“Завжди мріяла переїхати до Львова": як у Львові ошукали переселенку з Донбасу

Хоч Львів прийнято вважати культурною столицею України, яку відвідують сотні тисяч туристів щороку, навіть тут існують свої "темні" сторони. Мова йде про телефонних шахраїв, які за останні кілька місяців активізувалися та обманюють львів’ян на великі суми грошей.

Така ситуація спіткала мешканку Львова — Тетяну Качуру, яка переселилась до нашого міста після початку російської окупації Донбасу 2014 року. Кореспондент сайту 032.ua поспілкувався із жінкою, що опинилася в скрутному становищі через телефонних шахраїв і тепер не може знайти роботу.

Зараз Качурі Тетяні Леонідівні 35 років. Її рідне місто — Горлівка, що у Донецькій області. За фахом вона вчителька англійської та української мов, вела уроки в школярів. У 2014 році жінка, у зв’язку з окупацією Донбасу, була змушена переїхати до Львова. Тут вона мешкає в гуртожитку за містом із подругою-студенткою. Всі її рідні залишилися на Сході, на окупованій території України. Відтак, Тетяна Леонідівна сама у Львові, без будь-якої допомоги.

Пані Тетяна зізнається, що їй завжди подобався Львів і вона мріяла сюди переїхати. Проте вона й не підозрювала, що в омріяному місті її спіткає таке лихо — жінка постраждала від шахрайства, її обікрали до останньої копійки. Більше того, крадії не посоромилися викрасти й кредитні гроші.

“Усе почалося 12 січня цього року, коли мені на мобільний телефон прийшла СМС про заблокування банківської картки. Раніше мені вже телефонували, але я не відповідала. Цього дня я відповіла на дзвінок - у слухавку говорив чоловік, який представився Смагіним Євгеном Ігоровичем і запевнив, що він зі Служби безпеки Нацбанку України”, - розповідає Тетяна Качура зі сльозами на очах.

Зізнається, що у неї не виникало ніяких підозр, адже чоловік по той бік слухавки назвав адресу офісу в Києві, а також згадав номер свого контрольного жетону.

“Я попалася на тому, що не знала, що такої служби, як Служба безпеки НБУ, просто не існує. Я переконана, що багато людей про це теж не знають”, - зазначила пані Тетяна.

Далі чоловік почав залякувати жінку, сказав їй, що з карточки якась стороння особа намагалася зняти гроші, але цей платіж “завис”. Чоловік, який представився Ігорем, повідомив Тетяні, що їй обов’язково потрібно пройти ідентифікацію — переказати гроші з її картки на його мобільний номер.

“Цей Ігор переконав мене, що для завершення процедури я маю назвати цифри, які вказані на картці. Я йому їх сказала. А ще чоловік мені пообіцяв, що коли я пройду цю так звану ідентифікацію, то всі кошти повернуться мені на картку. Але ніякі гроші на мою картку не повернулися”, - з сумом пригадує Тетяна Качура.

Жінка розповідає, що справді повірила працівнику “НБУ” і деяку суму таки перекинула йому на мобільний номер. А згодом з картки пані Тетянипочали зникати гроші.

“Того ж дня я пішла до поліції і написала заяву. Мені вдалося по виписках з банку відслідкувати, куди пропадають гроші. Ці дані я теж надала поліції, проте мені сказали, що поки не прийде запит, то вони нічого не можуть зробити. Я також просила допомоги у кіберполіції, проте безрезультатно”, - наголошує потерпіла.

Ось так Тетяна Качура стала жертвою телефонних шахраїв. Загалом, жінку ошукали на суму близько 30 тис. грн. Оскільки серед коштів були і кредитні, то до цієї суми додалися ще й заборгованості. Тепер працівники банку “Пумб” вимагають повернути гроші.

“Банк мені погрожує, що мої рідні, які перебувають на тимчасово окупованій території, не зможуть взяти кредит на купівлю житла за програмою для переселенців і тому не зможуть виїхати. Це дуже мене злякало. Також я була в юристів, які мені сказали, що можуть накласти арешт на мою частину квартири і тим самим мої батьки ризикують просто загинути. Загинути на війні,” - розповіла Тетяна Качура.

Проте пані Тетяна наразі не має змоги повернути таку велику суму грошей. Жінка перебуває на обліку як безробітна в Львівському міському центрі зайнятості з 22 лютого 2019 року. Тетяна Леонідівна зверталася за допомогою і до Департаменту соціального захисту населення, проте це також не дало ніяких результатів.

“Раніше я працювала вчителем в львівській школі №34. Директор цього закладу постійно цькував мене за те, що я переселенка. Останнє, що він мені сказав: “Повертайся додому, скоро закінчиться війна”. А потім мені просто не продовжили контракт. І з цим я нічого зробити не можу, адже в різних інстанціях мене запевняють, що закон не дозволяє втручатися у навчальний процес,” - згадує Тетяна Качура.

За словами пані Тетяни, єдине, що їй сьогодні приносить дохід — приватні уроки з підготовки абітурієнтів до ЗНО. Проте ці заняття не є стабільними.

Тетяна Качура запевняє, що зі всіх сил намагається якось зарадити цій ситуації. Частину штрафів їй вдалося погасити завдяки допомозі добрих парафіян, які зібрали для жінки гроші. Також допомагали виплачувати штрафи небайдужі знайомі. Тепер жінка до літа планує займатися репетиторством. А що робитиме далі — ще не знає.

“Коли в мене вкрали гроші, то я не мала зовсім нічого. Я їла одну “Мівіну” майже тиждень. В мене навіть не було грошей приїхати до дитини на заняття. Світ закрився. Мої родичі перебувають на окупованій території України, і я дуже хвилююся за їхню долю. Через мою ситуацію з банком, можуть постраждати мої батьки. Дуже хотілось би знайти роботу і поміняти щось. Я дуже потребую допомоги”, - резюмувала Тетяна Качура.

У середній загальноосвітній школі №34 імені Маркіяна Шашкевича підтвердили інформацію, що Тетяна Качура працювала у них вчителем англійської мови. Також у школі розповіли, що жінку прийняли лише на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника, тобто - до кінця навчального року. Відтак, пані Тетяна працювала у школі №34 з 21 лютого 2017 року до 31 травня 2017 року.

Тетяна Качура розповіла, що банківську картку “Пумб” їй подарували в магазині “Comfy”, що на вулиці Івана Виговського, 100. Жінка пригадує, що у 2014 чи то 2015 році придбала там планшет і при купівлі їй подарували банківську картку. Картку “Пумб” оформили безпосередньо в “Comfy”.

“Був нюанс, що я не могла з неї знімати готівку. Але на картці був певний ліміт, тому я просто розраховувалася нею в магазинах”, - пояснює пані Тетяна.

Зі слів Тетяни Качури, у неї не було жодного договору на цю картку. Коли жінка звернулася безпосередньо у відділення банку “Пумб”, то їй відповіли, що цей договір вона може знайти на сайті і примірника документу їй не надали.

Кореспондент сайту 032.ua надіслав інформаційний запит до банку "Пумб" аби з’ясувати, чи справді відбувалася така акція у “Comfy”, проте відповіді наразі не отримав.

У поліції не розголошують особистої інформації стосовно Тетяни Качури та розслідування її справи щодо телефонного шахрайства, оскільки ці дані є конфіденційними.

Проте львівські правоохоронці повідомили, що протягом 2018 року у Львівській області зареєстровано 4726 кримінальних проваджень за фактами вчинення шахрайств, з них - 1270 кримінальних проваджень, без врахування закритих. Впродовж 2018 року повідомлено про підозру по 548 кримінальних провадженнях, з них 458 - по кримінальних правопорушеннях, які були зареєстровані у 2018 році.

А протягом трьох місяців 2019 року за фактами вчинення кримінальних правопорушень цієї категорії зареєстровано 1192 кримінальних провадження. За вказаний період повідомлено про підозру по 206 кримінальних провадженнях, з них по 149 кримінальних правопорушеннях, які були зареєстровані у 2019 році.

Зазначимо, це загальна статистика зафіксованих злочинів по вчиненню шахрайства. Окреме ведення статистичних обліків “телефонних шахрайств” у поліції не здійснюють, оскільки по цій категорії правопорушень не передбачені відповідні додаткові відмітки.

Додамо, працівники банків зазвичай не телефонують до клієнтів зі своїх мобільних телефонів. А якщо до вас телефонують і просять назвати цифри банківської картки — ні в якому разі не робіть цього. Якщо ви отримали СМС із інформацією про заблокування картки, то зверніться на гарячу лінію фінустанови.   

Джерело фото: Тетяна Качура.

Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється і вважатиметься порушенням авторських прав.