Із 1 січня 2018 року в Україні, згідно зі законом “Про відходи”, набрала чинності офіційна заборона захоронення необроблених побутових відходів на полігонах, яка по суті, зобов’язує громадян сортувати сміття.
Кореспондент сайту 032.ua спробував розібратися, чи у Львові, який минулого року став відомим через свої проблеми з вивезенням сміття, щось змінилося за цей період, у питаннях поводження з ТПВ.
Для чого прийняли закон "Про відходи"?
За даними “Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року”, домінуючим способом поводження з ТПВ досі є захоронення. Аби поступово привчити громадян сортувати сміття на різних рівнях, прийняли цей документ.
Окрім цього, у законі “Про відходи” передбачили дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення вимог при поводженні зі сміттям.
Втім, як розповів у коментарі для 032.ua директор департаменту поводження з відходами ЛМР Сергій Сало, така відповідальність стосується лише тих осіб, які займаються захороненням ТПВ. З його слів, близько 34% львів’ян минулоріч заявили, що не сортують сміття, але наразі для них штрафні санкції не передбачені.
Думка фахівців
Аби дізнатися про ситуацію “зсередини”, ми звернулися за коментарем до представника соціального підприємства “Зелена Коробка” Іллі. Це львівське підприємство засноване 2016 року групою активістів та надає послуги, пов’язані з сортуванням відходів. Відтак, Ілля розповів, що з 1 січня ситуація з ТПВ кардинально не змінилася, хоч було достатньо часу для підготовки процесу.
“Норма про те, що полігони не можуть приймати необроблене сміття існує ще з 1998 року, але над цим немає контролю, так само, як і остаточного визначення, що саме мається на увазі під “обробленими” відходами. Відповідно, складно говорити про те, що цей закон справді може щось регулювати. Поки немає чіткої санкції для місцевої влади, для організацій, які створюють відходи, доти не буде запущено процес. З формальної точки зору, існує сортування на фракції — мокру та суху, але немає повноцінно налагодженого механізму, коли ті фракції дійсно будуть утилізованими або переробленими. Тому станом на нині, компаніям-перевізникам набагато вигідніше просто здавати це сміття на полігони, ніж відправляти його на переробку”, - зазначив представник “Зеленої Коробки”.
Одним із виходів із ситуації, зі слів Іллі, може бути підвищення вартості захоронення відходів на сміттєзвалищах та запровадження контролю за цим, аби не з’являлися нові нелегальні сміттєзвалища. Тоді компаніям дійсно буде вигідно займатися переробкою. Вартувало би також прийняти закон, який передбачає відповідальність виробників за створену упаковку. У такому випадку, виробник може внести заставну вартість за свою тару, а люди зможуть здавати її у спеціальні автомати та компенсувати собі частину коштів.
Читайте також: Львів’янин пропонує ввести доплату в магазинах за пластикові або скляні пляшки.
Сортування сміття у Львові
Поки у Верховній Раді напрацьовували покрокову стратегію, у Львові влітку 2017 року прийняли свою “Стратегію поводження з ТПВ на 2017 — 2019 роки”, сформовану на базі концепції Zero Waste — поступовому зведенні кількості продукованих відходів до нуля, шляхом впровадження низки організаційних, фінансових та освітніх заходів.
Прийнята Стратегія передбачає запровадження у Львові розподілу сміття на суху (змішані відходи) та мокру (органічні) фракції, а також роздільний збір пластику та скла. Для цього сміттєві майданчики повинні бути обладнані спеціальними контейнерами.
Директор департаменту поводження з відходами ЛМР Сергій Сало розповів, що роздільний збір ТПВ за фракціями (ПЕТ-пляшки, скло, папір та змішані відходи) здійснювався у Львові ще з 2010 року.
“Станом на нині, на 1225 контейнерних майданчиках встановлено 2848 контейнерів для збору змішаних ТПВ, 967 контейнерів для збору ПЕТ-пляшок, 334 — для збору скла, 195 — для збору паперу. Це контейнери на балансі підприємств, які вивозять тверді побутові відходи”, - пояснив Сергій Сало та додав, що контейнерами для роздільного збору ТПВ обладнано близько 93% від усіх сміттєвих майданчиків у Львові.
Разом із тим, цього року помітне позитивне ставлення мешканців міста до роздільного збору ТПВ, про що свідчить збільшення відсортованої вторинної сировини.
“Минулого року Інститут міста проводив опитування, згідно з яким 66% львів’ян заявили, що здійснюють роздільне сортування ТПВ. Окрім цього, підприємства, які здійснюють вивіз ТПВ, також пересортовують зібрану вторсировину, тобто здійснюють її підготовку перед продажем, оскільки не завжди вміст контейнерів для роздільного збору на 100% відповідає його призначенню. Після пересортування здійснюється поставка на підприємства, які їх переробляють, наприклад, “Львіввторресурс”, - розповів Сергій Сало.
Директор департаменту поводження з відходами зауважив, що у Львові також налагоджено щоденний моніторинг забору відсортованої вторсировини в окремий транспортний засіб. Зроблено це для того, щоб мешканці “не втрачали стимул до сортування”.
“У 2017 році нами було розроблено інформаційні буклети та плакати про те, як правильно сортувати ТПВ, які були розповсюджені серед мешканців. Цього року планується в рамках реалізації програми “Зробимо Львів кращим” залучення громадських організацій до проведення заходів популяризації роздільного збору сміття у школах. Буде розробка методичних навчальних посібників, як в електронному, так і друкованому вигляді, щодо поводження з ТПВ та реалізація проекту на практиці”, - додав Сергій Сало.
Куди вивозять посортоване сміття?
У серпні 2017 року мерія Львова відновила співпрацю з підприємством “Львіввторресурс” яке збирає пластик по місту, а його філія — компанія “Євротек” переробляє ці відходи. Директор департаменту поводження з відходами ЛМР Сергій Сало розповів, що “Львіввторресурс” на безоплатній основі займається збором і переробкою ПЕТ-пляшок.
Окрім цього, у Львові працюють дві компанії, які безоплатно приймають, переробляють та утилізують побутову техніку (за минулий рік — більше 1000 одиниць). Також до Львова залучили компанію з утилізації великогабаритних дерев’яних відходів, працюють над питанням утилізації відпрацьованих батарейок.
За словами Сергія Сала, є співпраця з “Львівською політехнікою” щодо утилізації органічних відходів — опалого листя та трави. Фахівці уже мають пілотний проект, який зараз адаптують під утилізацію саме “зелених відходів”.
А ось підприємство “Зелена Коробка” зібрані та відсортовані відходи передає безпосередньо компаніям або ініціативам, які займаються його переробкою у новий продукт. Макулатуру здають до філії київської компанії “Київвторресурси” і “Західвторресурси”, Львівської картонно-паперової компанії. По пластикових відходах співпрацюють з компанією “ГалПет”, львівською майстернею “Zelenew”, де їх переробляють на декоративні речі.
Куди у Львові можна здати відсортовані відходи?
Свідомі львів’яни мають можливість збирати окремі типи відходів, користуючись послугами компаній-посередників, які встановлюють відповідні контейнери в офісах, установах, квартирах, а потім забирають сміття, на кшталт “Зеленої Коробки”, або ж відносити їх самостійно у спеціальні пункти прийому.
На початку лютого цього року заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко зазначив, що у міській Стратегії прописаний запуск сертифікованої карти з точками збору ТПВ, але більшість із них є напівлегітимними і на офіційну мапу вони можуть не одразу потрапити. У перспективі також може з’явитися мобільний додаток, який показує, де є заповнені баки та надає можливість оцінювати пункти збору.
Станом на нині, адреси пунктів, які приймають у Львові батарейки, акумулятори, мастила, одяг, електронні відходи, поліетилен, пластикові кришечки та інші види вторсировини, можна відслідкувати на інтерактивній карті Recycle Map, яка постійно оновлюється, або на сайті “Поводження з відходами”.
*Повне або часткове відтворення матеріалу без письмової згоди редакції забороняється.