Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування, більш відоме як Львівський протезний завод, цього року переживає кризу. Із невеликого заводу державного рівня масово звільняються працівники - через невиплату зарплат.
Що не так із роботою заводу, чи справді на території державного підприємства з’явилося приватне і які плани керівництва заводу на майбутнє - дізнавався кореспондент сайту 032.ua.
У чому справа?
Пів року, з лютого до серпня цього року працівники Львівського протезного заводу не отримували зарплату. Оскільки держава не підписала угоди з підприємством, виробництво, фактично, зупинилося. Працює завод у триденному режимі.
Інвалідні візки на заводі наразі не виробляють, спецвзуття також шити немає кому. У відділі, що займається виготовленням протезів, залишився лише один працівник, який за місяць може виготовити 5 - 6 протезів.
Працівники заводу розповіли кореспонденту 032.ua, що попит на послуги та продукцію є. До них звертаються люди різного віку, як молоді, так і старші: здебільшого це пацієнти, які мали ампутації у зв’язку із судинними хворобами чи діабетом, також - військовослужбовці.
Важливим елементом функціонування заводу є наявність стаціонару - це чи не єдине підприємство у своїй галузі, де пацієнти можуть розміститись на 24 ліжкомісцях та побути кілька днів поруч з фахівцями, щоби звикнути до нового протезу. Попит на стаціонар майже в 1,5 рази перевищує пропозицію - у черзі стоять по 40 людей.
Разом із тим, у зв’язку з тривалою відсутністю оплати праці, багато працівників заводу позвільнялося. І колись маленька майстерня, що розрослася до одного з найбільших підприємств у сфері виготовлення продукції для людей з інвалідністю, опинилася під загрозою закриття.
Як розповів директор заводу Юрій Кульчицький, станом на 1 січня 2017 року на підприємстві працювало 390 осіб, а за підсумками травня 2018 року - 292 людини. Ще близько 20 людей звільнилося впродовж літа.
Що робиться для подолання кризи?
Складну ситуацію із Львівським протезним заводом винесли на загальнодержавний рівень. Так, ще 17 травня депутати Львівської міськради звернулися до Президента, ВРУ та Мінсоцполітики з проханням допомогти профінансувати підприємство.
Як розповів депутат ЛМР Ігор Дякович, у червні мерія отримала відповідь від Міністерства соціальної політики, що 16 мільйонів 644 тисячі гривень для фінансування протезного заводу вже виділили.
Читайте також: Енергійна Глорія, чарівна Ірма та ще 7 собачок чекають на нову сім’ю у ЛКП “Лев”, - ФОТО
У травні цього року на посаду керівника заводу призначили Юрія Ігоровича Кульчицького. Директор заводу запевняє, що із виділених урядом коштів, підприємство отримало близько трьох мільйонів. Шалену заборгованість на заводі пояснює тим, що держава не відшкодувала борги 2017 року.
За словами Юрія Кульчицького, є заборгованість підприємства за газ, електроенергію, також - судові позови, у тому числі від податкової за ЄСВ.
Разом із тим, на заводі сподіваються, що борги з 2017 року їм перепишуть на 2018 рік.
Звідки ще одне підприємство?
Ігор Дякович, який часто буває на Львівському протезному заводі, бо є його клієнтом ось уже 5 років, наголосив, що за адресою заводу (вул. Рудненська, 10) зареєстроване ще одне, але приватне підприємство - ПП “Галенергопостач”. З його слів, підприємці самовільно встановили сонячні батареї на даху заводу.
Львів’янин також наголосив, що на сайті Держмайна уже кілька років висить повідомлення про продаж всіх протезно-ортопедичних заводів по Україні, у тому числі - й Львівського.
Слід додати, що Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування, яке належить Мінсоцполітики України, увійшло до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017 - 2020 роках. Цей список був оприлюднений на сайті Мінекономрозвитку ще у минулому році. Ось витяг з документа:
Серед іншого, на сайті Міністерства економічного розвитку й торгівлі України, виклали повний перелік об’єктів державної власності по групах, згідно з даними моніторингу діяльності за 2016 рік, де також вказано, що завод підлягає приватизації. У цьому ж документі зазначається, що активи за 2016 рік на підприємстві склали 93 мільйони гривень, чистий фінансовий результат - 939 тисяч гривень, а виручка - 74 мільйони гривень.
Директор Львівського протезного заводу Юрій Кульчицький, в свою чергу, запевнив, що не знає про існування такого підприємства (ПП "Галенергопостач"), так само, як і про продаж нерухомості. Втім, запевнив, що на місці заводу не планують нічого будувати, адже лише Верховна Рада може проголосувати за таке рішення та змінити цільове призначення землі.
Як зазначається на сайті “clarity project”, за тією ж адресою, що й завод у Львові, таки було зареєстроване підприємство “Галенергопостач”. Від квітня до жовтня цього року, компанія змінила чотирьох керівників, двох власників і дві адреси.
Так, у квітні 2018 року власником був Сікора Тарас Богданович, а вже у жовтні 2018 року право власності на підприємство перейшло до ТзОВ “Е-сейф енерджі”, керівником якого є один з попередніх головуючих та діючий кінцевий бенефіціарний власник на ПП “Галенергопостач” - Бліхар Володимир Васильович.
Щодо керівників, то до липня 2018 року цю посаду обіймав Сікора Тарас Богданович, а потім його змінив Мандзин Ігор Павлович. У вересні цього року замість Мандзина прийшов на посаду керівника Бліхар Володимир Васильович, а вже у жовтні його замінила Козловська Ірина Зіновіївна.
Спершу ПП “Галенергопостач” було зареєстроване на вул. Рудненській, 10 у Львові, а 19 липня “переїхало” за адресою: вул. Лучаківського, 7 у Тернополі, щоби у жовтні змінити своє місце реєстрації на вул. За Рудкою, 14, кв. 79 у тому ж таки Тернополі.
Те, що ПП “Галенергопостач” було зареєстроване у Львові на протезному заводі, підтверджує і наказ відділу містобудування й архітектури Підгаєцької РДА у Тернопільській області, виданий на будівництво підприємцями сонячної електростанції на фотоелектричних модулях у с. Старе Місто на Тернопільщині.
Що далі?
Керівник Львівського протезного заводу запевнив, що має Стратегію розвитку підприємства. По-перше, завод має намір взяти дозвіл у Мінсоцполітики на кредитну лінію в банку “Альянс”. За ці кошти планують купити комплектуючі для недороблених інвалідних візків, що лежать на складах, і техніку для виготовлення спецвзуття.
По-друге, завод має домовленість з найбільшим виробником у світі інвалідних візків - компанією “Санрайз” про спільне виробництво, а також - з провідною в галузі німецькою компанією “Отто Бокк”, яка готова навчати працівників львівського підприємства.
Читайте також: Львів’яни без історії та пам’яток: чим загрожує місту історико-архітектурний план
По-третє має відбутися реструктуризація заводу: незадіяних у виробництві працівників будуть скорочувати. Наприклад, роботи позбудуться охоронці, на зміну яким прийдуть охоронні компанії. Кажуть, це економніше.
Планують також залучати маркетингову групу до роботи, оскільки змінилися принципи фінансування заводу. Якщо раніше діяв один Фонд соцстрахування, то тепер кожне підприємство має звертатися до "совбезів".