032.ua започаткував новий спецпроект “Історії успіху львів'ян”. Впродовж кількох місяців ми розповімо Вам 20 історій жителів Львова, які займаючись улюбленою справою, створюють нетипові проекти або успішний бізнес. Сьогоднішня героїня нашого проекту - Дарія Альошкіна.
Дарія народилася у сім'ї відомих скульпторів Олексія і Людмили Альошкіних. Своє дитинство провела у селі Букатинка, що на Вінниччині. Там і почала робити свої перші витинанки. Мисткиня розповідає, що прикрашати витинанкою хату перед Різдвом чи Великоднем було традицією у її сім'ї, а майстерності витинання вона навчилася у батьків.
Перед тим, як професійно працювати над створенням масштабних панно з паперових витинанок, Дарія вчилася на скульптора у Львівській академії мистецтв і завершила виш із відзнакою. На останньому курсі вона познайомилася із Гордієм Старухом — сьогодні відомий майстер iз виготовлення лір, музикант, скульптор, та вийшла за нього заміж. Тоді ж і залишилася жити у Львові, хоч і планувала свою кар'єру продовжувати у Києві. Зараз Гордій та Дарія виховують трьох дітей та беруть участь у різноманітних проектах, пов'язаних із скульптурою. Свого часу Дарія була режисером-постановником Театру тіней у Львові, але згодом повністю присвятила себе мистецтву витинання.
Станом на сьогодні Дарія Альошкіна вже 10 років відроджує давнє українське ремесло витинанки, а її роботи встигли побувати у Німеччині, Франції, Польщі, Південній Кореї та інших країнах. Творить мисткиня у своїй майстерні, яку облаштувала вдома.
Даріє, коли Ви зрозуміли, що витинанка стала для Вас не тільки хобі, а можливістю себе творчо реалізувати?
За освітою я скульптор, але створення скульптури - це завжди майстерня, пилюка, камінь, тому такий вид діяльності важко поєднувати із материнством і я займаюсь ним час від часу. Але для мене головне - творити, тому сидячи вдома і виховуючи дітей, я почала створювати витинанки.
А що вони для Вас означають?
Порятунок. Завдяки витинанкам я можу себе творчо реалізувати, а ще я бачу у них багато можливостей. Витинанки можна по-різному використати: розтягувати у сюжетній лінії, а також у просторі та подачі. Знаєте, я ріжу вже десять років ніби одне і те саме, а виходить різне.
Окрім цього, витинанка дуже близька мені через тіні, які від неї падають. Цей ажур, силуетність і поєднання монументальної витинанки мене дуже приваблює, так, як я скульптор-монументаліст.
А скільки часу треба, щоб спроектувати і розробити одну із витинанок?
На одну велику витинанку я закладаю мінімум 3-5 днів. Спочатку олівцем малюю ескіз, а потім переношу його на папір, який складений вдвоє. Малюю я день – два, а потім вирізаю. Найголовніше у процесі - це створення задуму і нанесення малюнку.
Окрім того, що Ви скульптор і створюєте витинанки, Ви ще й багатодітна мати. Скажіть, як вдається поєднувати материнство і роботу тут, в цій майстерні?
У мене є правило - кожного дня присвячувати дві години творчості. Я переконана: якщо ти хочеш досягти успіху, то маєш робити справу, яку любиш, щодня. Я постійно себе сама мотивую. Наприклад, вранці в думках кажу собі: "я мушу сьогодні щось зробити". Якщо за день не зроблю нічого творчого, то в мене виникає, можна так сказати, мінімальна депресія. Звісно, сім'я у мене на першому місці, тому буває, що працювати творчо не виходить, через певні обставини - наприклад, діти захворіли тощо. Але я стараюсь кожного дня віддаватись цій справі.
Ви працюєте самі на себе. Маєте якісь дедлайни? Створюєте робочі графіки?
Так. Я все планую. Постійно пишу графіки, де зазначаю, коли маю завершити проект і навіть стараюся зробити його швидше запланованої дати, оскільки, коли ти маєш багато обов'язків, зобов'язань, та ще й замовник заплатив тобі завдаток, то мусиш все чітко робити, по-іншому не вийде. Я ж не можу сказати: "о, вибачте, я не встигла зробити". Ні. Все має бути чітко і за графіком.
А хто є Вашими найчастішими клієнтами? Для кого Ви працюєте?
Спершу витинанки у мене замовляли друзі, родичі. Зазвичай, на подарунок. Згодом попит почав зростати. Два роки тому більшість замовлень надходило з-за кордону, зокрема, з Польщі. Тепер є клієнти і в Україні, зокрема, на паперові фіранки для вікон. Мене дуже тішить, що люди перестали боятися купити швидкоплинне мистецтво і щось невічне.
Поділіться секретом, як Вам вдається "відвойовувати", зацікавлювати клієнтів?
Я дотримують в цьому випадку двох так званих заповідей. Перша - ніхто тебе не розрекламує так, як ти себе сам. Друга - ніколи не відмовляй журналістам (усміхається, - авт.). Впродовж десяти років, коли до нас із чоловіком звертаються працівники медіа, ми нікому не відмовляємо і навіть, якщо це важко, намагаємося для них знайти час та можливість.
Ви рахували, скільки витинанок зробили за останні 10 років?
Насправді, ні, хоч це і класна ідея. Думаю орієнтовно 500, але точну кількість треба ще підрахувати.
Це багато. Розкажіть, звідки черпаєте натхнення на кожну із них?
Насправді я не сиджу і не чекаю, коли ж з'явиться натхнення. Я сідаю за стіл у своїй майстерні, починаю малювати і натхнення саме до мене приходить. Зазвичай, я себе змушую приходити у майстерню і працювати, бо навколо завжди стільки справ, які можна робити постійно, але тоді - часу на творчість не знайдеться.
Для Вас витинанка більше бізнес чи мистецтво?
Витинанка - це насамперед творча реалізація себе. Я задоволена, що в мене виходить творчо працювати і в мене це завжди на першому плані. Те, що є замовники, я сприймаю, як заохочення і бонуси. Якщо б я сприймала витинанку, як бізнес, то вже давно купила б собі лазер, різала ним і заробляла гроші, але кожну свою витинанку, я роблю вручну.
Даріє, скажіть, а чим для Вас є успіх?
Успіх - це йти у правильному напрямку і творити на повну.
Розмовляла ІРИНА ТРУШ
Фото: Назар ЮСЬКІВ.