Як полювали в Карпатах за Польщі, за радянських часів і нині
Президентське полювання
Часто у Галичині перебував президент Речі Посполитої, професор Ігнацій Мосціцький. Знаючи його любов до мисливства, адміністрація державних лісів організовувала для глави держави полювання на ведмедя на території Львівської дирекції лісів.
Зустріч з карпатським ведмедем була у той час, як і тепер, великою рідкістю. 14 грудня 1932 року таке полювання відбулося у надлісництві Ілемня (Долинський повіт), де чисельність ведмедів була найбільшою.
На полювання президент разом із помічниками прибув літаком до Львова, звідки автомобілем виїхав у Долини. На краю поляни «Волоска» було влаштовано спеціальну мисливську вежу, біля якої для приманки виставлено труп коня. Вибір місця був вдалим - уже на третій день прийшли два ведмеді. Вони наїлися досхочу, з'ївши майже півконя. Цікаво, що вони ніколи не їли разом - півночі їв один, а півночі - інший. Умови відстрілу виявилися несприятливими, бо ночі були дуже темними. Тому вирішили дочекатися повного місяця. За цей час один ведмідь заліг ситим у барліг, а інший все ще приходив доїдати.
У визначений день, після обіду, президент знову виїхав на місце полювання. Першим же пострілом він смертельно поранив ведмедя. Зважаючи на небезпеку, пораненого звіра вночі не шукали. А вранці наступного дня лісничий телефоном із гаївки відрапортував, що ведмідь, поцілений президентом, лежить недалеко від місця пострілу.
Розваги мисливської еліти
Мізунські рівери, якими на початку ХХ століття завідував Антін Яворський, були одними з найбільших у Австрії і користувалися великою популярністю серед мисливської еліти. Зокрема, впродовж 12 років у цю місцевість постійно приїжджали князі Леопольд Сальватор і Август Сасько-Коборшевський-Гутайський зі своїми свитами.
У 1906 році архикнязь Сальватор прибув у Мізунь разом із товариством - князем А. Сасько-Коборшевським, бароном А. Гіеслом фон Гіслінгеном, комендантом Тереазуанської воєнної академії Вінер-Неустадтом, бароном О. Надхерним, полковником Ейслего та іншими поважними гостями.
Полювання розпочалося 24 вересня і тривало без перерви до 6 жовтня. Хоча Карпати вважалися важкою для полювання територією, загалом на площі 50 тис. морґів лісів було добуто 23 олені (2 «вісімки», 9 «десяток», 6 «дванадцяток» і 2 «шістнадцятки»). Його цісарська високість Сальватор сам добув сім оленів, з чого був несказанно задоволений та не шкодував слів для похвали. Крім Мізуня, князь Л. Сальватор з товариством пробули ще 8 днів у Сколівському господарстві, де відстріляли 9 оленів. Загалом на Галичині вони добули 32 олені.
У повоєнні часи за Радянського союзу на Прикарпатті створили державне мисливське господарство «Осмолода» для обслуговування компартійної еліти. Цю місцевість облюбували для «королівського» полювання найвищі чини радянської ієрархії - Микола Підгорний, Андрій Кириленко, Петро Шелест. До їхнього приїзду готувалися з особливою ретельністю: брали шматки м'яса вбитого коня і тягали лісовими стежками, утворюючи спокусливо «смачний слід». Унизу біля річки забивали рейку і прив'язували до неї свіжу конину, аби у ведмедя, який контролював територію, вироблявся умовний рефлекс знаходити тут поживу. Неподалік встановлювали дерев'яну вишку, де чергував єгер, визначаючи точний час ведмежого «столування». Отримані дані передавали в контору держлісгоспу, звідти - в обком партії. За 2-3 тижні клієнт, тобто ведмідь, приходив обідати із завидною пунктуальністю. Тоді в столицю давали сигнал повної готовності до полювання, і високопосадовці прилітали у супроводі особистої охорони та нижчих партійних чинів.
Нині мисливські угіддя збиткові
На території Івано-Франківської області веденням мисливського господарства нині займаються 35 користувачів мисливських угідь на 989 тис. гектарів. З них 15 лісопідприємств обласного управління лісового і мисливського господарства на площі 407,7 тис. га, 8 організацій Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) – на 446,7 тис. га, 12 приватних підприємств – на 134,6 тис. гектарів.
За даними профільного облуправління, всі мисливські господарства в області є збитковими.
Як наголосив на одній із виїзних колегій голова ОДА Михайло Вишиванюк, на Івано-Франківщині розвиватимуть приватні мисливські господарства. «Там, де є уже приватні мисливські господарства, хай будуть. А де немає ще, потрібно оголосити конкурс на передачу в користування приватним мисливським господарствам вільних мисливських угідь», - доручив він обласному управлінню лісового і мисливського господарства.
Губернатор звернув увагу на необхідність використати потенціал мисливських господарств для сприяння розвитку туризму, відновлення звірів у мисливських угіддях, розвитку рибальства.
Колегія облдержадміністрації доручила обласній організації УТМР сформувати спеціалізовані базові мисливські господарства з розведення водоплавної дичини, фазанів, оленів благородних і плямистих. Облуправління лісового і мисливського господарства має розробити положення про надання в користування мисливських угідь на конкурентних засадах, організувати 3 дослідно-показові мисливські господарства, виконати інші роботи.