У світі триває пандемія нової коронавірусної хвороби, у більшості країн запровадили карантинні обмеження. Україна перейшла на карантин ще 12 березня, і вже два місяці громадяни змушені самоізолювалися у власних домівках. Невідома досі хвороба - не єдиний фактор, що негативно вплинув на життя людей. Багато українців втратило роботу, бізнес зупинився,а загальне напруження породило хвилю агресії. Яка ситуація із домашнім насильством на Львівщині, скільки людей не можуть купити продукти і як їм допомагають небайдужі, дізнавалась кореспондентка 032.ua.
Домашнє насильство в Україні та світі
У світі з березня фіксують помітне збільшення кількості домашнього насильства в середньому на 25 - 30%. За даними ООН, побільшало таких повідомлень у країнах ЄС, США, Малій Азії, Австралії та Африці. Одна з найбільших організацій у Великій Британії, що займається питаннями домашнього насильства - Refuge - повідомила про зростання на 700% звернень про допомогу до них, тоді як урядові “гарячі лінії” отримували лише на 20% більше дзвінків із початку пандемії.
Міністерство внутрішніх справ України заявило, що збільшення звернень про домашнє насильство у зв'язку з карантином немає. А ось Громадська організація “Ла Страда Україна” зафіксувала суттєве зростання на свою “гарячу лінію”. У березні провели 6800 консультацій, тоді як у січні та лютому їх кількість була в межах 1600. Найчастіше звертаються за допомогою жінки (86,6%) та діти щодо жорстокого поводження з ними.
Мережа європейських жіночих організацій «Жінки Європи проти насильства «WAVE» (Women Against Violence in Europe) привернула увагу світової спільноти щодо посилення проблеми насильства над жінками та дівчатами в умовах COVID-19. Активістки наголосили, що жінки перебувають у небезпеці не лише через самоізоляцію, але й через навантаження на соціальні інституції - поліцію, суди, соцслужби. У більшості країн помітили зростання звернень про домашнє насильство, а там де такого немає, варто шукати гендерний “цифровий розрив” - далеко не всюди жінки мають доступ до інтернету чи телефону через контроль із боку кривдників. Ті ж, хто таки можуть виходити у мережу, стикаються зі сталкінгом (переслідуванням), булінгом (цькуванням) та секс-домаганнями.
За даними мережі, спеціалізовані соціальні служби для жінок уже зазнали впливу кризи через зростання попиту на послуги та обмеження у пересуванні й дистанціюванні. Критичною є потреба надавати потребуючим заборонних і обмежувальних приписів задля уникнення перевантаженості притулків. У довгостроковій перспективі - наслідки пандемії залишать без роботи велику кількість жінок, які були працевлаштовані частково або на неповний робочий день і тим самим залишать без засобів до існування. Подібну тенденцію в світі спостерігали під час фінансової кризи 2008 року.
Для запобігання погіршенню ситуацію, WAVE запропонувала країнам ЄС прискорити процес імплементації Стамбульської конвенції (нещодавно в Україні відповідна петиція теж набрала необхідну кількість голосів для розгляду Президентом України), інтегрувати гендерну перспективу в усі політики й основні ініціативи Європейського союзу, скасувати всі обмежувальні заходи, які запроваджували в період карантину, забезпечити участь жіночих організацій у процесах щодо довгострокового відновлення, передбачити підтримку малого, середнього бізнесу і неприбуткових організацій, які надають підтримку жінкам (шелтери, «гарячі лінії», доступна допомога) та ін.
Домашнє насильство на Львівщині
Головна прокурорка Львівської області Ірина Діденко повідомила, що кожна третя родина в Україні стикається з насильством, із них - кожна друга з психологічним. Щороку до 3 мільйонів дітей стають свідками або жертвами домашнього насильства чи булінгу. І через табу в суспільстві, не кожна потерпіла особа про це розповідає, але мовчання - не вихід. Станом на травень 2020 року, у Львівській області склали 125 обвинувальних актів щодо вчинення домашнього насильства, 52 з яких - щодо психологічного насильства. Усі матеріали скерували до суду. 125 кривдників суд визнав винними і притягнув до відповідальності.
Як розповіла у коментарі для 032.ua директорка департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Наталія Кузяк, за результатами першого кварталу 2020 року у Львівській області майже втричі зросла кількість звернень щодо домашнього насильства. Так, якщо у період із січня по березень 2019 року зверталося 1632 особи, то вже цього року - 4245 осіб. Переважно телефонують жінки. Посадовиця зауважила, що статистика не показує реального стану речей, бо багато людей наразі не готові розповісти про свої проблеми.
Причин зростання кількості звернень у департаменті соцзахисту називають кілька: пандемію коронавірусу, яка залишила багатьох людей без роботи (як наслідок - загострення ситуацій вдома, на самоізоляції), а також збільшення можливостей доступу до ресурсів зв’язку із тими, хто може допомогти (“гарячі лінії” урядових, обласних, районних та міських відділів соцзахисту, поліції, інтернет-канали). Підтримують потерпілих і громадські організації у Львові - це ГО “Центр “Жіночі Перспективи”, де надають консультації та притулок потерпілим жінкам з дітьми, і ГО “Осоння”, яка працює безпосередньо з кривдниками у рамках корекційних програм. У період карантину такі послуги надають онлайн.
За словами Наталії Кузяк, прихисток можуть надати і у Львівському обласному центрі соціально-психологічної допомоги. А консультації щодо домашнього насильства - у центрах безоплатної вторинної допомоги: контактиТУТ.
У області діють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги (Львів, Яворівський район і Новострілищанська ОТГ). При Головному управлінні Національної поліції у Львівській області запрацювали перші мобільні групи ПОЛІНА: правоохоронці виїжджають на звернення щодо домашнього насильства та реагують відповідним чином.
В умовах карантину працівники служб соцзахисту, поліції та медики проводять онлайн-наради, де розглядають конкретні випадки домашнього насильства та шляхи реагування. Із січня по березень 2020 року на Львівщині склали більше 1600 адміністративних протоколів щодо домашнього насильства, винесли 680 термінових заборонних приписи та 3 обмежувальних.
Як розповіла журналістці 032.ua директорка Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Алла Горбач, кількість звернень щодо домашнього насильства по Львову не зросла. За час карантину в установі зафіксували 120 офіційних звернень, на 9 критичних випадків виїжджала мобільна бригада. Посадовиця зазначила, що звернення про вчинення домашнього насильства приймають не лише від потерпілих, але й від сусідів та небайдужих мешканців міста. У мобільній бригаді завжди є психолог та юрист, який консультує потерпілу людину щодо подальшого плану дій.
Як підтримують потребуючих в умовах карантину?
За словами Наталії Кузяк, із часу впровадження обмежувальних заходів в Україні для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), на державному рівні прийняли низку антикризових заходів. Так, малозабепеченим сім’ям, особам, що втратили роботу, сім’ям з дітьми/особами з інвалідністю спростили процедуру подачі документів та продовжили терміни; перерахунок допомоги зробили автоматичним, навіть тим, хто не зміг під час карантину подати документи, полегшили умови отримання субсидій. Люди з інвалідністю та особи, які втратили право на пенсію, отримають доплати в сумі 500 - 1000 гривень.
Підтримають грошовим забезпеченням сім’ї з дітьми до 10 років, де батьки були ФОПами І-ІІ групи і сплачували податки. Із травня на час карантину й місяць після його закінчення виплачуватимуть матеріальну допомогу на кожну дитину, залежно від віку (до 6 або до 10 років).
Особливу увагу приділяють особам похилого віку, які вважаються найбільшою групою ризику. У Львівській області зареєстровано більше 18 000 таких людей. До них навідуються соціальні працівники з територіальних центрів, які приносять продукти харчування, особистої гігієни, допомагають купити ліки в аптеці чи заплатити за комунальні послуги.
При районних державних адміністраціях діють пункти прийому речей першої необхідності, куди благодійники можуть принести принести продукти, засоби гігієни, господарські товари. Міністерство соціальної політики також підписало домовленості з великими мережами щодо надання продуктових наборів.
Зазвичай, у продуктовий набір входять найпоширеніші товари - борошно, олія, крупи, цукор, чай або кава. Такі набори по Львівській області роздавали на кожній території щонайменше двічі за період карантину, залежно від фінансових можливостей та залучених ресурсів (благодійники, волонтери).
Як пояснила Алла Горбач, у Львові з березня по травень роздали продуктові набори і засоби особистої гігієни 7015 сім’ям. Це - сім’ї у скрутних життєвих обставинах, які самі звернулися на “гарячу лінію” Центру (працює з 8:00 до 20:00 за номером 0-800-301-205). Більшість продуктових наборів - це гуманітарна допомога від благодійних організацій та небайдужих львів’ян. Активними партнерами Львова є БФ “Здійснити мрію”, а також фонд “Життєлюб”, Rozetka і “Нова пошта”, які надали місту 5000 продуктових наборів. Оскільки спершу коштів на таку підтримку в бюджеті міста не було передбачено, роздачу продуктових наборів анонсували як одноразову допомогу. У квітні місто виділило кошти на 900 продуктових наборів, які роздали потребуючим.
“Наші психологи на “гарячій лінії” і волонтери виявляли сім’ї, які насправді потребують продуктів і точно не мають, де їх взяти. Тоді ми завозили їм набори частіше, раз на два тижні, якщо бачили нагальну потребу, щоб людина не залишилася голодною. Орієнтовно таких сімей 20% від загальної кількості (близько 1400 родин - ред.)”, - зауважила директорка Центру.
Нещодавно в соцзакладі анонсували роздачу продуктових наборів, шоколаду та памперсів одиноким і багатодітним матерями. Перша партія за підтримки благодійників складається зі 147 продуктових наборів, 120 шоколадок і 128 упаковок памперсів.
Зараз установа планує допомагати львів’янам із пошуком роботи. У Центрі соціальних служб Львова працює HR, яка проводить співбесіди в умовах карантину онлайн. У подальшому їх проводитимуть вживу. Фахівець підказує як скласти резюме та, відповідно до освіти й вмінь людини, підбирає для неї вакансії на сайтах з пошуку роботи.
Люди без місця проживання
Майже непомітною в українському суспільстві є категорія людей, які з тих чи інших причин опинилися на вулиці. Когось ошукали рідні, у когось - не склалося з роботою, але всі вони перебувають у скруті. Одними з небагатьох, хто підтримують безхатьків у Львові є працівники Центру обліку та нічного перебування безпритульних осіб на Кирилівській, 3а. Як розповів 032.ua директор установи Олександр Бородін, Центр працює цілодобово та продовжує надавати клієнтам медичні та санітарно-гігієнічні послуги, нічліг, харчування та одяг.
У період карантину відвідувачам дозволили перебувати в приміщенні і впродовж дня. Місцева кухня працює з понеділка по п’ятницю, а в суботу та неділю роздають продукти швидкого харчування та консерви. Годувати безхатьків на вихідних допомагають і благодійники. Уже понад три тижні Центр співпрацює з ГО Tarilka.org, яка збирає у супермаркетах Львова продукти з майже закінченим терміном придатності та передає потребуючим. А це - близько 50 людей, з них 40 чоловіків і 10 жінок.
Наразі в закладі призупинили надання послуги з реєстрації місця проживання. Це пов’язано з тим, що ЦНАПи Львова не приймають документи. Тривають перемовини щодо організації цих послуг онлайн.
Банк одягу поповнюється завдяки пожертвам небайдужих львів’ян. Найбільше тут потребують чоловічого взуття, штанів, курток і білизни. Не зайвими будуть засоби гігієни. Принести їх можна на вул. Кирилівську, 3а або домовитись за вивезення великої партії одягу за телефонами: (032)233-10-49 і (032)233-14-79. Телефонувати можна в будь-який час. Важливо, щоб одяг був придатним для подальшого використання.
“Допомога поруч”
У Міністерстві соціальної політики розробили платформу “Допомога поруч”. Як переконує Наталія Кузяк, вона спрямована на підтримку найбільш вразливих верств населення у період карантину та після його завершення. Сенс платформи у тому, що органи соцзахисту на місцях збирають перелік потреб від найбільш вразливих верств населення та публікують на сайті. Опитують самотніх літніх людей, одиноких мам або татів з дітьми до 14 років, у тому числі з дітьми з інвалідністю, сім’ї у складних життєвих обставинах, які звертаються на гарячу лінію Львівського обласного контактного центру - 112.
Із іншого боку, у межах дії платформи формують перелік благодійників і волонтерів, які готові допомогти й надати відповідні продукти чи речі потребуючим. Волонтери також можуть сконтактуватися з відповідальною особою за вказаними на сайті номерами й запропонувати свої послуги. Згідно з даними платформи, більше половини потребуючих осіб - це самотні жінки похилого віку або самотні матері, що виховують дітей до 14 років.
Нагадаємо, для боротьби з домашнім насильством Україні запустили чат-бота @police_helpbot у месенджері Telegram, який має допомагати людям, що постраждали від домашнього насильства. Продовжують діяти урядові “гарячі лінії”. Поліцейські також розмістили листівки з інформацією про домашнє насильство та контактними номерами на дошках оголошень житлових будинків, продуктових магазинах і державних установах.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки Української медійної програми (Інтерньюз)