вправи на велотренажері, ти починаєш відчувати, який м’яз у тебе «вмикається». Однією ногою ти крутиш педаль, іншою виконуєш якусь вправу, при цьому треба тримати рівновагу, щоб не злетіти з цього велосипеда. Все це тренує силову витривалість, швидкість, координаційні здібності, гнучкість, при цьому задіюємо основні м’язові групи. Якщо добре працювати, за одне заняття можна «спалити» 800 калорій.
Коли щось не в порядку зі здоров’ям, я завжди відправляю клієнта на консультацію із лікарем. Якщо він дає «добро» на якийсь з моїх напрямків, лише тоді підбираю вправи безпечного рухового діапазону.
Будь-який напрямок кардіо, силового характеру чи навіть напрямок Mind & body може мати свої протипокази або ж певні обмеження для конкретної людини. Максимально обережним треба бути тим, в кого серцево-судинні захворювання, захворювання дихальної системи, проблеми з суглобами, з хребтом, сколіози, протрузії, грижі, варикозне розширення вен, задавнені травми, операції.
Закордоном я здобула популярність через активне поширення відео у соцмережах. Загальна кількість переглядів відео з моєю участю у YouTube та соцмережах вже перевалила за 200 мільйонів. Їх перепощували різні спільноти, зокрема 9GAG, Ladbible, The Hook, Power of Positive, Unilad тощо.
Найбільш «заразнішим» були мої перші два відео. Я дуже вагалася його запощувати, тому що після вагітності не була в ідеальній формі. Але наважилася і закинула. Спочатку його поширила сторінка одного сайкл-клубу в Британії і для мене це було зовсім неочікувано. Цифра переглядів щоразу збільшувалася. Я думала собі: «Вау, моє відео переглянув 1 млн людей». А потім – 8-9-10 млн і я вже не відслідковувала цю статистику взагалі (сміється, - ред.).
Найбільш образливо, коли крадуть мої відео та напрацювання на велотренажері, адже є елементи, які придумала безпосередньо я. І тут є дві неприємні речі. Перша - поширення моїх відео без дозволу та посилання на мою сторінку чи мій канал з недолугими, а часом образливими дописами. Таке зустрічалось і на американських просторах, проте найчастіше у Росії. Був випадок, коли на моє відео навіть наклали музику ще з радянських часів… Друга – створення відео з моїми вправами, введення їх в програму тренувань як своїх авторських. Знову ж таки все це робиться без посилання на мою сторінку і на мої напрацювання. Тут додам, що більшість закордонних спільнот-багатомільйонників зазвичай питають дозволу на поширення твого відео і дають посилання на твій YouTube чи Instagram.
Два роки тому мене запросили засновники цього напрямку приїхати в Корею і я там вже була двічі. Як так сталося? Відео почали активно «розлітатися» у соцмережах, вони дізналися про мене, а потім надіслали запрошення.
Перший раз мене покликали в Корею виступити з презентаційною програмою на фестивалі, приуроченому до 20-річчя Jackie Cycle (є два напрямки: Cycle Dance і Cycle Gymnastics, - ред.). Також мені довірили провести воркшоп з сайкл-гімнастики, який до цього на таких фестивалях не проводили.
Олена Шеремет із засновником напрямку Джекі Сеонгом
Вдруге запросили на змагання, де я посіла 4-те місце, і на сертифікацію від Jackie Cycle. Тепер я єдиний Jackie Master в Україні. Цей «тріп» був складнішим, оскільки я взяла з собою 2-річного сина. Найважчим був день змагань. Ми не адаптувались до часових змін. Дем’ян хотів спати і дрімав би навіть під гучну музику, але корейський фан-клуб постійно хотів «тіскати» сина. Фактично кожний учасник вважав за необхідність заглянути у візочок з малюком (усміхається, - ред). Помічники не допомагали, бо Дем не знав ні тайської, ні корейської, ні англійської. Після першого виступу «спринт», я застала картину, коли помічниця Маранда носить мого сина, а той просто розривається від нерозуміння ситуації. Потім я таки вклала його і виступила вдруге. Сертифікацію для нас зробили персональну, з найкращими умовами. Так-так, вважаю ці досягнення з сином нашими спільними. Згадую здивування нашій з Демом компанії і розумію, що це таки було шаленство.
Нещодавно французька компанія, яка займається обладнанням для підводного фітнесу запропонувала відзняти рекламу. Отож матиму нагоду виконувати вправи у воді на спеціальному велотренажері, який вони мені мають надіслати. Наступним моїм кроком може бути створення повноцінного тренування з велосипедом під водою. Правда, ще не знаю, як все виглядатиме, бо це для мене зовсім новий досвід і дуже цікавий експеримент. Надіюся, у мене вийде.
Також я поставила собі ціль спробувати встановити рекорд з одним з моїх складнокоординаційних, не надто простих елементів. Із першої спроби вдалося зробити 120 разів, думаю, після ретельних тренувань змогла значно більше.
Десь 2,5 роки тому мені надходили пропозиції взяти участь в польському талант-шоу, але тоді мені здавалося, що я до цього ще не готова. Потім була така ж пропозиція від Німеччини і я теж відмовила. У цей період я якраз готувалася до змагань в Кореї і це було для мене в найбільшому пріоритеті.
Торік запропонували взяти участь румуни і я вирішила погодитися. Їздила туди чотири місяці тому і дуже задоволена.
Не обійшлося без «траблів»: велосипед, який вони мені замовили, не приїхав, свій з України я не везла, на студії був старий велотренажер і мені довелося виступати на ньому. Дуже важко крутилися педалі і я витрачала на це багато зусиль, відповідно для мене мій виступ не був такий класний, як я його собі продумувала. Більше того, під час монтажу вирізали дуже класний шматок виступу і, коли я переглянула те, що показали по ТБ, то сама собі не була дуже цікавим персонажем. Попри це, участь у талант-шоу – зовсім новий «експіріенс» для мене…
Коли я почула чотири «Так», все було наче в тумані, навіть мало що пам’ятаю. Але один із суддів точно сказав, що бачить таке вперше (усміхається, - ред.)
Також додам, що раніше мене пропонували взяти участь у таких двох популярних американських телешоу як «The Steve Harvey Show» та «The Ellen Show», а тепер кличуть і на їхнє талант-шоу. Так що попереду ще багато цікавого!
Читайте також: Великодній піст: лайфхаки харчування від дієтолога Оксани Скиталінської