Що сталося із львівськими рок-гуртами "нульових"

Рок в Україні – це велика частина неофіційної культури, яку робили люди щирі, талановиті й віддані, чиє мистецтво було й залишається справжнім і вільним. У 2000-х у Львові проблем з новими групами не існувало: вони були затребувані і актуальні. З часом деякі явища та персонажі набули відтінків "легендарності".

Зараз журналістка 032.ua пропонує читачам поностальгувати, згадати найвідоміші рок-гурти "нульових" та дізнатися, що з ними відбулось за останні роки.

Ніагара

Гурт "Ніагара" – один з найкращих представників львівської альтернативної школи. З 2000-го року творять музику, яка живе в них самих, розвивається і виливається потужним водоспадом назовні. Зараз гурт "Ніагара" "живіший" за всіх живих. "Музика завжди була для нас хоббі та віддушиною та аж ніяк не джерелом прибутків чи гонитвою за славою. Тоді (в 2000-их) було більше часу, менше зобов'язань. Сьогодні ми далі творимо і кайфуємо разом, коли приходить натхнення пишемо нові треки, час від часу маємо виступи там, де нам приємно і круто...", – розповіла 032.ua лідерка гурту, Віка Папа.

Та найважливіше, що Віка Папа (vikaniagara) втілила свою мрію, яка виявилась потрібною творчому Львову, як повітря – створила музичну альтернативну школу Muzcool, найосновнішим завданням якої є не згасити бажання займатись музикою. Гаслом став її популярний хештег в соцмережах #моямузикаНЕстихне. Школа об'єднала півтисячі людей в музичне ком'юніті (відомі музиканти та учні) і планує розширювати діяльність. Сама ж "Ніагара" спокійно готує новий трек, як завжди без зайвого пафосу, просто якісно, душевно, про те, що треба говорити сьогодні.

АННА

Гурт "АННА" – один із найбільш відомих і найбільш концертуючих гуртів на альтернативній сцені України. Немає, мабуть, жодного фесту в нашій країні, де б вони не брали участь. "Перлини Сезону", "Червона Рута", "Таврійські Ігри", "Іншамузика-фест", "Руйнація", "The Global Battle Of the Bands", "Нівроку", "Red Alert Open Air" і ще багато-багато інших відомих і не дуже майданчиків розривалися під натиском core-драйву цих львів'ян.

Гурт "АННА" було засновано 12 жовтня 2002 року у Львові зусиллями вокаліста Віктора Новосьолова та гітариста Юрія Підцерковного. У 2003 році вийшов їх демо-альбом "Проба", котрий офіційно, утім, випущений ніколи не був. Окрім нього, на рахунку гурту два повноцінні студійні альбоми, а саме: "Карматреш" (2008) та "Срібна змія" (2010), міні-альбом "Сприймай Мене" (2006) та кілька синглів.

24 лютого 2013 року в офіційній групі сайту в соціальній мережі гурт заявив про припинення свого існування, та вже 25 квітня 2015 року на фестивалі "Заватаження" відбувся другий виступ гурту після розпаду і 2-річної паузи, на якому було оголошено про возз'єднання гурту, наступні виступи в Києві та на фестивалі "Файне Місто" і про роботу над третім альбомом. "Ніколи не гонили за славою.У рок-музиці, напевно, так і є, що більше амбіцій з віком, більше протесту. Не сказав би, що ми там дедлайни поставили, але є певні обов'язки. Музика для нас так і лишилась точкою віддушини, тільки зараз підхід до кожної ноти, кожного слова ретельний" – розповів вокаліст гурту Віктор Новосьолов.

Тостер

Одна з найпопулярніших панк-груп західної України 2000-х років – це "Тостер". Вперше гурт зібрався 16 грудня 1997 року, свій перший виступ вони відіграли на фестивалі "Весна медика-99" у Львівському медичному університеті. Музиканти були переважно студентами львівських ВНЗ, зокрема: вокаліст Дмитро "Кумар" Тернущак та бас-гітарист Василишин Олег – Львівського національного університету, гітарист Андрій "Дирчик" Деркач – "Львівської політехніки", а ударник – Львівського медичного університету.

Гурт став постійним учасником виступів і концертів у рок-клубах та кафе: "Лялька", "Star", "У пана Михайла", "XL club", "Порохова вежа", спорткомплексі "Спартак" (усі – Львів), "Яма" (Рівне), "ПромZona" (Київ). Починаючи з 1999 року, "Тостер" щороку виступає на фестивалі "Рокотека", 2002 року – учасник фестивалю "Перлини сезону-2002". Успішно пройшовши відбіркові тури в Києві, гурт потрапляє у фінал, що проходив у Запоріжжі, бере участь у Гала-концерті поряд з "Океаном Ельзи", "Тартаком", "ТНМК" та іншими зірками української естради. Варто згадати і фантастичний виступ на фестивалі "Тарас Бульба" в Дубно. Їхні живі концерти відзначались підвищеною агресивністю і частенько закінчувались ушкодженням апаратури. Гурт став одним із лідерів західноукраїнського панк-року.

Розбіжності всередині колективу привели до розпаду гурту влітку 2004 року. На момент розпаду гурту було записано багато різного концертного та студійного матеріалу який так нікуди і не ввійшов, а багато пісень залишились у вигляді мінусовок (без вокалу).

У 2014-му лідер гурту Кумар поставив всі свої тогочасні музичні проекти на паузу і взявся за новий – створений до 100-річчя "Великої війни". Його новий проект "1914" виконує martial death metal – моторошну і важку гітарну музику. Альбом "The Blind Leading the Blind" – друга повноформатна платівка команди, що потрапила у безліч метал-ТОПів по всьому світу і отримала звання "Найкращий український metal альбом 2018 року" за версією The Best Ukrainian Metal Act. А нещодавно Львівський death metal колектив розпочав співпрацю з одним із найбільших метал-лейблів світу – австрійським "Napalm Records".

Інкунабула

У квітні 2004 року Львів дізнався, як звучить латинською слово "колиска", адже саме в цей час троє однодумців вирішили поповнити львівський андеграунд групою з незвичайною назвою "Інкунабула". Через два місяці після заснування група надсилає 4 демо-треки для відбору на український рок-фестиваль "Рок-Екзистенція". Фортуна посміхається їм, і взимку 2004 року молодий колектив виступає на головній в той момент площі країни революційному "Майдані".

З кожним концертом викристалізовується власний стиль та оригінальне обличчя групи: важкі агресивні гітари та скріми, автентичні фолк-елементи, мелодійна вокальна лінія та влучні басові соло.Виняткова, як для тріо, енергетична складова відіграє ключову роль під час концертів. У вересні 2007 року виходить дебютний альбом "НеВиДаНе" – наслідок і підсумок понад трирічної діяльності гурту. А вже 2 листопада 2008 року "Інкунабула" припиняє своє існування. "Ми йдемо, щоб повернутися" основний лейтмотив цієї події. Та станом на 2019 рік гурт так і не було відновлено. "Розпались більше десяти років тому. Я мало що пам'ятаю з тої епохи... Кожен з нас займався в якійсь мірі музикою, мали свої проекти. Робота і сім'я для кожного стала важливішою. На музику часу було все менше", – поділився гітарист гурту Максим Хоменко.

 Green Silence

Все починалось в 2004 році з ідеї створити проект, який би грав легку, розслаблюючу, психоделічну музику. Гурт заснували двоє студентів ЛНУ ім. І. Франка Гарасимович (Боб) та Барна (Барма) Максим. Потім у гурт прийшов Юрій Рокецький (Lennon), у минулому вокаліст гурту "CODA", і погодився грати на бас-гітарі. Першим барабанщиком був Р. Курташ, далі  С. Кирилов. У такому складі 23 березня 2004 року хлопці провели першу репетицію і дали гурту першу назву "Silence", яку згодом перейменували у "Green silence". З того часу склад неодноразово змінювався, що у свою чергу впливало на зміну стилю музики. Зрештою грут зупинився на ска, фанку та латино-американських мотивах, а в цілому різностильову музику гурту об'єднує яскрава мелодійність композицій. Згодом гурт почав брати участь у численних фестивалях, давати велику кількість клубних концертів та активно гастролювати Україною та за її межами.

"Гурт на даний час існує і ніколи не припиняв свого існування, за останні роки ми дещо збавили інтенсивність виступів та розвитку гурту, у зв’язку із внутрішніми перетрубаціями, а також подіями в країні. Однак, зараз ми дописуємо наш третій альбом і на днях з’явиться довгоочікуваний перший сингл з нього, який називається – "На пляжі". Протягом останніх 10 років, ми виступали в клубах та фестивалях, трохи їздили у Польщу на гастролі. Знялись у декількох телепрограмах, як наприклад "Гараж", "LvivPlay" тощо. До музичної творчості як на початку нашої кар’єри, так і зараз, ми ставимось як до одного з найважливіших та найцікавіших явищ культури. Для нас дуже важливим було писати саме свої пісні, доносити крізь пісні свої настрої і переживання. На концертах у нас має панувати радість і безтурботність. Це основа і мета, як тоді так і зараз", – розповів вокаліст гурту "Green silence" Рокецький Юрій.

Верховна Зрада

Починалося все наприкінці 2000 року. Назва "Верховна зрада" з'явилася всього за півгодини до прем'єрного виступу в клубі "Лялька". Тоді ж відбувся перший скандальчик, про який тоді навіть написали у газетах – група споганила виступ хедлайнерів концерту "Без Цукру", бо публіка вимагала "ВЗ" на сцену. Надалі команда зарекомендувала себе, як активний учасник рок-концертів у Львові та за його межами. У їхньому активі – виступи в тій же "Ляльці" та "Фірі", де розгромили найбільшу кількість апаратури за всю історію рок-клубу. Група двічі брала участь у фестивалі "Тарас Бульба" в Дубному, є дипломантом черкаського фестивалю "Золотий дощ". 

Історія гурту "Верховна зрада" налічує багато дивних епізодів: від бійок з агресивно настроєними молодиками під час невдалої спроби організувати рокотеку в кафе Національного лісотехнічного університету, до повного фурору на фестивалі альтернативної музики "Rейвах" 2004 року в Тернополі, де "ВЗ" мали колаборацію з київським художником-перформансистом Геннадієм Гутгарцом. Журналіст газети "Україна молода" Дмитро Антонюк, так описав цей виступ: "Справжнім відкриттям, принаймні для київських журналістів, стала команда "Верховна Зрада". Поєднуючи джаз-рок, фанк, хіп-хоп, та ще Бог знає що, "зрадники" досягли неймовірного рівня драйву, а їхні відверто політичні та соціальні тексти приречені на велике майбутнє в світлі року виборів Президента України".

Наприкінці "нульових" гурт припинив своє існування. "Музика – частина мого життя, та мене. До музики ставлення не змінилось, як колись грав на барабанах, так і досі цим займаюсь, просто менше уваги йде на музику, а з декількох гуртів ("АННА", "Верховна Зрада", "Immago", "Octopus Kraf", "Latur") граю наразі в одному та невідомому", – розповів барабанщик гурту Вадим Баюк.

Полинове Поле

Гурт "Полинове поле" з’явився на світ 2005 року. Записавши демо з трьох пісень, колектив одразу бере участь у низці масштабних фестивалів, де знаходить надійну підтримку публіки. Перемоги на фесті "Тарас Бульба – 2005" та "Рокотеці-2005" закріпили "Полинове поле" на музичній мапі України. Після значної зміни складу на початку 2007 року музика "Полинового Поля" дещо змінилась – стала помітно важчою, мелодійнішою, і ближчою до раніше обраного стилю – готичний метал. До гурту приєдналися нові учасники, серед них – солістка Львівської філармонії Маріанна Лаба. Це дозволило вийти на якісно новий рівень написання музики і сценічного виконання.

Нині за плечима музикантів майже десятки найбільших українських рок-фестивалів та чотири студійні альбоми. "Полинове поле" поєднує музику з своєю власною містичною філософією та візуальним мистецтвом, це синтез потужного гітарного саунду, української етніки та готичної естетики. 

"Коли гурту вже 15 років, то ставишся до нього як до чогось невід'ємного. У порівнянні із серединою 2010-х, коли було багато живих виступів і напружених концертних поїздок, сьогодні ми працюємо більше на якість, ніж на кількість. Старі пісні грати далі приємно, але хочеться робити щось більш осмислене. Зараз ми всі вже виросли, і в декого сім'ї і діти. Репетиція для нас – це як відпочинок від буднів і душевне задоволення. Деколи кумедно згадувати перші роки, всі були такі ще "зелені", але стільки ентузіазму і азарту! Зараз все легше і простіше ніж тоді, і досвіду більше, і всі можливості є, але ті перші роки чимось були неповторні. Та музика, що пишеться зараз, є мабуть, більш продумана і зріла. Коли бачимо, що виходить, то розуміємо як добре, що вся справа продовжується", – розповів учасник гурту "Полинове поле" Андрій "Джон" Кіндратович.

К402

В одному з гуртожитків Львова жили два друга, які частенько просто в кайф грали свої пісеньки під акомпанемент акустичної гітари та різної перкусії. Час від часу вони влаштовували "квартирники" в кімнаті №402, в якій жили, і на які сходились дуже різні люди і випадкові перехожі. Пізніше до них приєднався ще один гітарист. Відтоді почались репетиції. Музика була акустичною, і про електричне звучання тоді ще ніхто не думав. Згодом хлопців запросили на один зі студентських фестивалів, на якому вони взяли номінацію "кращий вокал", а наступні два роки – "кращий гурт".

У січні 2008 року на черкаській студії "Paradox Records" було записано перший альбом "Красива сумна". Він став масштабним знайомством з публікою, викликав у когось зі слухачів зацікавлення, у когось критику, – менше з тим, мав наслідком ряд концертів містами Західної України та часті виступи на сценах Львова. 13 червня відбулась концерт-презентація нового альбому у клубі "S.Dali". Своєю участю "К402" підтримали гурти "Оратанія" та "П.Н.Д". А далі знову гастролі, "К402" бере участь у фестивалях "Висадка" в Тернополі, "Цвіт Папороті" в Коломиї, проходить львівський відбір на фестиваль "Тарас Бульба 2009" в Дубно, на якому входить у п'ятірку найкращих і стає дипломантом фестивалю. Група розпалась в 2014 році.

"Група розбіглась та й все, недавно сидів в барі на районі і почув фразу від молодика: "...хто жив в общазі Палітєха і не слухав – К402 той не вчився там!". Особисто я планую і надіюсь записати невдовзі пару треків. Сам", – позповів лідер гурту Сергій Случак.

Читайте також: 10 крутих гуртів зі Львова, про які ви могли не знати

*Повне або часткове відтворення матеріалу без письмової згоди редакції забороняється.

Фото в тексті – з вільних джерел.