Упродовж вересня - жовтня львів’ян запрошують на цикл безкоштовних лекцій про видатних містян “Гордість міста” 2.0, започаткований ГО “КонтрФорс”. Кореспондент сайту 032.ua побував на першій лекції, присвяченій львів'янці Луції Фрей, та занотував найосновніше.
Луція Фрей: одна з перших жінок-неврологів, родом зі Львова, - ВІДЕО
15:23, 16 вересня 2018 р.
Культура 2019 року виповнюється 130-річчя від Дня народження львів’янки, однієї з перших лікарів-неврологів, дослідниці синдрому, названого на її честь - Луції Фрей (1889 - 1942). Окрім лікарської практики, вона займалась науковою діяльністю - усього вийшло 43 її праці, у яких Луція Фрей вивчала вплив рослинних отрут на дегенерацію спинного мозку, топографічну анатомію стовбура головного мозку, казуїстичні випадки аневризми кореневого сплетіння.
Луція Фрей народилася у Львові, 1889 року у заможній полонізованій єврейській родині. Батько дівчини - Шимон Симха Фрей був постачальником будівельних матеріалів, тому зміг забезпечити доньці хорошу освіту.
Спершу Луція Фрей ходила в загальноосвітню католицьку школу при монастирі бенедиктинок (1896 - 1900), згодом - до єврейської гімназії для дівчат Ґольдблатта-Каммерлінґа (1900 - 1907 рік). Про її унікальні здібності до навчання свідчить той факт, що у листопаді 1907 року Луція Фрей екстерном склала екзамени у гімназії Франца Йосифа (сучасний корпус №19 НУ “Львівська політехніка” на вул. Князя Романа).
Навчання у Львівському університеті
До початку 20 ст. традиційне життя жінки полягало в трьох речах - чоловік, дім та діти. І лише після поширення жіночих рухів та з початком Першої світової війни, жінки частіше могли здобувати вищу освіту й працювати за професією. У медичній галузі на той час також було мало жінок, і Луція Фрей стала однією з тих, хто зламала стереотип про те, що жінки погано лікують.
Після закінчення гімназії, Луція Фрей вступила до сучасного Львівського національного університету, спершу на філософський, а потім - на математичний факультет. Там її вчителем був видатний фізик-теоретик Маріан Смолюховський, від якого дівчина навчалася аналітичних методів та наукових методик, які їй знадобилися у подальшій науковій роботі.
1913 року Луція Фрей склала екзамени та отримала диплом вчителя, який дозволяв їй викладати математику на гімназійному рівні. А згодом, 1917 року вона вирішила розпочати освіту в медичній галузі.
Навчання у Польщі
Упродовж двох років Луція Фрей вивчала медицину у рідному місті, але у зв’язку з початком польсько-української війни 1918 року, на рік перервала навчання, щоб працювати у нервово-психіатричному відділенні Крайового шпиталю у Львові, під керівництвом відомого професора Казімєжа Едмунда Ожеховського, який згодом забрав її на навчання у Варшаву.
У Польщі Луція Фрей здобувала медичну освіту та працювала молодшим асистентом у неврологічній клініці Ожеховського, що діяла з 1920 року на базі університету у Варшаві.
Свої медичні студії жінка закінчила 1923 року, у віці 34 років. Після цього, Луція Фрей ще п’ять років пропрацювала старшим асистентом у варшавській неврологічній клініці, де продовжила лікарську практику та створила низку наукових праць. Зокрема, тоді ж описала синдром, названий пізніше на її честь - “синдром Фрей”.
Повернення до Львова
(На фото: будинок на вул. Дорошенка, де спершу мешкала Луція Фрей з чоловіком)
1929 року вона повернулася до Львова, щоб одружитися з львівським адвокатом Марком (Мордехаєм) Готесманом. Подружжя проживало спершу на вулиці Сикстуській (тепер Дорошенка), 35 разом із батьками чоловіка. Це одна з перших точних адрес, де мешкала у Львові Луція Фрей.
Згодом пара перебралася на вулицю Зиґмунтовську (Гоголя), 12. Тоді ж Луція Фрей влаштувалася на роботу лікарем у Єврейський шпиталь по вул. Рапопорта, 8 (зараз - пологовий будинок).
Деякі джерела свідчать, що 1930 року Луція Фрей народила доньку Дануту і також мала сина Якуба, народженого 1919 року. Більшість дослідників схиляються до думки, що своїх дітей подружжя не мало: дівчинку вдочерили, а син був від першого шлюбу чоловіка. Втім, інформації про них збереглося вкрай мало.
Єврейський шпиталь і Львівське гетто
(На фото: сучасний пологовий будинок на вул. Рапопорта)
У єврейському шпиталі на Рапопорта Луція Фрей пропрацювала до початку Другої світової війни. Це був так званий будинок лікування, споруджений на початку 20 століття членом управління іпотечного банку Мауріцієм Лазарусом. А його дружина встановила в лікарні найкращу на той час медичну техніку.
Луція Фрей у цій лікарні, була заступником головного лікаря та вже на той час вважалася однією з перших жінок-неврологів Європи.
1939 року радянська влада, що окупувала Львів, заарештувала багатьох представників еліти за “контрреволюційну діяльність”, у тому числі - чоловіка Луції Фрей. Усіх політичних ув’язнених тримали в Бригідках, тюрмі на Городоцькій. Луції Фрей, як дружині людини, що перебуває в тюрмі за "полтичною" статтею, дозволили працювати за мізерні 200 карбованців.
Перед приходом нацистів до Львова, Марка Готесмана разом з іншими ув’язненими Бригідок, розстріляла радянська влада, як “неблагонадійну людину, у зв’язку з початком військових дій”.
Читайте також: Як радянський школяр з Львівщини втік з СРСР у Штати, - ФОТО
А вже у 1941 році Львів окупували нацисти, які змусили всіх євреїв перебратися на єврейську дільницю, яка згодом стала львівським гетто. У числі євреїв, які переселилися на цю територію, була й Луція Фрей.
Тогочасна єврейська дільниця починалася за Оперним театром і сягала за вулицю Торф’яну. У листопаді дільницю перетворили на гетто, яке починалося за залізничним мостом на сучасному пр. Чорновола і тягнулося до вул. Торф’яної.
З часом гетто зменшувалось у розмірах, аж поки його межі не стали від мосту на пр. Чорновола до вул. Кресової (сучасна Хімічна). За свідченнями істориків, нацисти переселили на територію, де до Другої світової війни проживало 25 тисяч львів'ян, 156 тисяч євреїв. 110 тисяч євреїв були зі Львова, і ще 46 тисяч налічували біженці.
Коли дільниця почала входити до єврейського кварталу, тут створили першу єврейську лікарню. Згодом з’явилося ще дві лікарні, директором другої з них (на вул. Замарстинівській, 112) була Луція Фрей. Вона працювала у поліклініці на 400 пацієнтів упродовж року. А у 1942 році поліклініку ліквідували і всіх її медиків та пацієнтів, які були євреями, знищили.
(На фото: вул. Замарстинівська, 112, де колись була одна з лікарень львівського гетто)
Остання згадка про Луцію Фрей датується 1 квітня 1942 року, коли вона заповнила анкету з пошуку роботи. В анкеті вказувались її особисті дані, місце проживання - вул. Бальонова (суч. Гайдамацька), 6, квартира 12; її освіта та володіння мовами, інформація про родину.
На кожну людину в гетто виділяли по 2 - 3 м кв, інколи в одній кімнаті по 3 - 4 родини. Луція Фрей мала 3 м кв, і мешкала тут зі своєю донькою.
Дослідники вважають, що Луцію Фрей убили або депортували в табір смерті у Белжец у серпні 1942 року; деякі історики схиляються до думки, що рік смерті Луції Фрей - 1943, коли ліквідували усіх мешканців львівського гетто. Про долю сім’ї видатної лікарки - доньки Данути, сина Якуба, її батьків та батьків чоловіка - нічого невідомо.
(На фото: будинок на вул. Гайдамацькій, де жила Луція Фрей)
Вшанування пам’яті
У Львові на проспекті Чорновола встановили меморіал, присвячений жертвам львівського гетто. Вважається, що тут загинуло 136 тисяч 800 людей, хоча точних даних немає. Дослідження Янівського табору кажуть, що там загинуло від 35 тисяч до 200 тисяч людей. Точну цифру неможливо встановити, оскільки багато тіл знищили, так само, як і документи.
На території львівського меморіалу можна побачити таблички з прізвищами євреїв, які загинули в часи Другої світової війни. Серед них є табличка, яку встановила львів’янка Яніна Хешелес-Альтман у пам’ять про лікарів, які загинули у львівському гетто.
Синдром Фрей
За своє життя Луція Фрей написала 43 наукові роботи та статті, у одній з яких описала синдром, названий пізніше її іменем. Трапилось це 1923 року, коли вона працювала під керівництвом професора Ожеховського у Польщі. Свою статтю Луція Фрей опублікувала в польському медичному журналі “Polska gazeta lekarska”, а згодом - у французькому журналі “Revue Neurologique”.
(Замальовка до опису "синдрому Фрей", зроблена рукою авторки)
Лікарка описала пацієнта, якому потрапила куля в обличчя. Працівник львівської фабрики повертався з роботи додому по вул. Янівській (сучасна Шевченка) та потрапив у перестрілку - йому випадково поцілили у щоку. Куля пройшла на виліт, але зачепила слинну залозу й нерв, поруч із нею. У результаті, з’явився набряк біля скроні. Чоловіка прооперували та виписали, втім згодом він почав скаржитися на сильну пітливість під час прийому їжі та пекучий біль у скроні.
Читайте також: Геді Ламарр: Львів’янка за походженням, яка винайшла Wi-Fi
Жінка-невролог підняла усі документи та прослідкувала історію хвороби, яку детально описала в своїй статті. Попри те, що Луція Фрей не перша, хто дослідила цей синдром, але вона дала найбільш точний його опис та першою пояснила, чому він виникає. Відтак, цей синдром називають “синдромом Фрей”.
Луція Фрей написала кілька десятків наукових робіт, які стосуються не лише “синдрому Фрей”, але й пухлин спинного та головного мозку, раку мозку, топографії нервової системи та інших недуг. І якби не трагічні події 20 століття, її роль та місце в історії неврології було б набагато більшим.
Статтю підготувала: Є. П., за матеріалами екскурсії
від керівниці музею “Слідами галицьких євреїв”, Ольги Лідовської
та лекції канд. мед. наук, доц. каф. неврології ЛНМУ імені Данила Галицького, Юрія Матвієнка.
ПОВНЕ АБО ЧАСТКОВЕ КОПІЮВАННЯ МАТЕРІАЛУ БЕЗ ПИСЬМОВОЇ ЗГОДИ РЕДАКЦІЇ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ І ВВАЖАЄТЬСЯ ПОРУШЕННЯМ АВТОРСЬКИХ ПРАВ
Нижче пропонуємо переглянути коротке відео з екскурсії по місцях, пов'язаних із Луцією Фрей у Львові та запис лекції Юрія Матвієнка.