28 грудня у Львові на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку відбувся черговий пікет проти будівництва заводу з переробки ТПВ на вулиці Пластовій, 13.
Як повідомляє кореспондентка сайту 032.ua кілька десятків львів’ян звернулися до мешканців міста з проханням підтримати ініціативу та навели аргументи проти будівництва.
Зокрема, учасники акції наголосили, що у Європейському союзі з 2017 року заборонили фінансувати заводи механіко-біологічної переробки відходів (саме такого типу об’єкт планують звести на Пластовій). Львів’яни також вважають, що будувати завод потрібно за межами міста, на віддалі не менше 1 км від житла.
“Ми не проти того, щоб будувати сміттєпереробний завод, але не на Пластовій, 13, де очисні споруди. Самі по собі очисні споруди уже є стихійним лихом для Львова, тому що вони ще багато років тому не відповідали питанням розвитку інфраструктури міста”, - заявив Михайло Куртяк.
Представник ініціативної групи “Пластова 13” Рустам Курбанов додав, що цей проєкт заводу - це дорого (кредит 25 млн євро на 13 років під 6% річних), застаріло, неефективно, безперспективно та шкідливо. Чоловік зауважив, що завод на Пластовій буде збитковим, а поруч є два стратегічні об’єкти критичної інфраструктури міста - єдині на весь Львів очисні споруди та ТЕЦ-2, яка забезпечує до 30% електро- і теплоенергії для міста.
“Планова потужність так званого заводу - 240 тис. тонн на рік, якщо поділити на 12 виходить 20 тис. тонн на місяць для міста. У липні цього року виконком без консультацій підняв норму вивозу сміття на 1 особу з 19,7 кг до 30 кг. У Львові офіційно налічується 755 тис. осіб, і норма вивозу сміття на людину збільшилась. Те, що зараз пропонується по заводу, точно виходить за межі його потужності, бо там буде не 240, а близько 260 тис. тонн. І куди ми будемо дівати це “додаткове сміття”? А поруч із заводом, на території Мурованської ОТГ планується виділення 7 гектарів для ДТЕК Ріната Ахметова. Ця фірма займається енерго- і теплогенерацією, у них в концесії перебуває єдиний в Україні сміттєспалювальний завод - у Києві, який вони досі модернізують”, - наголосив Рустам Курбанов.
Відтак, львів’яни переживають за забруднення довкілля внаслідок функціонування заводу, як наслідок - початок хворіб, а також перехід на спалювання ТПВ тією ж таки ДТЕК.
Представниця “Екологічної Платформи” Олена підкреслила, що є два недоліки існуючого проекту заводу: розташування (за нормами, його не можна будувати на території міста) і технологія механіко-біологічної переробки сміття, яка є застарілою. У громадській організації підтримують ідею, що завод можна винести за межі міста, на промислову територію, тим паче, що за їхньою статистикою 73% від “сміттєвого” загалу становлять саме промислові відходи.
Окрім цього, екоактивісти переконані, що одним із способом вирішення проблеми ТПВ є свідоме сортування зі сторони самих львів’ян та відповідна просвітницька кампанія від міста.
“Що ми з вами можемо зробити - це створювати місцеві громади, які зможуть впливати на місцеву владу і вимагати належного ставлення до довкілля”, - зазначила Олена та додала, що потрібно рухатись у напрямку екологічних пріоритетів та недопустити невиправданої екологічної поведінки влади, яка негативно повпливає на життя львів’ян.
Нагадаємо, що вартість будівництва сміттєпереробного заводу становить понад 40 мільйонів євро, більшу частину з яких доведеться віддавати за кредитним договором.