На щастя, в архівах та приватних колекціях є достатньо старих світлин Львова різних епох. Відтак, ентузіаст Микола Кравцов вирішив піти далі і порівняв у одному фото Львів сучасний та на ретро-світлинах.
Пропонуємо подивитись, що з цього вийшло у серії з фотокомпозицій, та порівняти, що змінилося у Львові за 100 років.
Оригінальне фото зроблене під час Другої світової війни, після боїв за Львів. На фоні будинок побудований в 1910 році на замовлення відомого львівського лікаря-окуліста Теодора Баллабана. На першому поверсі в цьому будинку з 1912 року і по сьогоднішній день розміщується міська ощадна каса, тільки тепер це філія "Ощадбанку".
Пам'ятник королю Яну ІІІ Собєському був встановлений тут в 1898 році як герою Віденської відсічі. З того часу це місце стало улюбленим об'єктом для фотографій. В 1950 році пам'ятник був перевезений до Польщі і встановлений в Гданську.
А це - будинок банківського дому “Гауснер та Віоланд”, теж на нинішньому проспекті Свободи. Будувався по частинах з 1809 по 1822 рік. Під час Другої світової війни був зруйнований. Згодом при відновленні будинку був надбудований четвертий поверх.
Радянські солдати ведуть бої під час Львівсько-Сандомирської операції, завдяки якій від німецьких військ було звільнено Західну Україну та частину Польщі. Операція була проведена дуже швидко, тому відступаючі німецькі війська навіть не встигли підірвати замінований ними Львів.
Статуя Діви Марії колись стояла в сквері на місці пам'ятника Міцкевичу. Сам же пам'ятник Міцкевичу за проектом мав стояти майже там, де зараз є статуя Діви Марії, на місці круглої клумби на одній осі з оперним театром. Тим самим він мав стати урочистим завершенням проспекту Свободи з цього боку. Проте саме під тим місцем проходить колектор Полтви і вже коли над ним почали закладати фундаменти він обвалився, через що і було прийняте рішення перенести пам'ятник в центр тодішньої Маріїнської площі.
Побудований в 1901 році для фірми "Доктор Міколяш, Піч, Левинський і Спілка", якій належав будинок з аптекою на вул. Коперніка, 1. В пасажі розміщувались кафе і кав'ярні, два кінотеатра, різні торгові площі. Пасаж Міколяша був зруйнований 22 червня 1941 р. німецькою авіабомбою.
Адміністрація почала розташовуватись в цьому місці з 1921 року, коли тут було збудовано резиденцію губернатора. На куті з вул. Просвіти колись був двоповерховий будинок диліжансової пошти.
Будинки міської бойні, почали вказуватись на карті міста з 1920-х років. Про її важливість на той час вказує окрема залізнична гілка, прокладена до підприємства. Також про призначення будівель нагадують гіпсові голови корів, якими прикрашені фасади.
В цьому будинку було міське казино, в залах якого часто відбувались бали різних міських товариств. В 1901 перед головним входом встановили пам'ятник польському поету К. Уєйському.
Будинок, на місці якого в 1912-1921 побудували найвищий на той час прибутковий будинок для найбагатшого львівського бізнесмена Йона Шпрехера. Цікаво, що в той час це будівництво супроводжувалось громадським обуренням та суперечками, схожими до сучасних обговорень нової будівлі Укрсоцбанку.
Так будівля виглядала по завершенні її будівництва в 1904 році.
Будівля на куті — Палац Любомирських, побудований в XVII ст. на місці п'яти давніх кам'яниць. Потім реконструйований в ХVIII ст. Саме з балкону цієї будівлі в 1941 році в окупованому німцями Львові був проголошений Акт відновлення Української держави. Довідавшись про це, Гітлер видав наказ негайно знищити рух Бандери.
Джерело: блог Миколи Кравцова