На початку січня 2019 року чинний міський голова Львова Андрій Садовий заявив про намір балотуватися на пост Президента України у березневих виборах, а у разі програшу - про готовність іти у парламент та “велику політику”. Про те, що скоріш за все, Андрій Іванович покине крісло мера цьогоріч, було відомо ще у жовтні минулого року.
Кореспондент сайту 032.ua вирішив дізнатися, коли, у такому разі, львів’яни зможуть обрати нового очільника міста та чи траплялися такі прецеденти в історії незалежної України.
Як розповіла представниця Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Стрелюк, відповідно до ЗУ “Про вибори Президента України”, Андрій Садовий має право висувати свою кандидатуру на вибори, адже йому більше 35 років, він володіє українською мовою та проживає в Україні, а інших обмежень, які б стосувалися працевлаштування, зайнятості, посади - немає.
Читайте також: Святослав Вакарчук заявив, що не балотуватиметься в президенти України, - ВІДЕО
“Якщо Андрій Іванович стане Президентом чи народним депутатом, то повноваження міського голови Львова здійснюватиме Секретар ради (у нашому випадку - Анатолій Забарило - ред.), поки на позачергових виборах, які має призначити ВРУ впродовж 90 днів, не буде обрано нового міського голови”, - пояснила Ольга Стерлюк.
Такі терміни призначення нового мера міста регламентує ст. 42 ЗУ “Про місцеве самоврядування”. Відтак, на позачергові вибори очільника Львова мешканці можуть розраховувати уже в квітні - червні 2019 року.
Раніше кілька очільників міст уже робили те саме, що зараз робить Андрій Садовий. Так, 2004 року Київський мер Олександр Омельченко, а 2010 року - Ужгородський міський голова Сергій Ратушняк балотувались на пост Президента України. Обоє очільників міст були зареєстровані у ЦВК, але до другого туру виборчої гонки не потрапили.