“Дорога пілігрима”: як львів’янин проїхав на велосипеді Францію, Іспанію аж до Португалії, - ФОТО

Львівський підприємець Богдан Оілберґ нещодавно подолав понад 2300 кілометрів: чоловік попри гори, океан, сильний вітер проїхав на велосипеді через Францію, Іспанію до Португалії, щоби здолати “дорогу пілігрима”, або як її ще називають, “Дорогу святого Якова” і дістатися до апостольського храму в Сантьяго-де-Компостела.

Кореспондент сайту 032.ua поспілкувався з львів’янином і розпитав, що його спонукало на таку подорож, як вона відбулась та на що варто звернути увагу людям, які збираються у веломандрівку.

Досьє: Богдан Оілберґу 30 років. Родом із Дрогобича, але вже 12 років проживає у Львові. Чоловік є співвласником та керівником львівської компанії YellBee - маркетплейсу, який об’єднує всіх туроператорів і пропонує користувачам найкращі ціни на мандрівки. Львів’янин любить активний відпочинок та прогулянки з собакою.

Богдане, розкажіть, як давно катаєтесь на велосипеді та коли вирішили робити довші мандрівки?

Недовго, практично за місяць - півтора до цієї подорожі сів на велосипед. Я дізнався про дорогу святого Якова: вона проходить через всю Іспанію - десь 900 км, і зрозумів, що хочу проїхати навіть більше. Пішки йти не хотів, це зайняло б забагато часу і могло набриднути. Відповідно, я вирішив спробувати проїхати цю дорогу велосипедом, хоч і не був впевнений чи подолаю її. Перед мандрівкою почав тренуватись по Львову. Коли зробив повний проїзд по Об’їзній, зрозумів, що можу їхати в далеку подорож. Тож я купив квитки на літак для себе та для велосипеда (Богдан Оілберґ долетів зі Львова до Вроцлава, з Вроцлава - Париж і з Парижа почав свою веломандрівку - ред.), і поїхав подорожувати дорогою святого Якова.

Які були точки на маршруті й чому Ви вибрали саме їх?

Найперше, я планував летіти в Париж, але недодивився на квиток і прилетів у Бове. Тож до мого маршруту додалось ще 100 км. Обрав саме Париж, бо мені імпонує Франція, я хотів її глибше пізнатий побачити.

Найперший пілігрим, який пройшов дорогу святого Якова, також стартував у Парижі та дійшов до головного храму в місті Сантьяго-де-Компостела. Тому і я вирішив розпочати звідси, з «нульового» кілометра. Отримав у Парижі свій паспорт пілігріма і вирушив у дорогу.

Так сталося, що у Франції я багато голодував: їздив, в основному по тій дорозі, яку мені прокладав Google, через маленькі містечка, а в них немає багато магазинів чи кафе. На період подорожі також припали свята, тож дуже важко було з їжею, бо все було зачинено. У Франції був такий сильний вітер, що деколи навіть не давав з’їхати з гори.

Серед приємного – я побачивбагато красивих міст: Орлеан, Блуа, Сент, Бордо, Байонна. Я не поспішав: з одного боку хотілося проїхати на велосипеді цілий день та випробувати своє тіло на витривалість, а з іншого - побачити більше Франції. Насправді, там є багато куди поїхати, відпочити та “відключитися” від цього метушливого світу. Дорога пілігрима - це час для себе, щоб подумати, переосмислити, викинути все зайве з голови. Я потребував цього.

Франція має дуже розвинену велоінфраструктуру, наприклад, в Парижі на світлофорі потрібно навіть ставати в чергу зі звичайними та електровелосипедами, з електросамокатами і скутерами. Париж цікаво пізнавати велосипедом, адже щоб пройти його пішки, потрібно забагато часу. Проте у Франції суттєво бюджетніші варіанти заправок, на яких немає де зупинитися і перекусити. В цьому плані Україна крутіша.

Щодо Іспанії - це країна, в якій найбільша площа гірських поверхонь в Європі. Я цього не знав, але коли туди заїхав, то одразу відчув це. Почалося багато підйомів і навантаження зовсім іншого типу: гори, чимало серпантинів - було дуже важко їхати. Я вибрав північний шлях дороги святого Якова, який йшов попри океан, тож багато кілометрів їхав по узбережжю. Були такі ділянки дороги, що впродовж 30 - 40 км жодної душі не зустрів.

Коли почали готуватися до своєї подорожі?

Вперше за неї подумав у березні: у квітні цього року мені виповнювалось 30 років, тож я хотів їх відзначити по-особливому, наодинці, десь на краю світу.

Ще Ви згадували про “паспорт пілігрима”: чи це обов’язкова річ і що вона дає?

Якщо ми говоримо просто про велоподорож - це необов’язкова річ, але для дороги святого Якова, яка популярна в Європі, Америці, та й цілому світі - це обов’язковий атрибут.

Тут є ціла інфраструктура: в Іспанії існує 5 основних маршрутів цієї прощі. Тому часто кажуть, що всі шляхи ведуть у Сантьяго. Найпопулярніші з них – Французький, Північний і Португальский шляхи. Там кожні 5 - 10 км розташовані альберги (щось на кшталт наших хостелів), де пілігрими можуть переночувати за 5 - 10 - 15 євро, а також кав’ярня і магазин, де можна смачно і недорого перекусити. Для прикладу, вечеря пілігрима, в яку входить велика тарілка салату з тунцем, порція печеної картоплі з рибою, десерт, пляшка вина і корзинка хліба коштуватимуть 9 – 12 євро. За таку вечерю в Україні доведеться заплатити більше.

Якщо раніше дорога святого Якова мала суто християнський, релігійний характер, то зараз це, скоріше, активний відпочинок і туризм. В кінці шляху, коли приходиш до апостольського храму в Сантьяго-де-Компостела, можеш отримати сертифікат пілігрима, але для цього необхідно показати свій "паспорт пілігрима" з печатками за кожен день прощі. Їх ставлять в альбергах, кав’ярнях або туристичних центрах на всьому маршруті.

“Паспорт пілігрима” в Україні не отримаєш, але його можна отримати у Франції, Іспанії, чи Португалії.

Чи познайомились Ви з кимось під час своєї мандрівки?

Так. Перших пілігримів я зустрів вже за 300 км від Парижа - троє людей ішли пішки. Пілігрімів легко впізнати за білою мушлею на рюкзаку – це символ Каміно. У мене вона була на велосипеді. Ми познайомились, це були французи. Потім зустрів британців, іспанців, німців, австрійців, чехів - усіх і не пригадаю, з ким знайомився. Всі дуже привітні, цікаві і добрі люди, абсолютно різного віку.

А чому саме мушля?

Є кілька притч щодо походження цього символу. Перша розповідає про те, що у давнину цим Шляхом відправляли в’язнів, аби вони спокутували свою провину. А як доказ того, що вони пройшли увесь шлях до Сантьяго, вони мали принести мушлю з узбережжя океану.

Інше пояснення походить від того, що всі шляхи Каміно – Французький, Північний, Прімітіво, Англійський, Португальский, сходяться в одній точці – у Сантьяго-де-Компостела, і якщо подивитись на карту, ці дороги ніби утворюють мушлю. 

Чи можете згадати якусь емоційну історію з Вашої подорожі?

Маленька історія була у Франції. Я виїхав вранці, і десь по дорозі побачив кафе, але вирішив не зупинятися, бо думав, що будуть ще, але за 15 кілометрів дороги не побачив жодного, проїхав ще 30 кілометрів - знову немає жодного. Тож я, вже дуже голодний, вирішив з’їсти батончик, який привіз із України: відкрив сумку і знайшов лише фантик від нього, бо я його ще вчора з’їв. Тоді в мені померла остання надія поїсти.

Ще неймовірно було кататися під дощем. Якось під вечір розпочалася гроза - вітер, дощ, здавалося, навіть снігом трохи задувало, - а я ще величезну річку переїжджав по мосту, шириною, як Дніпро... Тоді я вирішив “вступити в боротьбу” з вітром, і в ці миті переживав дуже сильні емоції.

І звісно, остання сильна емоція - це побачити красивий храм святого Якова. Це другий апостольський храм після Венеції (храму святого Марка), який я бачив. Там неймовірна атмосфера, бо тисячі пілігримів так само приходять, сідають на величезній площі, кожен за щось своє думає, молиться… Це неймовірно - подолавши весь шлях, сісти і зрозуміти, що твоя мрія здійснилася.

Який у Вас велосипед, і на що потрібно звертати увагу людям, які також хочуть здійснити подібну мандрівку?

В мене німецький велосипед Focus (MTB). Коли я їхав у цю подорож, припускав, що буде багато гірських поверхонь, тож брав шини Schwalbe Smart Sam. Велосипед має бути легким, з якісними механізмами переключання передач - у мене Shimano XT. Також з собою мав ремкомплект, запасну камеру і ключі, але велосипед мене жодного разу не підвів, навіть колесо не пробилося.

Можна брати велосипед у прокат: окремо по Франції, і окремо - по Іспанії. І якщо їхати в таку подорож, потрібно вміти розкрутити і скрутити назад свій велосипед, відремонтувати його.

Чи не було проблем з переходом кордону?

У мене труднощів з перетином кордону не було. Спершу думав що будуть, бо мав трохи перевантаж, брав із собою спортивне екіпірування і воно заважило більше 25 кілограмів. А що стосується кордону між Францією та Іспанією - я його навіть не помітив. Вже по номерах машин зрозумів, що я в іншій країні.

Чи займаєтеся Ви спортом, щоб підтримувати тіло в формі для таких мандрівок?

Так, я активно займався карате, мав навіть свій клуб, у який зараз планую повернутися. Думаю, що я так спокійно проїхав цю подорож, бо м’язи пам’ятають навантаження. Людині, яка не займалася до цього спортом, було би важко сісти на велосипед і за місяць проїхати таку відстань.

Чи мандруєте Ви зі своєю собачкою?

Мандрую. Моєму стафу уже 11 років, і ми з ним об’їздили багато міст по Україні - Івано-Франківськ, Тернопіль, Київ, Коломия та інші. Подорожували машиною. Добре, що в Україні є багато готелів, які приймають гостей з песиками. За кордон разом поки не їздили, але думаю, йому вже буде важко долати великі відстані.

А по Львову Ви часто їздите велосипедом?

Досить часто, хоча по Львову вже не дуже цікаво їздити велосипедом. У нас є велоінфраструктура, але багато світлофорів. Зазвичай, їду за межі Львова і катаюсь там.

Якщо порівнювати велоінфраструктуру в Україні й за кордоном, де краще і чим?

Велоінфраструктуру в Україні і за кордоном поки що не можна порівнювати. У Львові вона на хорошому рівні, а от в містечках неподалік - чи то Бібрка, чи Трускавець – немає такої дороги, по якій Google запропонує їхати на велосипеді. За кордоном же є швидкісні автобани, і є дороги для автомобілів, по яких можна їхати велосипедом, там водії з повагою ставляться до тебе, об’їжджають.

В Європі є закон, що автомобіль не має права наближатися до велосипедиста ближче, ніж на 1,5 метри – інакше штраф, від 150 євро. За всі 2300 км моєї подорожі мені посигналила лише одна машина. Якось я навіть виїхав на автобан, по якому проїхав 5 кілометрів, хоч це й заборонено. Але то була глуха ніч і мене навігатор не туди повів, і водії з повагою до цього поставились.

У нас же по трасі Київ - Чоп страшно їхати на велосипеді, бо люди навіть до автомобілістів без поваги ставляться.

За кордоном популярний веловідпочинок, коли сім’я їде на байках в гори. Там прокладені велодоріжки по 100 - 200 км - катайся і насолоджуйся; є вказівники та навіть світлофори для велосипедистів. В Україні мережа також розвивається, для прикладу, в Славську активно прокладають велодоріжки, і якщо будемо рухатись в заданому темпі, то колись і ми досягнемо рівня Франції, Нідерландів.

Куди ще плануєте поїхати велосипедом?

Планую зовсім скоро зробити велоподорож по Південній Америці.

У Богдана Оілберґа також є сторінка у соцмережі Фейсбук, де він викладає фото- та відеоматеріали і розповідає про свої велоподорожі.

Нагадаємо, раніше сайт 032.ua поспілкувався із керівним партнером компанії CIG Володимиром Кривком та дізнався про те, як бізнес підтримує інноваційні стартапи студентів, які професії в тренді та як розвивається сфера ІТ.

Оцініть також фоторепортаж із нового коворкінгу на FuturaHUB у Львові та дізнайтеся, який би з вас вийшов вчитель.

Повне або часткове копіювання без письмової згоди редакції забороняється та вважається порушенням авторських прав