Сайт 032.ua публікує продовження інтерв’ю із депутатом Львівської міськради Ігорем Зінкевичем.
Нагадаємо, що у першій частині розмови йшлося про те, чи буде Зінкевич змагатися за крісло міського голови на наступних виборах і чому вирішив піти у політику і зробив це із партією УКРОП. (Прочитати першу частину інтерв'ю можна ТУТ).
Ігоре, а чи відслідковуєте Ви, яка зараз ситуація із Грибовицьким сміттєзвалищем? Наскільки мені відомо, Ви один із перших, хто говорив про його загрозу, ще перед тим, як там стався обвал.
Завдяки Варті, завжди - так. Люди постійно повідомляють, якщо там щось відбувається. Фактично, вони це роблять для перевірки, але востаннє на Грибовицькому сміттєзвалищі я був місяць тому [інтерв’ю було записано 20 вересня, - авт.].
Насправді, я вже не знаю як боротися із цим питанням. Уже стільки запитів було подано, в тому числі і в прокуратуру, і не тільки від мене, а й від депутатів різних фракцій, з вимогою розібратися, хто ж довів до такого стану сміттєзвалище. Впродовж тривалого часу ТПВ туди викидалися просто на гору, без жодного просіювання глиною і піском, що несе за собою неструктуризоване сміття, яке має можливість рухатися.
Хто до цього довів? Чому ніхто за це не посаджений? Я ще в 2015 році кричав, що на сміттєзвалищі стався витік інфільтратів і питався: “Що будемо робити?” Але у відповідь було лише мовчання. Сьогодні ж, з огляду на температуру, яка є всередині сміттєзвалище, ймовірність загоряння є щодня. Більше того, колись я робив запит, чи пожежі на сміттєзвалищі були раніше і з'ясував, що загоряння відбувалися там по два-три рази на рік.
Якщо говорити про політику у Львівській міськраді, фракція УКРОП - одна із найменших по кількості депутатів. Чи відчуваєте через це дискомфорт?
Так. Коли фракція у такій кількості, ми можемо тільки сповіщати громаду і активістів про те, що йде порушення тих речей, за які вони відповідають і з якими борються. Але ми постійно публікуємо порядок денний і засідань комісій, і пленарного засідання. Люди нам за це дякують й інколи можуть надати коментар.
Що стосується голосування, можна кричати, говорити, що це неправильно, що це не можна робити, але це приймається.
З однієї сторони говориться про те, що давати розвиватися Ахметову – це парадоксально після Майдану, а з іншої сторони – ти просто позбавляєш можливості місто отримувати кошти за оренду землі, яку оплачує Укртелеком.
Сьогодні ви не лише є депутатом, а й головою “Варти-1”, яка вважається однією із найпопулярніших львівських спільнот у Фейсбуці. Скажіть, до вас частіше приходять на прийом, чи пишуть про проблеми у соціальній мережі?
Переважно пишуть Фейсбуці і пишуть про те, що стосується міста. Наприклад, тече дах, каналізація не працює, нема гарячої води тощо - все пишуть сюди [показує на телефон,- авт.). На прийом приходять тільки ті, хто просить допомоги. Не знаю, як було колись, але сьогодні є віртуальний світ, де депутати за собою закріплюють тему і допомагають громадянам, навіть спілкуючись у мережі.
Коли до мене звертаються із темою АТО і я не знаю, як допомогти, скеровую до Олени Пасевич [Депутат Львівської міської ради 7-го скликання від фракції «Об’єднання «Самопоміч», - авт.]. Вона завжди виручає. Натомість, за мною закріпили питання допомоги, поліції, порушення правил дорожнього руху.
У решті-решт, ми маємо зрозуміти одну банальну річ – ми депутати міського осередку і маємо бути господарниками, допомагати у міськраді. Політику звідси треба викинути. Але після таких слів депутати мені часто кажуть: “Як ми можемо викинути політику, якщо наш мер бавиться в політику”. Політика присутня і, на жаль, це правда.
До речі, коли відбувається пленарне засідання міськради, у Фейсбуці можна побачити, що ви все одно поширюєте новини у "Варту-1". Це хтось поширює новини з вашого акаунту чи Ви встигаєте і питання розглядати, і дописи публікувати?
Так. Я не належу до тих депутатів, які беруть активну участь в обговоренні питань, але я ніколи і не був такий. Я людина, яка знаючи свою позицію, буде її притримуватись. Якщо це стосується того, що ніхто не говорить – так, мене це бісить і я починаю говорити, але я не кричу. Я не така людина. Чи є в мене вільний час під час сесії – так. Чи я використовую його безпосередньо для Фейсбуку – так. Пощу. Буває, що мені пишуть запитання, які і стосуються сесії, а інколи у приват повідомляють про те, що сталося, а так, як я працюю на штаб міського управління, то не можу це ігнорувати. Зазначу, що кожне пленарне засідання міськради - це не спонтанна річ, на яку ти прийшов і не знаєш, що тебе питатимуть. Є порядок денний і я з ним ознайомлююсь напередодні, тому здебільшого знаю, які питання буду підтримувати, а які ні.
У мене є ще одне питання пов'язане із Вартою. Нещодавно було створено сайт “Варта-1”. Ви уже зареєстрували його, як ЗМІ ?
До цього насправді йшло, оскільки є певна кількість людей, які витрачають близько 70-80 % свого часу на Варту. З огляду на те, що з пожертв ми жити не будемо, а просити в людей – не маємо морально права, бо дуже багатьом треба допомогти, було створено сайт. Зараз адміни мають офіційну роботу і отримують зарплату. Нещодавно один із них сказав мені, що має ту роботу, яка йому подобається - і це головне, хоч ця людина не журналістом за фахом. До речі, жоден із вартових на сайті не є журналістом і за це нам, можливо, можна дорікнути, але скажу так: я теж математик, але чим я займаюсь? [усміхається, - авт.].
І, наостанок, бліц-опитування 032:
- Яку книгу Ви прочитали востаннє?
Читаю багато книг Шкляра. Нещодавно взяв книжку на Форумі - “Психологія створення і ведення злочину в судових процесах” і почав читати.
- Де і коли останній раз відпочивали?
Цього року на річницю весілля батьки подарували путівку в Туреччину. Чи я працював на Варті? Так, працював. Нічого не зміг зробити.
- Улюблене місце у Львові?
Можливо, це дико прозвучить – міська рада. Я там проводжу тепер дуже багато часу. Там є зарядка і є вай-фай.
Розмовляла Ірина ТРУШ.
Фото: Є.П.
Всі інтерв'ю із рубрики "Кава з депутатом" читайте ТУТ .