У самому центрі Львова, на проспекті Свободи, височіє пам'ятник Тарасові Шевченку. Біля нього постійно відбуваються визначні та пам'ятні події, фотографуються туристи, залишають квіти небайдужі українці.
Кореспондент сайту 032.ua пропонує згадати, коли ж у Львові встановили скульптуру Кобзаря та які історичні перипетії з цим пов'язані.
Митці Володимир та Андрій Сухорські, що працювали над виготовленням пам'ятника Шевченкові, робили це не в Україні, а в Аргентині. Велична скульптура, висотою 4,45 метри, була створена у провінції Монте-Гранде, у передмісті Буенос-Айреса. Оскільки пам'ятник встановлювали на кошти громади, в часи Перебудови, то зібраних коштів не вистачило, і українець Василь Іваницький почав збирати кошти в українській діаспорі в Аргентині. До слова, аргентинська діаспора вже сотню років зберігає та плекає народні традиції: наприклад, з їхньої ініціативи у 1970-х роках в Буенос-Айресі з'явився пам'ятник Кобзарю, а трохи згодом було засновано Фундацію ім. Т. Шевченка, яка донині опікується українськими пам'ятниками в Аргентині та цвинтарем у Монте-Гранде.
Після того, як пам'ятник було виготовлено, спільними зусиллями львів'ян та українців діаспори, постало питання його транспортування. Скульптуру довезли на кораблі з Аргентини до німецького Гамбурга, а звідти - прямісінько до Львова.
24 серпня 1992 року, у першу річницю Незалежності України, на проспекті Свободи у Львові урочисто освятили пам'ятник Шевченкові. До дійства залучили духовенство української православної, греко-католицької, вірменської та римо-католицької церков. З того часу місце слугує для народних зібрань, віче, відзначення пам'ятних дат, громадських протестів, концертів.
Український Кобзар - не єдиний, хто милував око львів'ян на проспекті Свободи. До 1950 року на цьому місці, на постаменті височіла скульптура польського короля Яна ІІІ Собеського на коні, яка з'явилася у Львові 1898 року. Після Другої світової війни, коли у Львові до влади прийшли комуністи, у 1949 році тогочасна облрада вирішила передати пам'ятник полякам, а вже за півроку, в березі 1950-го, Собеського перевезли до Варшави. Через 15 років пам'ятник короля встановили у польському Гданську.
Ще за часів Австро-Угорщини громадськість Львова намагалася спорудити пам'ятник Шевченку, але міські чиновники не давали на це дозволу. Радянські можновладці також не дуже горіли бажанням возвеличувати "борця за соціальні права" Тараса Шевченка. І лише наприкінці 1980-х львів'яни активізувались і добилися рішення про встановлення пам'ятника. Про місце також довго сперечалися, втім вирішили таки встановити пам'ятник на центральному проспекті Львова, після того як з ініціативи поета Богдана Стельмаха люди почали приносити квіти туди, де зараз височіє Кобзар.
В Українській РСР проводили кілька конкурсів на визначення проекту-переможця зі спорудження пам'ятника Шевченку, але ні на обласному (1988), ні на республіканському (1989) конкурсах так і не визначились із проектом. Відтак, під тиском громадськості було обрано проект львівських скульпторів Андрія та Володимира Сухорських і архітекторів Юрія Диби та Юрія Хромея. Окрім цього, до зведення "Хвилі Національного Відродження" долучилися фахівці з Канади.
Остаточним моментом відкриття пам'ятника Шевченку у Львові можна вважати рік, коли завершили роботу на усіма деталями 12-метрової стели за постаттю Кобзаря. Кропітка робота тривала аж до 1996 року і вражає кількістю деталей, що стосуються історії України від доби Київської Русі до кінця ХХ століття. На передній стороні "Хвилі" можна знайти фігури завойовників України (турецького султана, польського короля, російського царського офіцера та католицького монаха) та її захисників (козаків, Петра Сагайдачного, фігуру Оранти, Івана Мазепи та Богдана Хмельницького), а також видатних керівників Держави та представників культури й духовенства: Княгиню Ольгу, Ярослава Мудрого, Володимира Великого, Роксолану, Григорія Сковороду, Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Котляревського тощо.
Читайте також: Як виглядали українські поштові марки від доби УНР до Незалежності
На зворотній стороні пам'ятки розміщені моменти з історії України ХХ століття: створення УНР, Голодомор, Друга світова війна, Чорнобильська катастрофа, поміж якими проходить символічна тріщина, яка ніби відриває частину українців від майбутнього. Знизу можна помітити обличчя тих, хто загинув за справедливість та незалежність України, а зверху - відомих діячів, що будували Українську Державу - Михайла Драгоманова, Лесю Українку, Івана Франка, Василя Стефаника, Ольгу Кобилянську, Андрея Шептицького, Василя Стуса та інших.
У лютому 2018 року поруч із бронзовим Шевченком з'явилась його точна мініатюрна копія. Міні-Шевченка встановили у рамках проекту, що "відкриває" пам'ятки для людей з вадами зору. Авторами мініатюри стали скульптори Володимир та Андрій Сухорські, які свого часу працювали над оригінальним пам'ятником, за проектом Лесі Лібич. На макеті є інформаційна табличка шрифтом Брайля.
Повне або часткове копіювання матеріалу забороняється та вважається порушенням авторських прав