Борщ давно вийшов за рамки просто кулінарного символу України. Ця страва ледь не сакральна для українців і дійсно стала частиною нашого генетичного коду.
Не дарма приготування борщу вирішили внести до нематеріальної культурної спадщини України. А наприкінці минулого року за сприяння Мінкульту навіть організовували борщ-батл між міністрами, який модерував відомий український кулінарний експерт та шеф-кухар Євген Клопотенко.
Своєю чергою сайт 032.ua також вирішив ініціювати кулірнарне змагання між депутатками Львівської міської ради та Львівської обласної ради, які поділилися традиціями і особливостями приготування борщу у їхніх родинах. Адже унікальність борщу у тому, що його смак ніколи не повторюється, бо у кожної господині свої секретики.
Оксана Маруняк, депутатка Львівської міської ради:
Чому борщ - дуже по-українськи для мене? Цю страву колись готував мій старенький дядько (називала його вуйком). Про його талант куховарства знало все село, а в гастрономічних справах йому не було рівних. Міряти, важити, рахувати - це не про нього: він все робив "на око". Щонеділі вся родина збиралася до вуйка "на борщик". Це одні з найтепліших і найсмачніших спогадів дитинства. То як же не називати українською страву, яка століттями збирає за спільним столом українські родини?
Основа мого рецепту борщу дісталась мені від майстерного дядька. Я також роблю все без ваги і мірних стаканів. Готую теж "на око". Розраховую на типовий баняк борщу - десь 5 літрів. До цього рецепту традиційно входять буряк, морква, цибуля, картопля. Також я додаю нежирну свинину, білі сушені гриби або шампіньйони, велику білу квасолю або консервований горошок. Окрім солі, перцю і лаврового листка, також додаю зелень (кріп, петрушку), часник, томатну пасту.
Спершу чищу всі овочі. Обрізаю на м’ясі зайві шматки жиру, ріжу кубиками, присмачую орегано і смажу на пательні до рум’яної скоринки (саме смажу, а не тушкую). Кубики картоплі разом з обсмаженим м'ясом кидаю в баняк. Додаю сіль, перець, лавровий лист, заливаю холодною водою і ставлю на вогонь варитись. Буряк і моркву тру на крупній терці, цибулю ріжу кубиками. Скидаю цибулю та моркву на гарячу пательню з олією, смажу до золотистого кольору. Далі додаю туди буряк і нарізані шампіньйони/сушені гриби. Ще трохи смажу, щоб буряк з грибами обм'якли (десь 3-5 хвилин). Потім кидаю до овочів дві столові ложки томатної пасти, перемішую і трішки обсмажую. Сюди ж виливаю склянку гарячої води, щоб злегка підсмажена томатна паста розчинилась, знову все перемішую ще десь 3-5 хвилин, витискаю туди кілька зубчиків часнику. До всіх овочів в пательні додаю 1 столову ложку оцту. Перемішую і гашу вогонь. Перевіряю, чи зварилися картопля з м'ясом. Вони мали закипіти на сильному вогні, а потім просто варитись на дещо збавленому вогні. Змішую все: додаю в баняк просмажені овочі, квасолю чи горошок, дрібно нарізані кріп та петрушку, вичавлюю туди кілька зубчиків часнику. Залишаю варитись ще десь на 15 хвилин і все - борщ готовий! Що важливо: варити до готовності, але пильнувати буряк, бо він втрачає колір від тривалого варіння. Бо ж борщ має бути яскравим.
Наталія Шелестак, депутатка Львівської міської ради:
Борщ - не просто смачна страва, як і вишиванка він є ідентифікатором українців серед інших націй світу.
Зазвичай моя родина їсть борщ, зварений на м’ясі, але на різдвяні свята свекруха варить пісний борщ. Вона готує його за особливим рецептом: він виходить квасний, тому що зроблений на основі квашеної капусти. Також у борщ вона додає гриби і гречку. Такий борщ свекруха варить виключно два рази в рік - на Різдво і на свято Василя.
Готується просто: відварюється капуста, воду, у якій вона варилася, використовують як основу для борщу. Добавляються окремо відварені сушені гриби та буряк, а також гречка.
Ольга Березюк, депутатка Львівської обласної ради:
Напевно ще в 13 років я навчилася варити борщ - це був такий, як у всіх. Але вже у дорослому віці зрозуміла, що більше смакує борщ без м’яса. Завжди підсмажую буряк з томатом, додаю ложку цукру і одне кисле терте яблуко. Оцту не даю, лише столову ложку лимонного соку.
А щодо суперечок, «чий борщ» (український чи російський), то тут справа як з Кримом: і борщ, і Крим українські.
А пан Клопотенко, який так завзято популяризує українську страву - молодець. Найбільше у цій інфокампанії мені подобається, що він пропагує борщ українською мовою.
Неля Васюта, депутатка Львівської міської ради:
Борщ з варениками - це основа нашої національної кухні, це візитівка України в світі.
Моя бабуся колись розповідала, як готувала борщ ще в печі: всі інгредієнти одночасно клали в горщик, а вже вкінці вона додавала в нього товчене сало з часником. Наша традиційна страва в неділю - борщ з варениками, завжди приїжджаємо частуватися в гості до мами, в неї виходить найсмачніший борщ, бо бабуся вже старенька.
Ми готуємо борщ традиційно: обов’язково на м’ясному бульйоні, входить картопля, небагато моркви, додаю більше відвареного бурячка, який обсмажую в томатній пасті з часником. Наприкінці готування добавляю трішки оцту та пів чайної ложки цукру. Готувати його потрібно довго, щоб він наварився і був смачний. Наш сімейний cекретний інгредієнт: кілька ложечок ароматного маринаду із консервованих перців, які закручувала мама.
Основне у такому борщі - багато домашньої сметани, з магазинною він виходить не такий смачний. А ще - готувати з душею.
Роксолана Вороновська, депутатка Львівської обласної ради: