Ще з 2007 року у Львові говорять про проблему нестачі місць для поховання. Станом на нині, єдиним цвинтарем, де можна ховати людей у Львові, є Голосківське кладовище, а для підпоховання відкритими є Личаківський, Янівський та Сихівський цвинтарі. Тож у місті постала гостра потреба у будівництві крематорію.
Журналістка 032.ua вирішила дізнатися, що зроблено у місті для вирішення проблеми з похованнями.
Що відомо станом на заразЛьвів’яни вирішили самостійно порушити питання проблеми з похованнями і 13 грудня 2018 року львів’янин Роман Борсенко створив електронну петицію до міської влади з проханням завершити будівництво крематорію або розпочати нове.
“Завершити старе, або розпочати нове будівництво Львівського крематорію”, - йдеться у петиції.
Проте у визначений термін це звернення не набрало потрібної кількості голосів — її підтримало лише 172 людини із 500 потрібних. Тож до обговорення в мерії це питання не дійшло.
Через рік спробу “достукатись” до львівської влади повторили. Відтак, 20 червня Андрій Ходань зареєстрував петицію про відкриття крематорію. Чоловік зазначив, що у зв'язку зі збільшенням населення міста, а відповідно - і кількості померлих, потрібно подбати про альтернативний шлях поховання, тобто кремацію.
"Наявні в місті кладовища переповнені, площі, які вони займають, використовуються неефективно. На кладовищах процвітає тіньовий бізнес продажу місць. Багато могил покинутих або недоглянутих. Натомість, будівництво пам'ятників та гробівців занадто дороге для пересічних львів'ян, витрати на них є неефективним використанням коштів", - наголосив львів'янин.
Автор петиції підкреслив, що кремація та облашування на кладовищах відведених місць для поховань кремованих останків, стандартизація надгробків та зменшення потреби у площах кладовищ, раціональне їх використання здатні суттєво покращити ситуацію та полегшити для багатьох лвів'ян процес прощання з померлими та догляду за місцем поховання.
Звернення Андрія Ходаня зазнало успіху, петиція у визначений час набрала 504 голоси, тож на сесії ЛМР, яка відбулась 19 вересня, депутати розглянули цю петицію. За результатами голосування, “за” відповідну ухвалу проголосували 30 депутатів з 48 присутніх, 2 утримались від голосування, а проти – не було жодного. Втім, оскільки загалом депутатів у Львівській міськраді 64, а для прийняття необхідно, аби проголосувала більшість депутатів, тобто від 33 осіб, то рішення щодо відкриття крематорію не було прийняте.
Як би це безглуздо не виглядало, та попри те, що вже вдруге петицію про відкриття крематорію не приймають, в місті вже існує робоча група щодо будівництва крематорію, яку створено розпорядженням міського голови Львова № 293 від 14 червня 2019 р “Про утворення робочої групи щодо будівництва крематорію у м. Львові”. Більше того, у неї вже було перше засідання і навіть є деякі напрацювання. А тепер про це детальніше.
Під час засідання сесії, яке відбулось 25 квітня 2019 року, депутатка Юлія Гвоздович зачитала свій депутатський запит, у якому попросила відновити роботи над створенням крематорію на Голосківському цвинтарі та знайти земельну ділянку під новий цвинтар. Міський голова Львова Андрій Садовий підтримав таку пропозицію та закликав депутатів долучитися до пошуків земельної ділянки, яку міськрада могла б купити під новий цвинтар.
А вже 27 липня 2019 року на сайті ЛМР з’явилась новина про перше засідання робочої групи щодо будівництва крематорію у Львові, яке відбулось ще 11 липня. Зокрема, у новині зазначено, що мерія активно працює у двох напрямках — доєднання земель до діючих кладовищ і будівництво крематорію.
Щоби прояснити ситуацію, ми звернулися у Львівську міську раду з інформаційним запитом і ось що дізналися:
- ЛКП “Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” укладено договори щодо внесення змін до детального плану, виготовлення технічної документації з землеустрою, геодезичних робіт з розширення території Голосківського кладовища;
- комунальна установа “Інститут міста” проводить соціологічні опитування з мешканцями стосовно доцільності будівництва крематорію у Львові;
- вже провели зустріч з представниками духовенства Львова;
- департамент отримав відповіді на звернення від ПрАТ “Львівобленерго”, ПАТ “Львівгаз”, ЛМКП “Львіводоканал” щодо наявності існуючих інженерних мереж на території Голосківського кладовища;
- управління інвестицій та проектів проводить розрахунки окупності проекту з будівництва крематорію;
- зібрана інформація на проводиться її аналіз щодо досвіду будівництва крематоріїв в Україні та закордоном;
- розробляють дорожню карту будівництва крематорію на території Голосківського кладовища.
Як розповіла у коментарі 032.ua депутатка Юлія Гвоздович, яка, власне, і лобіювала питання відновлення роботи над створенням крематорію на Голосківському цвинтарі, у Львові вже більше року працюють над врегулюванням питання закритих кладовищ на території міста Львова.
За словами Юлії Гвоздович, до неї звернулись мешканці району Білогорща, де власне є такі закриті кладовища. Та попри те, там постійно відбуваються поховання. Людям вже надали дозволи на будівництво збоку, неподалік цвинтара, але оскільки там ще відбуваються свіжі поховання, то це буде порушувати санітарні норми, зокрема, щодо підземних вод та ґрунтів.
“Працюючи у робочій групі з врегулювання питання із закритими кладовищами, ми дійшли до думки, що такі поховання відбуваються перш за все тому, що в нас є недостатня кількість вільних місць для організації поховань у Львові”, - розповіла Юлія Гвоздович.
Зокрема, за словами депутатки, території Голосківського кладовища для поховань вистачить ще орієнтовно на 3 роки. Хоча й планують розширити межі Сихівського кладовища, проте і цього на довго не вистачить.
“Кремація повинна бути як альтернатива для львів’ян. Це, звісно, не єдиний спосіб поховання, ми будемо залишати інші варіанти поховань, але львів’яни теж мають розуміти, що ми не можемо перетворити всі околиці міста в кладовища”, - пояснила Юлія Гвоздович.
Основною причиною потреби будівництва крематорію, за словами депутатки, є питання ефективності використання земельних ресурсів, адже на 0,24 га землі можна здійснити лише тисячу традиційних поховань, в той час як на такій же території вдасться захоронити 12 тисяч урн з прахом. А для тисячі поховань шляхом кремації вистачить 0,08 га. Крім того, можна урни захоронювати вертикально і в одній урні можна ховати прах не однієї людини, а кількох.
Слід зазначити, що будівництво крематорію обійдеться місту значно дешевше, ніж будівництво нового кладовища. Зокрема, з урахуванням закупівлі двох печей та вартості самого будівництва, відкриття крематорію у Львові коштуватиме 24, 8 млн грн. В той час, як відкриття нового цвинтаря обійдеться в 60 млн грн. Цікаво, що мешканці оклиць Львова проти будівництва нового цвинтаря, тож наразі й ділянки під створення кладовища не знайшли.
“Якщо сміття можна вивезти в якусь сусідню область чи за кілька областей зі Львова, то з питанням поховання це буде колапс”, - зазначила Юлія Гвоздович.
Що говорять мешканці ЛьвоваУ четвер, 19 вересня, в приміщенні конференц-зали управління туризму Львівської міської ради, що на вулиці Руській, 20, відбулась публічна консультація із зацікавленими сторонами щодо можливого будівництва крематорію у місті. Цікаво, що ця дискусія пройшла цього ж дня, що й сесія ЛМР, де депутати не підтримали петицію Андрія Ходаня про відкриття крематорію.
Нам вдалось поспілкуватись з одним з учасників публічної консультації — координатором ГО “Чисте Місто. Екологічна ініціатива Львівщини” Олегом Котисом, який розповів кореспонденту 032.ua, що це вперше в публічному просторі підняли питання будівництва крематорію.
За словами представника ГО “Чисте Місто”, перед Львовом постало 2 серйозних виклики - недостатня кількість місць на цвинтарях та відсутність можливості їх щороку розширювати, а потреба така є. Тож на консультації розповідали про можливості вирішення проблеми — будівництво крематорію у Львові.
Як розповів Олег Котис, більшість людей взагалі не знали, що у Львові (і не тільки) є проблема з місцями для поховання, тим паче не знали, які альтернативи тут можна запропонувати. Також виникали запитання стосовно розміщення ймовірного крематорію та забудовника, який, власне, ним займатиметься. Тому ця дискусія несла більше ознайомчий характер. Котис наголосив, що це питання потребує частішого обговорення, її не можна замовчувати, аби в критичній ситуації не довелось чим по швидше її вирішувати.
Також Олег Котис розповів, що технологій будівництва крематорію є досить багато, тож тут потрібно враховувати, чи оснастять його фільтрами і чи не забруднюватиме він повітря та довкілля в цілому. Проте традиційні поховання, які сьогодні здійснюють у Львові, не є більш екологічними, адже різноманітні речовини таки потрапляють у ґрунт та ґрунтові води. Щоби легше було прийняти рішення — потрібно порівняти екологічні засади.
“Крематорій - це одна з альтернатив, та, на жаль, ми не порівнювали інші альтернативи. З 2016 року в США розробляється проект компостування рештків, який наразі є найекологічнішим методом поховання”, - розповів Олег Котис.
За словами координатора ГО “Чисте Місто”, компостування рештків здійснюється на основі азоту та відходів дерева (тирси). Найдовшим терміном, за який ці рештки перегнивають і стають добривом, є 30-40 днів, тож на цих територіях можна навіть садити якісь саджанці. В деяких розвинених країнах над цим проектом працюють вже не один рік.
Журналіст 032.ua пропонує львів’янам висловити свою думку щодо будівництва крематорію у Львові:
Досвід України та зарубіжних країнЗгідно з статтею № 26 закону України “Про поховання і похоронну справу”, у нашій державі передбачено три види поховань, і одним з них є кремація померлого.