Щодня гроші в борг беруть тисячі людей, але не всі мають змогу їх повернути. Серед українців стало дуже популярним інтернет-кредитування, де позику фінансові установи видають за лічені хвилини. Звичайно, гроші швидко опиняються у ваших кишенях, але за повернення боргу доведеться платити не лише грошима, а й нервами. Журналістка 032.ua вирішила розібратися, як працюють фінансові компанії та чому колектори займаються телефонними терором.
У інтернеті з легкістю можна знайти понад 20 компаній, які швидко “позичать” вам потрібну суму. Але ніхто не прописує у договорі, як “легко” буде її віддавати. Найкращий спосіб розібратися з боргом - миттєво виплатити його, інакше ваш телефон будуть “розривати” вхідні дзвінки з невідомих номерів.
У такий капкан потрапила 22-річна Яна, яка вже більше року намагається боротися з інтернет-колекторами. Дівчина взяла в позику гроші у декількох фінансових установ та не змогла одразу повернути. Сума кредитів швидко росла, за день до кредиту додавалося іноді по 3 000 грн.
“Загалом я взяла 12 000 боргу з різних кредитних компаній, а за півроку сума виросла до 300 000 грн. У мене був стрес і я вирішила, що не буду платити борг, поки не вийду на добрий фінансовий рівень. І саме у той час почався справжній телефонний тероризм”, - розповіла 032.ua дівчина.
Спочатку телефонували особисто їй, а за 6 місяців колекторські компанії знайшли номер її сусідки, родичів та мами, яка вже декілька років працює за кордоном. Далі розпочали “терор” контактних осіб.
“Це був жах. Колектори брали фото моїх подруг (не знаю де вони їх знаходили) викладали на сайти і писали, що вони займаються проституцією. Під постами писали: “Допоможу Яні віддати борг у певній компанії. За це я “даю” ось таким чином”. Вони фотографували ці оголошення і надсилали моїм подругам у приват. За те, щоб їх видалити з сайту вони просили надіслати гроші. Відповідно ми повернули весь борг, а колектори забрали всю суму собі, а борг у компанії лишили”, - продовжила героїня.
Нижче ми покажемо фото листування Яни з колектором. Чоловік вимагав від неї кошти та висловлювався нецензурною лексикою.
Щодня Яні приходить чимало повідомлень із невідомих номерів. Їй погрожують, шантажують батьків та знайомих, залякують судом та конфіскацією майна. На пошту колектори надсилають дивні повідомлення начебто з суду, однак неозброєним оком там можна побачити багато помилок. Натомість юристи радять Яні подати до суду за шантаж та не контактувати з колекторськими компаніями взагалі.
“Я спілкувалася з багатьма юристами та адвокатами, які мені рекомендували подавати на недобросовісні компанії до суду, аби вони перестали накручувати відсотки і дали можливість сплатити борг частинами. Інші адвокати рекомендували мені видалити сторінку у Facebook, змінити номер телефону та повністю не виходити на зв’язок”, - завершила дівчина.
Шантаж, погрози та вимагання очікують не лише самих боржників, а й третіх осіб. Саме так називають кредитори людей, чиї додаткові номери надали їхні клієнти. 20-річна Христина вже більше року не може спокійно жити. Щодня до неї телефонують більше 10 разів з різних номерів.
“Я контактна особа боржниці, що брала кредит в інтернеті. Насправді, коли я підтверджувала її особу фінансовій компанії, то навіть не уявляла, що на мене чекає. Коли моя подруга Юля брала декілька кредитів онлайн, то 2 рази дала мій номер, як контактної особи. Однак зараз мені пишуть та дзвонять з понад 6 кредитних та колекторських компаній”, - додала Христина.
Усе починалося зі звичайної розмови з колекторами, а згодом це переросло у погрози та вимагання. Деякі фінансові установи створюють ботів, які щодня телефонували їй щодві хвилини, а інші погрожували в’язницею.
“Якось одна компанія запустила бота, що телефонував мені кожні 2 хвилини і вмикав голосове повідомлення із вказаним номером у кінці. Я зателефонувала на той номер і попросила забрати цього бота, на що дівчина, яка підняла трубку почала обзивати мене нецензурними словами, сказала, що я “сидітиму на нарах” зі своєю подругою та навіть декілька разів мене прокляла”, - розповіла дівчина.
Колектори інколи дозволяють собі зателефонувати о 23:50 або о 6:00 та погрожувати людям, які навіть не брали позику. Також можуть назвати Христину шахрайкою та принижувати її, спілкуються з нею як із боржницею, хоча вона кредитів не брала.
Як працюють фінансові установи, що надають кредити?
Оксана (ім’я змінили на прохання героїні ) працює у одній із фінансових установ, які видають кредити. За її словами, фінансові компанії не мають права вимагати оплату кредитів та телефонувати ще комусь, окрім боржника. Звичайно, є люди, які порушують цей регламент, але їм загрожує штраф чи звільнення.
“У кожної фінансової компанії є встановлений свій регламент. У нас працівники не мають права телефонувати та вимагати гроші не від самого боржника, навіть коли він вказав контактних осіб. Усі наші розмови записуються автоматично, тому у разі якогось звернення, усі записи ретельно перевіряють”, - додала Оксана.
Як вплинути на погрози зі сторони працівників фінансової компанії?
Оксана рекомендує записувати телефонні розмови на диктофон. Якщо вам погрожують чи використовують у своїй розмові нецензурну лексику, зателефонуйте безпосередньо у саму компанію та повідомте про цей випадок. Вкажіть час та тему розмови, також ваше ім’я. Після цього керівництво переглядатиме телефонні розмови та покарає недобросовісного працівника, можливо звільнить.
Хто ж тоді телефонує з погрозами?
Погрожувати можуть недобросовісні працівники компанії інтернет-кредитування або ж безпосередньо колектори, які перекуповують борги. Якщо людина не “гасила” кредит чи заборгованість більше 6 місяців, то фінансова компанія продає кредитну справу у колекторську установу.
27-річна Лариса Іванчук (ім’я приховали за проханням героїні) декілька років тому була частиною відомої колекторської компанії. Вона розповіла, що колектори викуповують кредитну справу у фінансових установ за значно менші гроші.
“До прикладу, якщо ви взяли 5 000 грн кредиту, то колекторська компанія може викупити справу за 1 000 або максимум за 2 500 гривень. Сума продажу залежить від тіла кредиту (суми, яку ви взяли) та терміну його погашення. Далі установа має право вимагати гроші від боржника. Цю суму у компанії вираховують відсотково. Після передачі кредитної справи, фінансова установа, у якої ви брали кредит, відповідальності за дії колекторів не несе”, - наголосила Лариса.
Розмови колекторів також записують, оскільки вони користуються інтернет-телефонією. Їм заборонено погрожувати, нецензурно висловлюватися та вимагати кошти. Однак не усі колектори дотримуються встановленого регламенту. Лариса запевняє, що досвідчені працівники, аби уникнути запису, телефонують з власного номеру та вимагають кошти, погрожують і залякують.
“Керівництво компанії не підтримує такої поведінки. Якщо це помітять, то працівникові загрожує штраф. Я не пам’ятаю, щоб за такі інциденти когось звільняли. Усе залежить від кредитора, який з вами спілкується”, - додала дівчина.
Що робити, якщо вказана контактна особа давно не спілкується з боржником?
“У моїй практиці такі випадки були. Люди говорили, що вже багато років не бачили боржника та живуть у іншому місті. У такому випадку я писала коментар до дзвінка та вказувала, що ця особа не контактує з боржником. Зазвичай це звільняє людину від нав’язливих дзвінків максимум на 2 місяці. Далі колектори знову продовжують телефонувати”, - запевняє Лариса.
Варто пам’ятати, що головна мета колекторів - “виманити” (повернути) кошти у боржника чи контактних осіб. Лариса розповіла, що головний акцент роблять на ту особу, яка в змозі повернути борг. Зазвичай великий тиск іде на батьків чи родичів боржника, що готові за нього сплатити кредит. Їм телефонують найчастіше, оскільки вони прив’язані до винуватця психологічно.
“Якщо ви перекупили сімкарту чи не спілкуєтеся з боржником вже декілька років, то видалити ваш номер з бази можливо, але це важка процедура. Вам потрібно написати офіційного листа у колекторську компанію та прислати документи, які підтверджують, що з боржником ви не спілкуєтеся”, - продовжує вона.
Є ще один спосіб позбутися телефонного терору колекторів - подати на них до суду. Усі телефонні розмови потрібно записувати на диктофон, а далі звертатися з адвокатами у поліцію. Є велика ймовірність, що суд ви виграєте.
“Я не надавала номер. Де його знайшли?”
Контактних осіб дуже часто турбує питання, де колектори чи працівники фінансових компанії знайшли їх номер. За словами колишньої колекторки Лариси, переважно сам боржник вказує номери телефонів у договорі. Але є і інші випадки.
“Міф, що у колекторів є якась невідома база, де є всі номери, досі лишається міфом. Телефони контактних осіб вказують самі боржники чи інші контактні особи. Люди, аби до них не телефонували, надають номери знайомих, родичів та друзів боржника. Однак вони не знають, що це не звільняє їх від колекторських дзвінків”, - повідомила героїня.
Коли на боржника подають до суду?
До суду подають перед закінченням терміну позовної давності кредитів. Позовна давність - це той термін, упродовж якого кредитор має право вимагати від позичальника виконання договірних зобов'язань. Стаття 257 Цивільного кодексу України говорить, що загальна позовна давність становить три роки.
Це означає, що ви берете кредит терміном на 1 рік і не гасите його, а далі протягом трьох років колекторські компанії мають право вимагати сплату кредиту. Коли цей період закінчиться, керівництво компанії може подати до суду або видалити кредитну справу з основної бази.
“Це насправді лотерея. На вас можуть подати до суду, а можуть не подати. Усе залежить від вашої заборгованості. Зазвичай, на боржника, що має кредит до 15 тисяч грн, до суду не подають, а просто закривають справу та додають у “чорний список”. Однак цей процес тягнеться 4 роки. Не знаю, чи кожен готовий витримати такий період”, - наголосила Лариса.
Як захистити себе від погроз зі сторони колекторів?
Юристка Вікторія Іваненко розповіла, що зараз в Україні немає закону, який регулює колекторську діяльність. Такий законопроєкт перебуває на розгляді у Верховній Раді. І поки що єдиний спосіб, який допоможе захистити себе від дій колекторів - не брати кредити онлайн.
“Якщо до боржника телефонують колектори, то йому краще їх не ігнорувати, оскільки вони почнуть одразу дзвонити третім особам, номери яких він вказав. Найкраще буде підняти слухавку та завести з ними коректний діалог”, - наголошує Вікторія.
Чи мають право колектори вимагати кошти від контактних осіб боржника?
За словами юриста, зараз в Україні не заборонено телефонувати третім особам, щодо чийогось кредитного зобов’язання, але колектор не має права вказувати суму заборгованості та вимагати її сплату від контактної особи. Колектори також не мають права просити людину про розмову з боржником, вони можуть лише запитати, як давно ви спілкувалися з людиною, що взяла позику.
“Якщо на вас будь-яким чином тиснуть, погрожують, то ви можете подавати заяву у поліцію. Однак, як показує практика, дуже мало звернень доходять до якогось логічного завершення. Також записи розмови не завжди можуть бути доказом у справі, адже більшість колекторських установ не зізнаються у тому, що саме їхній представник телефонував”, - запевнила вона.
Юристка наголосила, що людина, яка бере будь-який кредит, повинна розуміти, що добровільно дає дозвіл на обробку, збирання та зберігання своїх персональних даних. Саме на підставі цієї згоди вже здійснюються дзвінки до неї та її контактних осіб.
Чи повинен боржник платити борг, якщо відсотки перевищують тіло кредиту?
Вікторія Іваненко наголосила, що боржник зобов’язаний повернути тіло кредиту та відсоток, передбачений договором. Але усі інші додаткові санкції (підвищені відсотки, штрафи та інше) боржник сплачувати не повинен, оскільки це заборонено законом.
“За законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг”, сума відсотків не повинна перевищувати 50% тіла кредиту. До прикладу, якщо ви взяли 5 000 кредиту, то відсотки не повинні перевищувати 2 500 грн”, - додала юристка.
Станом на сьогодні, головним регулятором фінансових компаній є Національний банк України, тому будь-яка особа, що користується фінансовими послугами в Україні може звернутися до НБУ щодо порушень, які здійснює проти неї фінансова компанія. Саме так ви можете захистити себе від недобросовісних фінансових та колекторських установ.
Читайте також: Як львів’янка 13 років виховує сина з аутизмом та чому місту потрібен будинок підтриманого проживання